УДК 372.881.1 : 372.882 : 377.6

Інтеграція економічних знань у навчально-виховну систему гімназії. Методичні рекомендації  з вивчення української мови та літератури у  класах економічного профілю

Ганна Паталах, учитель української мови та літератури.Навчально-виховне об'єднання  спеціалізований загальноосвітній заклад І ступеня «Гармонія» - гімназія імені Тараса Шевченка – центр позашкільного виховання «Контакт»

                Розглядаються проблеми удосконалення викладання української мови та літератури у класах економічного профілю. Особлива увага приділяється проблемам розвитку соціальної компетентності учнів у процесі реалізації профільного навчання.

                Ключові слова: соціальна компетентність, багатопрофільний навчальний заклад, особливості викладання української мови в умовах економічного профілю.

The author has researched the problem of improvement of the teaching of Ukrainian language and literature in economic class. The author has paid special attention to the problems of social competence of students during realization of profile education.

Keywords: social competence, multidisciplinary school, especially the teaching of the Ukrainian language in conditions of economic class.

Вступ. Сучасність ставить перед освітою завдання сформувати покоління молоді, що буде захищеним і мобільним на ринку праці та зробити особистісний духовно-світоглядний вибір; матиме необхідні знання, навички й компетентності для інтеграції в суспільство на різних рівнях; здатне до навчання упродовж життя [4]. Гімназія як заклад нового типу повинна враховувати запити й потреби суспільства, працювати на нього, відчувати найтонші зміни на ринку праці. Тому дирекція визначила курс на створення багатопрофільного навчального закладу, першою сходинкою до якого стало введення поруч із філологічним економічного профілю навчання. Сім років існує в гімназії економічний напрям,  і за цей час педагогічний колектив доклав максимум зусиль для створення концепції розвитку цього напрямку освітніх послуг: працювала творча група вчителів із проблеми створення позитивної спільної концепції діяльності педагогів, які викладають в економічних класах, сформульовано основні засади викладання кожного навчального предмета, створено банк по предметних дидактичних матеріалів для цього профілю. Ми досягли найголовнішого – створили образ майбутнього випускника економічного класу, якого необхідно виплекати впродовж восьми років. Спільні зусилля вчителів-предметників, які працюють в економічних класах, спрямовані на:становлення громадянина, здатного здійснювати самостійний вибір і приймати економічно обґрунтовані рішення в різноманітних життєвих ситуаціях; виховання самодостатньої особистості, здатної до самоосвіти й саморозвитку, до використання набутих знань і вмінь для творчого розв’язання проблем, до прагнення змінити життя на краще та ін.

Усі вчителі, які навчають дітей в економічних класах, працюють як єдиний механізм. Учні здобувають економічні поняття і вчаться ними оперувати не лише на уроках економіки – відбувається глибока інтеграція економічних понять в інші галузі знань. Спільні зусилля вчителів, які працюють в економічних класах, мають бути спрямовані на: 1. Становлення громадянина, здатного здійснювати самостійний вибір і приймати економічно обґрунтовані рішення в різноманітних життєвих ситуаціях. 2. Виховання самодостатньої особистості, здатної до самоосвіти й саморозвитку; до використання набутих знань і вмінь для творчого розв’язання проблем; до критичного опрацювання різноманітної інформації; до прагнення змінити життя своє й країни на краще. Формування основ розуміння необхідності господарської діяльності людини. 4. Усвідомлене розуміння проблеми безмежності людських потреб (особистих і суспільних, матеріальних і духовних) як основи економічної діяльності.    

У своїй діяльності всі вчителі та вихователь-наставник керуються тими поняттями й термінами, які вивчаються на уроках економіки: потреби (матеріальні й духовні), залежність потреб від статі, віку, звичок, задоволення потреб; проблема вибору; безмежність бажань та можливість їх виконання; речі, товари, послуги, речі мої й чужі; ім’я, розподіл обов’язків, вартість домашньої праці; власність (моє й чуже); багатство (духовне, культурне, наукове, освітнє); майбутня професія.

Розділ І. Концептуальний

Навчання української мови в економічному класі полягає у створенні умов для формування національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка володітиме необхідними засобами рідної мови в економічній сфері, особистості з високим рівнем культури ділової людини.

Відповідно до потреб ділової людини мову в шкільному курсі необхідно вивчати саме як засіб комунікації, пізнання, розвитку й виховання людини, а в економічному класі необхідно сприяти формуванню економічного мислення й мовлення, уміння аналізувати, оцінювати, пояснювати економічні факти і явища.

Урок української мови сприяє підвищенню культури мови, яка є показником культури думки. Щоб говорити й писати грамотно, треба вміти добирати в кожній конкретній ситуації найвдаліші, найдоречніші мовні засоби, а в даному напрямку навчання – вивчати, вводити в мовлення учнів, аналізувати ті терміни, які пов’язані з економічним життям.

