Субота, 16.12.2017, 21:39
Вітаю Вас Гість | RSS

НАУКОВО-ДОСЛІДНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Блог

Головна » 2014 » Січень » 5 » Стрижак О.М. Впровадження профільного навчання в умовах школи-інтернату
13:15
Стрижак О.М. Впровадження профільного навчання в умовах школи-інтернату

УДК 372.834 : 377.6

Впровадження профільного навчання в умовах школи-інтернату

Ольга Стрижак,

вчитель історії та правознавства комунального закладу «Навчально-виховне об’єднання «Загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів, ліцей «Сокіл», центр позашкільного виховання Кіровоградської міської ради»

                У статті розглянуті мета, завдання та принципи профільного навчання, запровадження профільного навчання (правовий профіль) в навчальному закладі.

                Ключові слова: профільне навчання, наступно-перспективні зв’язки між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю, правовий профіль.

The author has defined the goal, objectives and principles of learning profile, the introduction of profile education (study of the laws) in the school.

Keywords: specialized education, the next-prospective links between secondary and vocational education in accordance with the selected profile (study of the laws).

                У національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ ст. зазнача.ться, що в Україні необхідно створювати умови для розвитку самоствердження і самореалізації особистості впродовж життя. Допомогти учню    самовизначитися – означає сформувати в нього внутрішню готовність і потребу самостійно, свідомо намічати й обирати шляхи реалізації перспектив свого розвитку: особистого, життєвого, професійного. Профільне навчання – вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів і створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу [1, с. 58].

                 Мета профільного навчання – забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства. Профільне навчання спрямоване на набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти [1, с. 58].

                 Основними завданнями профільного навчання є :

·          Створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки;

·          Виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їхнього життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією;

·          Формування соціальної, комунікативної, інформаційної компетенцій учнів на допрофесійному рівні, спрямування молоді щодо майбутньої професійної діяльності;

·          Забезпечення наступно-перспективних зв’язків між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю [1, с. 58].

                Профільне навчання ґрунтується на альтернативності та варіативності освітніх програм, технологій навчання та навчально-методичного забезпечення; наступності та неперервності між профільним навчанням та професійного підготовкою; виявлення здібностей учнів з метою їх обґрунтованої орієнтації на профіль навчання. Іншими словами можна сказати, профільне навчання – це спосіб організації диференційованого навчання, який передбачає поглиблене і професійно зорієнтоване визначення циклу споріднених предметів.

Проблема професійного самовизначення, професійної орієнтації та життєвих планів молоді є досить актуальною на сучасному етапі розвитку суспільства. Проблема професійного самовизначення тісно пов’язана з проблемою більш глобальної життєвої перспективи як цілісної картини майбутнього. В умовах нової соціальної реальності знайти своє місце в суспільстві дуже складно. Економічна ситуація в країні не може не позначатися на настроях молоді, тому молода людина потребує підтримки та допомоги, особливо на етапі свого життєвого шляху, який пов'язаний із професійним самовизначенням. 

                Перехід старшої школи до профільного навчання поставив перед учнями проблему вибору профілю після закінчення 9-ти класів, що фактично прогнозує вибір майбутньої професії. А випускники школи завжди постають перед вибором сфери діяльності.  На вибір професії впливає багато чинників, мода, престижність, соціальне оточення, професійний устрій сім’ї, індивідуальні інтереси, здібності, захоплення самого випускника, що заслуговує уваги з боку педагогів та батьків. Перед педагогічним колективом стоїть завдання сформувати в молоді постійне прагнення до отримання освіти, освоєння нових предметів, факультативів, які розширюють світогляді людини. Тому перший етап на шляху до вибору професії найважливіший: це вибір профілю школи, класу для навчання в 10-11 класах.

                Сьогодні у суспільстві цінується вміння раціонально планувати свою діяльність, нестандартно мислити, генерувати творчі ідеї для отримання принципово нового рішення. Інакше кажучи, майбутньому фахівцю необхідне володіння методами творчого пошуку і наукових досліджень. На сучасному етапі розвитку суспільства виникла необхідність звернення до особистості дитини, вивчення індивідуального розвитку, створення умов для саморозкриття й самореалізації.  В 2013/2014 навчальному році з урахуванням освітніх потреб учнів, кадрових, матеріально-технічних, інформаційних ресурсів школи, перспектив здобуття подальшої освіти в навчальному закладі організовано профільне навчання. В старшій школі відкритий 10 профільний клас з поглибленим вивчення правознавства. Учні до профільного класу зараховуються на підставі конкурсних випробувань (відповідно до Правил конкурсного приймання учнів до ліцейських класів) або конкурсу свідоцтв про базову загальну середню освіту для випускників навчального закладу. Основною метою, яку поставив навчальний заклад, є виховання інтелектуально розвинутої особистості з науковим стилем мислення, готовою до активної індивідуальної діяльності, конкурентоспроможної на ринку праці, завдяки емоційній стійкості, яка прагне досягти успіху. 

