УДК 372.881.111.1

Трансформація процесу навчання іноземної мови інформаційним середовищем

Засінець Людмила В’ячеславівна

директор, вчитель англійської мови  комунального закладу «Навчально-виховне об’єднання «Школа козацько-лицарського виховання І-ІІ ступенів
№ 21 – суспільно-гуманітарний ліцей – дошкільний навчальний заклад  Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»»

Стаття присвячена проблемі розвитку комунікативної компетентності, тобто здатності до міжкультурної взаємодії в сучасному її розумінні шляхом використання сучасних педагогічних технологій навчання

The purpose of this article is to arm you with some new vision in developing communicative competence, the ability for intercultural interaction by using contemporary educational technologies of teaching.

Сучасний світ є надзвичайно динамічним. За останні десятиліття відбулися глобальні зміни в житті людей. Новітні інформаційні технології зламали вікові стереотипи, небачено розширили можливості людини, відкрили перед нею нові перспективи. Пріоритетне місце в розвитку суспільства посіла наука, без якої неможливо уявити майбутній прогрес людської цивілізації. В цих умовах особливого значення набула освіта, перед якою постали нові важливі завдання: створити необхідні умови для здобуття учнями якісних знань, предметних та загальнолюдських компетенцій,  забезпечити можливості для  рівного доступу до повноцінної освіти різним категоріям школярів відповідно до їхніх здібностей, індивідуальних нахилів і потреб.   

Але слід зазначити, що реалізація цих завдань є можливою лише за умови, коли освітній процес трансформується в самоосвіту, коли навчання спрямоване на набуття учнями навичок самоосвітньої, науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, на розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, на прагнення до саморозвитку та самоосвіти Тільки в цьому разі випускник середньої школи зможе в майбутньому реалізувати власний потенціал як особистість, професіонал, громадянин, гідно представлятиме себе і свою країну в світі.

Попри очевидність поставленого завдання його практична реалізація є достатньо складною, бо її результат залежить від певної сукупності об’єктивних і суб’єктивних чинників, серед яких можна відокремити особистісні психолого-фізичні особливості учнів, їхнє соціальне оточення, ціннісні орієнтації родини тощо. Водночас, саме сьогодення відкриває перед вчителем нові можливості для забезпечення зростання якості освіти та перетворення її на самоосвіту.

В цьому аспекті чи не найважливіше місце посідає профільне        навчання [1].

Оскільки сучасна школа не може розвиватися без чітко визначеної стратегії програми розвитку, то й профільне навчання також не може здійснюватися без нормативно-правового забезпечення.

В нашому закладі допрофільне та профільне навчання забезпечено нормативно-правовою базою (Концепція профільного навчання; Комплексна програма переходу закладів освіти на профільне  навчання;   Концепція діяльності та розвитку закладу, Положення про проведення психолого-педагогічних тренінгів; Положення про класи з поглибленим вивченням окремих предметів; Положення про проведення  конкурсу «Обдарованість року»; Положення про  координаційну науково-методичну групу; Положення про індивідуальну інноваційну діяльність; Статут творчого об’єднання «Еврика»; Положення про організацію та здійснення науково-дослідницької діяльності; Шкільна комплексна програма впровадження нових інформаційних технологій та ін.)

Саме профільне навчання забезпечує виконання завдань, забезпечує збереження єдиного освітнього простору, гарантований рівень підготовки  випускників, забезпечує наступність між загальною та професійною освітою, передбачає навчання кожної дитини у відповідності до її індивідуальних особливостей, здібностей та інтересів, а також розширює можливості соціалізації учнів, забезпечує варіативність, особистісну і практичну орієнтацію  освітнього процесу, формує здібності, необхідні для продовження у  відповідній сфері професійної освіти [1].

Але в умовах катастрофічної демографічної ситуації більшість освітніх установ ледь-ледь набирає по два десятих класи. І що? Один робити фізико-математичним, а інший – літературним? Це педагогічний злочин – зганяти силоміць дітей на вивчення  нав’язуваного предмета. І мережева профільність – не вихід.

Що ж робити? Усе дуже просто. І всі рецепти давно відомі. Профільна школа повинна сформуватися винятково в головах самих учителів. Ніхто не скасовував ні диференційованого підходу, ні індивідуальної роботи з учнем на уроці, ні принцип особистісно зорієнтованого навчання, що значно розширює можливості учня у виборі власної освітньої траєкторії. Треба тільки розуміти, що діти в класі різні. Одним предмет потрібен на базовому рівні, іншим на поглибленому.

