УДК 378.046.4:371.113

КЕРІВНИК ПРОФІЛЬНОГО ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ: ПРОФЕСІЙНІ ТА СПЕЦІАЛЬНІ ВИМОГИ

Надія Василенко,

доцент кафедри методології та управління освітою Вінницького обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників, кандидат педагогічних наук, доцент.

У статті визначаються особливості навчання керівників профільних загальноосвітніх навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти та розкриваються вимоги до посади керівника закладу.

Ключові слова: профільне навчання, профільний загальноосвітній навчальний заклад, післядипломна педагогічна освіта.

The author has defined the core features of the training manager of secondary schools in the System of Postgraduate Education and has defined the requirements for the post of the director of the school.

Keywords: profile education, profiled secondary school, post-graduate pedagogical education.

Проблема, яка вирішується. У період входження України до європейського інтелектуального освітнього простору важливим напрямом політики держави у галузі освіти є її модернізація, одним із шляхів реалізації якої є профільна диференціація навчання, що сприяє самовизначенню особистості та розвитку професійної соціокомунікативної компетентності керівників профільного загальноосвітнього навчального закладу (ЗНЗ) у системі післядипломної освіті (ПО). В наслідок чого основним завданням вищої освіти,  у тому числі і післядипломної освіти,  в сучасних умовах є розвиток наукового мислення   сучасного педагога та їх керівників, навичок самостійного засвоєння і критичного аналізу виняткової інформації, уміння будувати мережеві зв’язки та ділове спілкування  учасників освітнього простору. Вирішення цієї задачі неможливе в умовах компетентнісного підходу в освіті без впровадження перманентного навчання саме керівників профільного ЗНЗ у системі післядипломної освіті.

Актуальність проблеми визначається і високою соціальною значимістю кардинальних змін  в усіх сферах життєдіяльності суспільства. Особистість, рівень її професійної компетентності – є вихідним пунктом і прикінцевим результатом розвитку освіти в Україні. Тому підвищення професійної компетентності педагогічних працівників, зокрема, її соціокомунікативної складової, є одним із пріоритетних завдань післядипломної освіти. Особливого значення згідно з Законом  України «Про освіту» набувають нові вимоги до керівників профільних загальноосвітніх навчальних закладів.

Враховуючи загальноосвітні тенденції щодо підвищення якості  шкільної  освіти, найбільш пріоритетною є соціокомунікативна парадигма, яка передбачає  перехід загальноосвітніх навчальних закладів від універсальної освіти до профільної, сприяє успішній соціалізації випускників та їх адаптації до ринкових відносин.

Належна увага розвитку професійної соціокомунікативної компетентності керівників навчальних закладів приділена у працях російських науковців (В. Болотова,  Н.Боритко, Е.Данільчук,  В.Ізвозчикова,  О.Кузибецького, О.Лебедева, Ю. Сенько, В.Серікова, А.Хуторського та ін.). Соціокомунікативна компетентність як складова професійної компетентності керівника загальноосвітнього навчального закладу розкриває міру його залучення до активної управлінської діяльності, здатність ефективно спілкуватися і розв’язувати комунікаційні, економічні, фінансові, кадрові й інші проблеми, раціонально використовувати власні знання, вміння і досвід управління.

Формулювання мети статті та завдань. Мета та завдання статті полягають у визначенні особливостей навчання керівників ПЗНЗ в закладах системи ПО й розкритті вимог до їх посади.

Виклад основного матеріалу статті. Дослідження проблеми розвитку професійної соціокомунікативної компетентності (ПСКК) керівників профільного ЗНЗ зумовлено вимогами сучасної практики, насамперед, потребами суспільства щодо підвищення якості загальноосвітньої й професійної підготовки фахівців. Вивчення окремих аспектів профільного навчання в сучасних умовах та специфіки управління нею у контексті цих вимог завжди спирається на певну управлінську позицію, у якій визначено тип керівника профільного ЗНЗ і здійснено аналіз соціокомунікативної компетентності як складової його професійної компетентності. Мова йтиме про досвід керівника профільного ЗНЗ як особистості інформаційного суспільства, яка має здібності самостійно знаходити продуктивні і відповідальні вирішення проблем життєвизначення і безпечної життєдіяльності в інфоноосфері і здійснює їх гуманітарну експертизу [4; 8].