                Завдання навчального закладу в реалізації профільного навчання:

-          засвоєння учнями фундаментальних теоретичних знань з правознавства;

-          розвиток спеціальних і практичних здібностей;

-          опанування учнями навичок науково-дослідної роботи;

-          психолого-педагогічна діагностика професійної та інтелектуальної діяльності учнів [7, с. 2].

Метою курсу «Правознавство» в профільному класі є формування в учнів розуміння права як відкритої системи, що базується на невід’ємності суспільства від держави, законів від повсякденного життя. Право представлене в курсі елементом цілісного світу, що складається з понять, переживань і практичних дій. Курс спрямований на розвиток правової і громадянської компетентності, відповідних ціннісних орієнтирів, умінь, навичок школярів [2, с. 79].  Викладання в профільному класі здійснюється відповідно до   програми:  

Ремех Т.О., Ратушняка С.С. «Правознавство. 10-11 класи (профільний рівень)». Програма розрахована на 105 годин протягом навчального року (3 години на тиждень) та охоплює 10-11 класи. Підручник: О.Д. Наровлянський. Правознавство. Підручник для 10 класів загальноосвітніх навчальних закладів. (профільний рівень)

                На уроках правознавства сьогодні не достатньо озброїти учнів знанням понять, недостатньо навчити певному рівню теоретичному. Це все нічого не буде варте без навичок застосування отриманих знань на практиці. Але дуже важливо модернізувати і сам процес правової освіти. Реальність є такою, що кожен день відбуваються зміни у законодавстві, змінюється принципи формування державних органів, порядок їх формування та взаємодія між собою. Якщо кілька років тому важливим здавалося навчити учнів, якою є судова система, виборча система і так далі, то сьогодні ми бачимо, що реформування суспільства триває. Чи варто примушувати учня заучувати зміст законів, Конституції, якщо зміни відбуваються «на очах». Все це я пояснюю учням, вказуючи на специфіку предмета. Це і цікаво, і важко. Не кожен дорослий може не лише усвідомити суть змін, які відбуваються, не кажучи вже про від слідкування цих змін. Тому сьогодні, на мій погляд, важливо привчати учнів до того, що ми живемо в реформаторський час, допомогти, часто лабораторним шляхом (через вивчення проектів законів, концепцій ), зрозуміти їхню сутність, перспективи реформування. Вчитель може знайомити учнів із своїми поглядами на згадані проблеми, але важливіше, щоб учні могли самостійно визначати власне ставлення до процесів, що відбуваються. Це їм жити у суспільстві завтрашньому. Вони не можуть залишатися до нього байдужими.   Тому в цьому навчальному році більше уваги приділялося на уроках  цим проблемам. Учні порівнювали також виборчі системи України, зокрема, змішану і мажоритарну.

                Лише при поверховому ознайомленні з правом здається, що це досить просте суспільне явище. Більш ґрунтовне вивчення показує складність права та його визначальне значення в повсякденному житті людини.

                Правова культура об'єднує в собі здобутки людства в галузі права. До них насамперед належить реальне значення права в задоволенні потреб суб'єктів права. Головні цінності права, що є стрижнем правової культури, закладені в його регулятивній, охоронній та захисній функціях.

                 Правова культура засвоюється особою шляхом набуття знань про право, про свої права, свободи, обов'язки, способи та методи їх захисту та гарантії для особи її недоторканності, недоторканності її сім'ї та власності.

                 Правова культура, як і взагалі культура, яку опанувала людина, проявляється не лише в знаннях особи, а передусім - в її діях. Знання права і вміння правильно ним користуватися свідчать про високий культурний рівень людини.

                Знання права розкриває можливості доцільного і розумного використання правових цінностей для реалізації власних інтересів, задоволення потреб, що виникають у повсякденному житті людини. Знання права створює умови для активної соціальної, політичної, правової діяльності людини, що особливо важливо в умовах сучасного державотворення та створення цивілізованого правопорядку в Україні. Тому навчання правознавства орієнтоване на вироблення в учнів умінь застосувати теоретичні знання  на практиці, під час діяльності як у процесі навчання у знайомих і нестандартних ситуаціях, так і поза ними. Відповідні уміння й навички сприяють правовій адаптації, полегшують соціалізацію, у тому числі правову, особистості, забезпечують комфортне існування людини в соціумі незалежно від виконуваної нею соціальної ролі, створюють умови для ефективного функціонування і самореалізації людини в громадянському суспільстві та правовій державі.