Основна практична мета вивчення іноземної мови у школі – формування комунікативної компетенції. Всі інші (освітня, виховна, розвивальна) реалізуються в процесі її досягнення. Комунікативна компетенція в сучасному її розумінні передбачає здатність до міжкультурної взаємодії.

У наш час саме ця мета є найбільш затребуваною різними категоріями учнів, які вивчають іноземну мову. Навіть якщо подальша спеціалізація випускника не буде пов’язана з іноземною філологією на професійному рівні чи закордонними поїздками, контактами з іноземними спеціалістами, то сьогодення все ж передбачає широке користування всесвітньою мережею Інтернет, що стає все більш необхідною умовою отримання і передачі інформації в рамках будь-якої спеціальності. Варто зазначити, що переважна більшість інформації в мережі подана англійською мовою.

Освічена людина, яка може бути затребувана в умовах стрімкого розвитку технологій країн світу, повинна володіти інформацією у своїй галузі. Сучасні засоби зв’язку з партнерами, доступ до інформаційних ресурсів мережі Інтернет передбачають достатньо вільне володіння не тільки комп’ютерними технологіями, а й іноземними мовами. Це реальність, з якою потрібно рахуватися.

Мовна освіта – важливий засіб, котрий формує свідомість особистості, соціальну мобільність у суспільстві й вільно «входити» у відкритий інформаційний простір. Очікується, щоб кожний європеєць, який закінчує середню школу, міг, окрім державної та рідної мови, володіти хоча б двома іншими – сучасними європейськими мовами, бути здатним удосконалювати свій рівень володіння ними і бути готовим до засвоєння нових мов [13; 14]. Тобто навчання протягом життя – один із основних принципів розвитку сучасної конкурентоспроможної людини, готової відповідати викликам часу.

Тому при вивченні іноземної мови навіть за рівнем стандарту чи академічним рівнем повинна бути  можливість для досягнення дещо вищого рівня для окремих учнів, особливо тих, які планують своє подальше навчання у вишах.

Різні технології навчання учнів іноземної мови, а саме:

використання візуального матеріалу (діаграми, ілюстрації, інформаційні схеми, слайди, відео, проспекти, постери, карти, презентації, листування); словесних пояснень, дискусій, обговорення, слухання;  рольових ігор, інтерв’ю,  роботи в парах, тріо, груп вибору, малих груп [5; 9];

робота з європейським  мовним партфоліо [4; 11 - 13];

самооцінювання;

інформаційні комунікаційні технології стимулюють самостійну роботу учнів, сприяють їх самовизначенню.

Для мене, як і для будь-якого вчителя, стає актуальною фраза «Від якості завдання – до розвитку творчої особистості».

Саме сьогодення відкриває перед вчителем нові можливості для  забезпечення зростання якості освіти та перетворення її на самоосвіту.

В цьому аспекті чи не найважливіше місце посідають сучасні інформаційні технології.

Для переважної більшості школярів сьогодні головним джерелом отримання інформації є не книга, а мультимедійні засоби. Діти все менше читають книги і все більше часу проводять перед екраном комп’ютера. Це об’єктивний факт, і, судячи з усього, ця тенденція зберігатиметься і на майбутнє [2]. При цьому не слід її розглядати виключно в негативному аспекті. Адже технічний прогрес іде швидко вперед, інформаційні технології змінили світ.

Указом Президента України 2011 рік проголошено Роком освіти та інформаційного суспільства, а також визначено комплекс заходів щодо, зокрема, впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій, забезпечення навчальних закладів сучасними технічними засобами навчання, підтримку входження провідних університетів України до числа вищих навчальних закладів, визнаних у світі.