Однією з особливостей навчання керівників профільного ЗНЗ в закладах системи ПО є застосування компетентнісного підходу. Професійна соціокомунікативна компетентність є базовою ланкою педагогічної системи, націленою на формування компетентної особистості інформаційного суспільства. Ця соціально-педагогічна система в сучасних умовах представляє профільний ЗНЗ, у якому передбачаються зміни організації навчально-виховного процесу за схемою профільної диференціації і зміни структури управління.

Аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду з розвитку профільних навчальних закладів надало можливість упевниться, що управлінська діяльність передбачає не тільки освоєння адміністративних методів, оволодіння прийомами роботи з людьми, але придбання в  цілому соціокомунікативної компетентності. Суб'єкт управління – людина, і тому саме управління має сенс і буде ефективним тільки тоді, коли воно здійснюється на користь людини. Школа – це, перш за все, людська спільність, люди - її головний ресурс, і відповідальність керівника за них така ж велика, як і за результати діяльності профільного ЗНЗ. Не зрозуміємо ми цього - так і нестимемо на собі вантаж архаїзму адміністративно-командної системи.

Дослідження показало, що керівник профільного ЗНЗ – в першу чергу фахівець з роботи з людьми:

 - сама посада вимагає від нього уміти будувати взаємини з підлеглими і вищого рівня керівниками, з іншими навчальними закладами;

 - уміти навчати і розвивати професійну компетентність педагогічних працівників;

  - володіти високою психологічною культурою;

  - уміло створювати умови для самоактуалізації і особистісного зростання підлеглих, для роботи ефективних творчих груп.

Дуже важлива якість керівника профільного ЗНЗ – здатність регулювати свою поведінку завдяки розвитку своєї управлінської комунікації. Узагальнення зарубіжного досвіду з розвитку професійної соціокомунікативної компетентності керівників різних типів профільних шкіл надало можливість зробити висновок, що найбільш яскравим проявом соціокомунікативної компетентності керівника ЗНЗ є управління взаємодією  щодо співпраці учасників освітнього процесу, зокрема і  управлінської комунікацією, якою він зобов'язаний оволодіти, щоб здійснювати компетентний управлінський супровід становлення профільного ЗНЗ як соціально-педагогічної системи [2; 3].

Розглянемо особливості 11-річного вітчизняного профільного ЗНЗ, який має поетапно чотири рівня функціонування: стандартний,  академічний, профільний,  поглиблений, які  інтегрують  три основоположні блоки – загальнокультурний, предметно-орієнтований,  індивідуально-особистісний [5]. Зміст рівнів навчання в профільному ЗНЗ визначаються навчальним планом на:

 − стандартному − загальноосвітніми навчальними предметами інваріативної складової та гуртками, курсів за виборами профорієнтаційної спрямованості профільного ЗНЗ  з варіативної складової;

 − академічному − окремими навчальними предметами інваріативної складової та гуртками, курсів за виборами профорієнтаційної спрямованості, факультативами (за виборами учнів)  з варіативної складової;

 − профільному – профільними навчальними предметами інваріативної складової та спецкурсів з профільного напряму та факультативами (за вибором учнів)  з варіативної складової;

 − поглибленому – комплексом профільних навчальних предметів з  інваріативної складової та предметних, міжпредметних, метапредметних спецкурсів та факультативних занять (за виборами учнів) з варіативної складової.