Для ефективного навчання правознавства профільної підготовки учнів з цього навчального предмета важливим є підготовленість учителя – досконале знання ним змісту основного та елективних правознавчих курсів, володіння педагогічними технологіями, зацікавленість у самоосвіті, а також готовність всього педагогічного колективу до реалізації профільної освіти.

В своєму арсеналі маю певні впливові і дієві форми та методи позакласної роботи. Виховання сучасного громадянина не можу відбуватися лише на словах. Правознавчий напрям також реалізується у позакласній роботі. Серед них хочеться виділити ті, які використовуються в навчальному закладі:

- організація учнівського самоврядування;

- співпраця з відповідними комісіями чи службами місцевого самоврядування;

- волонтерська робота учнів;

- зустріч з працівниками правоохоронних органів;

- участь в міських, обласних правознавчих конкурсах.

Слід зазначити, що навчальний заклад робить перші кроки з впровадження профільного навчання – правознавство. Створюється база науково-методичного супроводу профільного навчання в умовах школи-інтернату.

                Я впевнена, що метою освіти, і не тільки профільної, має стати вдосконалення вміння вчитися як потреби розвитку й самовдосконалення, як потреби діяти розумно. І одне з головних завдань – формування здатності до оцінювання своїх здібностей та можливостей як умови вибудови учнями старших класів своїх життєвих та професійних планів, траєкторій отримання професійної освіти  та входження в ринок праці. У сучасному світі важливо, щоб освіта давала людині нові життєві стратегії, життєву компетентність, сприяла мобільності її соціальної поведінки, тому що саме це дозволяє особистості подолати кризові настрої, обрати свій шлях у професійному зростанні. Нині особливого значення набувають такі складові навчального процесу, які виховують уміння й органічне бажання використовувати отримані знання в повсякденному житті, як у суспільному, громадському, так і професійному. Зазнають суттєвих змін ті фундаментальні положення, які в минулому визначали розвиток профтехосвіти. Якщо раніше основною метою профтехосвіти було забезпечення галузей народного господарства кваліфікованими кадрами, то на сучасному етапі мета розширюється й передбачає створення умов для професійної самореалізації особистості, задоволення її потреб у професійних, освітніх послугах упродовж усього життя.  Професійне самовизначення тісно пов’язане з особистісним самовизначенням (виявом та ствердженням особистої позиції в різних ситуаціях) та життєвим вибором особистого життєвого шляху, який дає можливість певною мірою реалізувати себе. 

                На мою думку, перспективними завдання щодо впровадження профільного навчання мають бути:

-          ознайомлення з моделями та формами організації профільного навчання в інших загальноосвітніх навчальних закладах;

-          застосування методики визначення рівня сформованості соціальної компетентності учня;

-          формування моделі випускника навчального закладу;

-          визначення критеріїв ефективності системи профільного навчання в школі;

-          розробка та апробація навчально-методичного забезпечення профілю навчання;

-          визначення педагогічних умов розвитку соціальної компетентності випускників навчального закладу;

-          розробка методичних рекомендацій щодо вдосконалення системи профільного навчання в навчальному закладі.

Література

1.              Концепція профільного навчання в старшій школі: наказ Міністерства освіти і науки України від 11.09.2009 р. № 854. / Міністерство освіти і науки України // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – К. : Педагогічна преса, 2009. — № 28—29. — 64 с.

2.              Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення у загальноосвітніх навчальних закладах предметів інваріантної складової навчального плану у 2010/2011 навчальному році: предмети суспільно-гуманітарного спрямування / Міністерство освіти і науки України // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – К. : Педагогічна преса, 2010 — № 22—24. — 96 с.

3.              Онаць О. Профільне навчання: проблеми і перспективи / О. Онаць // Директор школи. — 2010. —  № 13. — С. 6—9.

4.              Ковальська Н. Профільність навчання – соціальний захист молодої людини / Ніна Ковальська, Людмила Денисюк, Тетяна Пастух // Завуч. —   2013. — № 11. — С. 4—48.

5.              Тищенко Н. Профільне навчання і науково-дослідна робота / Наталія Тищенко // Завуч. — 2011. — № 26. — С. 16—21.

6.              Алєксєєнко С. Профільна школа й компетентнісна освіта / Світлана Алєксєєнко // Завуч. — 2012. — № 1. — С. 14—16.

7.              Василенко Н. Моделювання діяльності профільно-компетентнісного навчального закладу / Надія Василенко // Завуч. — 2012. — № 1. — С. 1—13.

8.              Зорнік Т. Формування громадянської свідомості учнів під час вивчення правознавства / Т. Зорнік // Історія України. — 2003. — № 7. —          С. 27 – 31.