Концепція викладання української  мови. Реалізація економічного напрямку забезпечується: змістом мовного матеріалу для завдань та вправ, тематики усних висловлювань та письмових робіт; системою таких видів робіт: словниково-семантична робота – збагачення мовлення учнів економічно значущою лексикою; знаходження незнайомих слів і пояснення їх значень; спостереження за функціонуванням слів у тексті; знаходження слів, значення яких потрібно пояснити; гронування понять, що вивчаються; словникові диктанти; стилістичний експеримент;використання вправ на основі тексту: доповнення тексту економічною тематикою; трансформація тексту (тематичний добір або побудова речень); стислий, вибірковий чи творчий переказ; аудіювання; читання;побудова власних висловлювань; виконання вправ та завдань з ділового мовлення, які будуть потрібні та цікаві дітям відповідно до їх віку; 

Концепція викладання української та зарубіжної літератур. Основними завданнями  навчання літератури в економічному класі є:

соціологізація індивіда, його адаптація в суспільстві, сприяння всебічному розвиткові особистості,

духовне збагачення дитини,

виховання національно свідомого громадянина,

формування  гуманістичного світогляду ділової людини, утвердження загальнолюдських морально-етичних цінностей суспільства.

Державний стандарт вивчення літератури передбачає "формування покоління молоді, що буде захищеним і мобільним на ринку праці; здатним робити особистісний духовно-світоглядний вибір, матиме необхідні знання, навички й компетентності для інтеграції в суспільство на різних рівнях; здатним до навчання упродовж життя”, що повністю відповідає принципам розвитку економічно організованої особистості [12].

Для учнів середньої ланки характерні такі ознаки, як природна активність, бажання стати лідером, мрії стати схожим на своїх улюблених літературних героїв. Саме цей аспект необхідно використати на уроках літератури в середній школі, формуючи ділову особистість, національно свідому, духовно багату, всебічно розвинену.

У старшій школі  доцільно спиратися на соціоадаптаційну функцію літератури, що полягає в соціологізації індивіда, його адаптації в суспільстві. Твори художньої літератури формують модель поведінки, схеми вирішення соціальних питань, формують моральні цінності, суспільні навички майбутнього громадянина [3].

Основою навчального процесу мають стати форми, методи, засоби навчання, які забезпечують:

високу пізнавальну активність;

самостійність мислення;

формування практичних навичок.

Завдання вчителя літератури – сформувати всебічно розвинену особистість, здатну до самореалізації, яка спроможна забезпечити власні інтереси та потреби й позитивно вплинути своєю діяльністю на поступальний економічний розвиток суспільства.

Розділ ІІ. Інтеграційний

Основне завдання, яке поставила перед собою творча група вчителів, які працюють в економічних класах, - внести єдність, порядок у розчленований світ знань учнів з метою підвищення ефективності їх здобуття, застосування у міжпредметних зв’язках. Цьому служить інтеграція економічних понять в інші галузі знань.

Саме поняття «інтеграція» означає об’єднання в ціле будь-яких окремих частин, зближення, вирівнювання, упорядкування відносин, узгодження структур у цілісному організмі, яким є навчальний процес.

Головне завдання інтеграції економічних знань – поширити принцип доцільності на весь зміст освіти, поєднати окремо існуючі навчальні предмети, створити цілісний світ учня економічного класу.

Провідний дидактичний інструмент інтеграції – міжпредметні зв’язки, для ефективного використання яких необхідно вирішити такі завдання: знайти смислові відповідності елементів змісту навчального матеріалу різних дисциплін;

спланувати комплексне використання набутих на різних уроках знань під час вирішення навчальних завдань.

Незважаючи на прив’язаність кожного вчителя-предметника до певної сфери знань, міжпредметна інтеграція дає можливість створити міждисциплінарну теоретичну систему, в основі якої лежать економічні знання.

Головні завдання економічного напрямку

1. Вивчення економічних принципів, законів, із якими діти зустрічаються в повсякденному житті.

2. Формування економічного мислення, уміння аналізувати, оцінювати, пояснювати економічні факти та явища.

3. Формування практичних умінь та навичок, які можуть бути використані у спілкування з іншими людьми.

4.  Виховання розуміння цінності сім’ї як першооснови життя; бережливого господаря, якостей ділової людини.

ІІІ. Взаємозв’язок філологічних дисциплін  іншими предметами

Розділ ІV. Профілізація навчання в роботі МО вчителів-філологів

Висновки. Актуальність змісту  економічної освіти полягає в необхідності формування в учнів раціонального споживчого мислення, заснованого на законах споживання та природній потребі людини в якісному й безпечному матеріальному й духовному добробуті, на природному прагненні до поліпшення якості особистого й суспільного життя.

Українська філологія виховує українську людину – громадянина, гуманіста, європейця… Метою навчального курсу є формування освіченої і розвиненої особистості, спроможної повноцінно реалізуватися в майбутньому дорослому житті, і, звісно, в сучасному економічному просторі. Завдання вчителя-філолога – це, насамперед, зацікавлення мовою та літературою, виховання мистецької культури читача, виховання морально-етичних цінностей людині як одиниці суспільства.

Формування основ економічного мислення, серед яких і споживчі знання,  допомагає учням не тільки навчатись ефективно орієнтуватись в економічному просторі, а й приймати певні рішення, що стосуються планування свого подальшого життя та кар’єри, освіти, праці, вибору професії. Без формування в населення ринкового мислення, адаптованого до реального життя, неможливо рухати економічні реформи. Крім того, споживча освіта є ефективним ринковим способом боротьби з бідністю. Уміння користуватися споживчими правами дозволяє раціональніше витрачати сімейний бюджет, заощаджувати побутові ресурси.

Паталах Ганна Сергіївна. Вища кваліфікаційна категорія/ Навчально-виховне об'єднання спеціалізований загальноосвітній заклад І ступеня «Гармонія» – гімназія імені Тараса Шевченка – центр позашкільного виховання «Контакт», учитель української мови та літератури.