Профільна освіта корегує зміни структури управління в змісті загальної середньої освіти за принципами диференціації та варіативності, вона підвищує її соціально-економічному значущість, забезпечує інтеграцію освітніх і предметних галузей,їхню спрямованість на життєве та професійне самовизначення випускників шкіл. Ми погоджуємося з науковцями, які, враховуючи сучасні тенденції модернізації освіти, цю педагогічну систему називають профільно-компетентнісною школою. Профільна, тому що у ній передбачається організація загальноосвітніх процесів за схемою профільної диференціації, а компетентнісна, оскільки вона реалізує новий тип загальної освіти, адекватний інформаційному суспільству, – гуманітарну, та її складової,  модель компетентнісної загальної освіти [6; 9].

Педагогічна система реалізує компетентнісний профільний ЗНЗ (ПЗНЗ) і потребує неперервне навчання його керівників і педагогів, адекватне інформаційному суспільству [1; 7]. Невіддільність керівників профільного ЗНЗ від потреб суспільства та існування між ними зв’язків ми досліджували на практиці шляхом курсового та міжкурсового навчання з розвитку професійної соціокомунікативної компетентності у системі ПО. В основу навчання покладено інноваційні форми, які  представлені науково-педагогічними школами  його проведення та  поєднували зміст перманентних проблемних очно-дистанційних курсів та форм підготовки конкурентоспроможних керівників профільного ЗНЗ до управління інноваційною діяльністю закладу освіти у міжкурсовий період.

Конкурентоспроможна особистість – це фахівець (у нашому випадку керівник ПЗНЗ), який має явні переваги в порівнянні з іншими фахівцями завдяки особистісному та професійному потенціалу. Вин має  здатність  витримувати атестацію, конкурси, вибори, умови середовища, що змінились, переборювати перешкоди, домагатись успіху в житті, професійній сфері, закріплювати цю успішність у свідомості інших людей і робити свої дії певною нормою для інших. У конкурентоспроможного керівника добре розвинені адаптаційні та технологічні здібності. Детермінантами конкурентоспроможності є інтелектуальні, емоційно-вольові, комунікативні переваги та складові здоров'я дитини. Це потребує створення педагогічних умов навчання шляхом  реалізації моделі розвитку ПСКК керівників ПЗНЗ в системі ПО.

На основі визначених педагогічних умов, необхідних для реалізації моделі розвитку ПСКК керівників ПЗНЗ в системі ПО, нами розроблено основні (стандартизовані) (табл.1) та професіональні (табл. 2)  вимоги до посади керівників ПЗНЗ та рівнів їх професійної соціокомунікативної компетентності щодо  зайняття посади керівника ПЗНЗ (табл.2).

Таблиця 1

Типові вимоги до зайняття посади  керівника ПЗНЗ

Як бачимо з табл. 1, чинна нормативно-правова база галузі освіти в Україні дозволяє створити основні (стандартизовані) Типові  вимоги і до посади  керівника ПЗНЗ, яки виписані Законом України  «Про освіту» (доповнений Указом президента від 06.07.2010 року) та визначає повноваження органів освіти на: 

 - державному (МОН України затверджуються профілі професійної компетентності та вимоги до освітньо- кваліфікаційного рівня, напрями підготовки (спеціальності), визначається рівень досвіду роботи та інші вимоги  до рівня професійної компетентності кандидатів на відповідну посаду);

 - регіональному (Департаментом освіти і науки ОДА організовується проведення конкурсу на зайняття вакантної посади  керівника профільного ЗНЗ та забезпечується  його прозорість і об’єктивність відповідно до вимог цього Закону; призначає осіб на посади керівника профільного ЗНЗ  та звільняє їх з посад); 

 - локальному (районні управління освіти подають пропозиції щодо зайняття вакантної посади  керівника профільного ЗНЗ та забезпечують організацію підвищення   рівня професійної компетентності керівників ЗНЗ; забезпечують: ефективне функціонування системи оцінювання результатів управлінської діяльності керівників профільного ЗНЗ; дотримання виконавчої дисципліни; приймає у межах своїх повноважень рішення про заохочення керівників профільного ЗНЗ та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності;

 - шкільному (керівник ПЗНЗ має знати як забезпечити створення власних належних умов та матеріально-технічного забезпечення всіх учасників навчального процесу; здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону та інших нормативно-правових актів). Тому виникла необхідність прописати мінімальні  вимоги до рівнів  розвитку професійної соціокомунікативної компетентності претендента щодо  зайняття посади керівника ПЗНЗ (табл.2).