9.              Комірний О. Рольова гра як метод активізації розумової діяльності старшокласників на уроках правознавства / О. Комірний // Історія України. — 2000. — № 43.­ — С. 11-16.

10.           Куксенко С. Створення позитивної мотивації навчальної діяльності школярів під час вивчення правознавства / С. Куксенко // Історія України. —  2002. — № 47. — С. 25—27.

Стрижак Ольга Миколаївна, вчитель історії та правознавства комунального закладу «Навчально-виховне об’єднання «Загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів, ліцей «Сокіл», центр позашкільного виховання Кіровоградської міської ради». Кваліфікаційна категорія, педагогічне звання; науковий ступінь, вчене звання: вища категорія, вчитель-методист

Переглядів: 785 | Додав: Олександр | Рейтинг: 5.0/3
Всього коментарів: 111 2 »
11  
Впровадження профільного навчання в умовах інтернатного закладу освіти має велике значення. Погоджуюсь з автором, що правова культура є вагомим фактором для вихованців шкіл-інтернатів. Успіхів у роботі!

10  
Одним з головних завдань вчителя суспільствознавчих дисциплін є формування правової культури старшокласників. Поділяю думку автора статті, що правова культура свідчить про високий культурний рівень суспільства в цілому. Майбутнє суспільства неможливе без правових знань,які здобувають учні в профільних класах.Сімеонова В.М.

9  
Шановна Ольго, дякую за статтю. Я згодна, що в умовах нової соціальної реальності знайти своє місце в суспільстві молодій людині дуже складно, а профільна освіта сприяє вибору особистого життєвого шляху, який дає можливість певною мірою реалізувати себе. З повагою Надія.

8  
Згоден з Вами, пані Ольго, що "Знанняправа розкриває можливості доцільного і розумного використання правових
цінностей для реалізації власних інтересів, задоволення потреб, що виникають у
повсякденному житті людини".
Ми знаємо, що у нас є права, але майже щодня за них треба боротися. Тому предмет ПРАВОЗНАВСТВО потрібен не тільки для майбутніх юристів, прокурорів, суддів.... , а й для кожного пересічного громадянина.
Ще одна думка, яка наголошена у статті - "створення умов для професійноїсамореалізації особистості, задоволення її потреб у професійних, освітніх
послугах упродовж усього життя",
являється базовою на сьогоднішній день у сфері профорієнтації. Одні професії зникають, інші виникають. Тому треба бути готовим перенавчатися, навчатися протягом усього життя. "Учиться, учиться и еще раз учиться"
нам заповідав не Ленін, це заповідає нам ЖИТТЯ! Олег Ліфер, ГНТН

7  
Дуже змістовна та актуальна стаття, дякую. (школа-інтернат,ліцей"Сокіл")

6  
Наш навчальний заклад робить успішні кроки з впровадження профільного навчання – правознавства.Тішить те, що в наших складних економічних умовах в школі створюється відповідна база науково-методичного супроводу профільного навчання (школа-інтернат, ліцей "Сокіл")

5  
Чи стануть діти юристами невідомо, але в наш час кожна людина повина знати закони та вміти себе відстояти в повсякденному житті. невелика кількість годин на правознавство не позбавить дитину вибрати потрібну професію, але дасть можливість правильно себе поводити в правовому полі "капіталістичного життя" (школа-інтернат, ліцей "Сокіл")

4  
Ольга Стрижак У сучасному світі важливо, щоб освіта давала людині нові життєві стратегії, життєву компетентність, сприяла мобільності її соціальної поведінки, тому що саме це дозволяє особистості подолати кризові настрої, обрати свій шлях у професійному зростанні. Дякую за статтю

3  
Дякую за статтю. Змістовна, практична, актуальна. Ми теж при профільності з англійської мови намагаємося практикувати правові курси за вибором. Це все, на мій погляд важливо для підростаючого покоління, так як кожен день відбуваються зміни у законодавстві, змінюється принципи формування державних органів, порядок їх формування та взаємодія між собою. Якщо кілька років тому важливим здавалося навчити учнів, якою є судова система, виборча система і так далі, то сьогодні ми бачимо, що реформування суспільства триває. Це все, на мій погляд важливо для підростаючого покоління.СЗШ 14

2  
Одним з пріоритетів розвитку історичної освіти в Україні залишається підвищення ефективності освітнього процесу. Позакласна робота дає додаткові можливості для вчителя зацікавити учнів історичним дослідженням, розвинути навички пошукової діяльності (особливо ця діяльність актуальна в умовах школи-інтернату)

1-10 11-11
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Пошук
Календар
«  Січень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Архів записів
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2017
Створити безкоштовний сайт на uCoz