На сучасному етапі розвитку суспільства інформаційні технології стали невід’ємною частиною життя людини. Кардинально змінюється система шкільної освіти. Сьогодні найбільш ефективними є уроки з використанням комп’ютерних технологій та Інтернету. Тож вчитель в сучасних умовах повинен, спираючись на інтерес дітей до комп’ютерних технологій, активно використовувати мультимедійні засоби навчання. Це сприяє вирішенню цілої низки актуальних проблем, а саме: підвищити інтерес учнів до вивчення англійської мови; здійснити візуалізацію навчального матеріалу (новітня інтерпретація принципу наочності, що дозволяє поєднати зорові, слухові, чуттєві фактори впливу); розширити і поглибити знання учнів шляхом використання інтернет-інформації; запровадити перевірку та самоперевірку учнями набутих знань, умінь та навичок шляхом виконання різноманітних тестових завдань, контрольних проблемних питань; залучити учнів до участі у науково-дослідницькій діяльності, творчих проектах, конкурсах;  формувати навички самоосвітньої та науково – дослідницької роботи.

Таким чином, навчальний процес набуває рис самоосвіти, що дозволяє ефективніше реалізовувати особистісно-орієнтоване навчання і, в цілому сприяє підвищенню рівня якості освіти, робить пересічного українського випускника середньої школи конкурентоспроможним на ринку освітніх послуг та робочої сили.

Використання ІКТ дозволяє  вчителю набагато ефективніше  управляти демонстрацією візуального матеріалу, організовувати групову роботу, створювати власні інноваційні розробки, при цьому не порушуючи звичний ритм та  стиль роботи, реалізувати один з основних принципів «вчись вчитися».

Освітніми ресурсами є: електронні підручники; відеофільми; слайдові презентації; Інтернет – ресурси (інтеренет , Веб – сайти, веб – квести, електронна пошта, медіа сайти).

Медіа-сайти:

Google (www.google.com);

http://images.google.com/ – сайт, на якому знаходяться ілюстрації, шаблони, навчальні матеріали, проекти та презентації, причому зображення подані в різних форматах;

http://froogle.google.com/ – сайт, призначений для пошуку товарів, порівняння їх параметрів, ціни, властивостей, якості;

http://www.video.search.yahoo.com/ – сайт, призначений для пошуку цифрового зображення у відеоформаті, який проводиться за ключовими словом чи кате­горією;

http://www.altavista.com/video – сайт, який має призначення, які попередній, працює так само, як і вищенаведений, але відеоматеріал систематизовано ще й за різними форматами, і його можна переглядати за допомогою певних мультимедійних програвачів та комп’ютерних програм;

http://www.altavista.com/audio/default – сайт, принцип роботи якого подібний до двох попередніх, та призначений для пошуку аудіофайлів (найчастіше в МРЗ форматі);

http://search.singingfish.com/sfw/home/jsp – сайт, призначений для пошуку одночасно аудіо- та відеоматеріалів. Його принцип роботи полягає у поєднанні аудіо- та відеорезультатів на одному інтерфейсі. На цьому сайті можна шукати за категоріями, включаючи кінофільми, новини, телебачення, спорт тощо;

http://tv.blinkx.com/ – сайт, призначений для пошуку коротких відеокліпів телевізійних компаній на різноманітну тематику. Крім того, він є постійним джерелом новин.

Використання вищезгаданих освітніх ресурсів та медіа-сайтів підвищують ефективність навчального процесу, розширюють світогляд вчителя, поповнюють його інструментарій, багаж знань, урізноманітнюють викладання іноземної мови, робить  освітній процес цікавим і захоплюючим, привертає увагу дітей до процесу навчання, підвищує мотивацію, активність та самостійність.

Область застосування ІКТ на уроках англійської мови:

-         введення нового матеріалу;

-         закріплення;

-         при вивченні лексики;

-         в практичній діяльності;

-         в проектній діяльності;

-         вивчення краєзнавчого матеріалу;

-         позакласна робота;

-         самостійна робота учнів;

-         підготовка до ЗНО;

-         спілкування;

-         робота з обдарованими учнями.

При проведенні проектної роботи про Інтернет можна думати як про величезну енциклопедію, адже він дає учням швидкий доступ до великої кількості матеріалу, який вони можуть використовувати для виконання власних завдань. Яскравим прикладом такого джерела є Вікіпедія (www.wikipedia.org), загальна енциклопедія, створена інтернет-спільнотою і для інтернет-спільноти.

Онлайнова проектна робота  може охоплювати діяльність від створення постеру чи презентації про відому особу до проведення дослідження, при якому учні вивчають предмет і висловлюють власні погляди у доповіді чи дебатах [8; 9].

Низька успішність часто пояснюється неуважністю, причина якої – в незацікавленості учня.

(...)

Повний текст статті: /zas1nec_8.01.doc

Засінець Людмила В’ячеславівна,