Таблиця 2

(...)

Як бачимо з таблиці 2  вимоги до розвитку професійної соціокомунікативної  компетентності керівників ПЗНЗ визначають професійні (спеціальність, освіта, стаж роботи) та спеціальні (знання, вміння, досвід управління ПЗНЗ, інші умови щодо розвитку) вимоги. Розглянемо їх детальніше. А саме:

1. Досвід роботи у сфері управління людськими ресурсами, визначаються різними видами комунікацій та розвитку власної соціальної ролі керівника ПЗНЗ.

2. Перелік  знань, необхідних для  виконання посадових обов’язків, визначених Конституцією України, Законом «Про освіту», з: основи трудового  та бюджетного законодавства; законодавство з урахуванням специфіки посадових обов’язків та функціональних повноважень керівника ЗНЗ в галузі освіти; державна мова; знання комп’ютерної техніки та програмного забезпечення; основи управління ЗНЗ, зокрема і профільного, внутрішня організація їх діяльності; основи планування профільного ЗНЗ, функції і механізми формування фінансово-господарчої діяльності; основні характеристики ринків праці та методи регулювання зайнятості з метою впровадження ефективного до профільного та профільного навчання;основи психології та сучасні методи управління персоналом; основи управління та організації праці і діловодства.

3. Перелік умінь та навичок, необхідних для виконання посадових обов’язків,  визначених у ході дослідження: уміння укомплектовувати персонал компетентними працівниками;  володіння технологіями управління персоналом; вміння налагоджувати ефективну взаємодію персоналу профільного ЗНЗ з метою досягнення запланованих результатів шляхом поділу (делегування) завдань, роботи і повноважень між педагогічними працівниками та здійснення контролю за їх виконанням; вміння організовувати неперервне навчання щодо підвищення рівня професійної (соціокомунікативної) компетентності персоналу; вміння заохочувати педагогічних  працівників для отримання найвищих результатів; вміння розробляти організаційну структуру управління профільного ЗНЗ, що відповідає стратегії, цілям і завданням, внутрішнім і зовнішнім умовам діяльності ЗНЗ; вміння розробляти кошториси витрат на утримання профільного ЗНЗ, контролювати використання коштів; вміння визначати і ухвалювати організаційні та управлінські рішення; вміння управляти в кризових ситуаціях; вміння ефективно залучати додаткові ресурси (в тому числі матеріальні та фінансові) та контролювати заплановані заходи з метою отримання очікуваних результатів; вміння планувати роботу профільного закладу, володіти принципами і сучасними методами управління різними видами професійної компетентності та її складовими; вміння встановлювати пріоритети в роботі та ефективно використовувати робочий час; вміння чітко та зрозуміло формулювати свою точку зору з використанням різних форм (письмово, усно) і способів комунікації, вміння публічно виступати; вміння використовувати комп’ютерну техніку та програмне забезпечення; вміння систематизувати і узагальнювати інформацію, конструктивно ухвалювати рішення на основі аналізу і синтезу, готувати пропозиції щодо вдосконалення системи освіти ; вміння давати кваліфіковані консультації щодо методів та конкретних процедур, які повинні забезпечити виконання поставлених завдань; здатність своєчасно виявляти джерела можливих конфліктних ситуацій, не допускати соціальних, трудових та інших конфліктів; здатність вчасно інформувати вищі державні органи про стан справ у профільному ЗНЗ; вміння вести переговори, обґрунтовувати свої позиції, знаходити компромісні рішення; вміння проводити обговорення, збалансовуючи різні позиції, погляди, точки зору; вміння проводити ділові наради та бесіди, засідання педагогічної ради  та різних зустрічі на вищому рівні; вміння неперервне навчатися у системі ППО щодо підвищення рівня власної професійної соціокомунікативної компетентності.

4. Вимоги до рівня професійної соціокомунікативної компетентності, передбачених розробленням Типовими  вимогами до керівника ПЗНЗ: підтримка та вираження у своїй діяльності цінностей галузі освіти, сприяння та формування її позитивного іміджу, забезпечення дотримання рівного доступу до якісної освіти всім категоріям учнів, а також інших принципів відповідно до Закону України «Про освіту»; здатність запобігати виникненню конфлікту інтересів; здатність максимально використовувати власні можливості; здатність постійно критично аналізувати кінцеву ефективність, стиль та методи власної організаційно-управлінської діяльності і знаходити шляхи її подальшого вдосконалення; відповідальність; лідерство.

Отже, матеріали дослідження щодо обґрунтування Типових вимог до зайняття посади  керівника ПЗНЗ встановили, що претенденти  на цю посаду мають пройти обов’язково спеціальне навчання керівників ПЗНЗ у системі ПО.  З цією метою має бути розроблені педагогічні умови розвитку професійної соціокомунікативної компетентності керівника ПЗНЗ, якім повинні сприяти оптимальне  поєднання традиційних й інноваційних освітніх технологій,  дистанційної й очної форми навчання, нормативно-правового, організаційного і кадрового забезпечення.  Результатом такого навчання претендентів на посаду керівника забезпечить успішне управління ПЗНЗ завдяки підвищення рівнів розвитку їх професійної соціокомунікативної  компетентності.

Література

1.     Василенко Н.В. Розвиток професійної соціокомунікативної компетентності керівників профільних загальноосвітніх навчальних закладів : моногр. / Н.В. Василенко. – Вінниця : Планер, 2012. – 343 с. 

2.      Василенко Н.В. Шляхи реалізації профільного навчання в регіоні [Електронний ресурс]: навч.-метод. посіб. / Н.В. Василенко. – Вінниця: ВОІПОПП,2011.– 205с.– Режим    доступу: http://www.voipopp.vn.ua/index. php?option=com_content&view=article&id=163:-l-r&catid=61:metodrmk&Itemid=127.– Назва з екрану.

3.      Гаргай В.Б. Повышение квалификации учителей в США и Великобритании: интерактивная модель / В. Б. Гаргай // Педагогика. – 2004. –   № 8. – С. 87-91.

4. Зимняя И.А. Ключевые компетенции – новая парадигма результата образования / И. А. Зимняя // Высшее образование сегодня. – № 5. – 2003. – С. 22–27/

5. Концепція профільного навчання в старшій школі: / затверж. наказом МОН України від 21.10.2013р. №1456. –  Ел. доступ. http://mon.gov.ua/ua/about-ministry/normative/1681- (дата звернення 24.11.13). – Назва з екрану.

6. Монахов В.М. Аксиологический подход к проектированию педагогической технологии / В. М. Монахов // Педагогика. – 1997. – № 6 – С. 26–31. 

7. Ростовська В.І. Удосконалення науково-методичної роботи щодо підвищення професійної компетентності заступників директора з навчально-виховної роботи: навч.-метод. посіб / В. І. Ростовська. – Тернопіль : Навч. кн. - Богдан, 2000. – 272 с.

8. Сериков В.В. Личностный подход в образовании: концепция и   технологи : монография / Владислав Владиславович Сериков. – Волгоград : Перемена,   1995. – 150 с.

9. Унт И.Э. Индивидуализация и диференциация обучения / И.Э. Унт.–М. : Педагогика, 1990. – 192 с.

Василенко Надія Володимирівна,

доцент кафедри методології та управління освітою Вінницького обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників, кандидат педагогічних наук, доцент, заслужений вчитель України.

Повний текст статті: /vasilenko-vinnicja.doc