Середа, 18.10.2017, 02:59
Вітаю Вас Гість | RSS

НАУКОВО-ДОСЛІДНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0

Блог

Головна » 2014 » Січень » 5 » Козловська С.І. Краєзнавча робота як аспект формування національної свідомості учнівської молоді в умовах профілізації освіти
19:52
Козловська С.І. Краєзнавча робота як аспект формування національної свідомості учнівської молоді в умовах профілізації освіти

УДК 26.891+74.266.35

Краєзнавча робота як аспект формування національної свідомості учнівської молоді в умовах профілізації освіти

Світлана Козловська, вчитель історії.

Загальноосвітня школа ІІ-ІІІ ступенів № 10

Кіровоградської міської ради Кіровоградської області

У статті розглянуто особливості формування національної самосвідомості учнів, визначено напрямки реалізації завдань для утвердження в свідомості молоді власної національної гідності, розкрито найбільш поширені форми, методи, перспективи краєзнавчої роботи на уроках та в позакласний час.

Ключові слова: краєзнавча робота, краєзнавство, національна самосвідомість.

This paper considers the problem of the formation of national consciousness of secondary schools’ pupils as one of the priorities in the development of education in Ukraine. It was determined that the important role in fulfillment of targets establishment in the minds of students their national dignity is given for regional natural work. It was outlined the most common forms , methods, perspectives for the use of regional natural material on the lessons of Ukrainian History and in extracurricular activities.

Keywords: regional natural work, regional study, national consciousness.

Постановка проблеми в загальному вигляді. Мета організації краєзнавчої роботи в загальноосвітніх навчальних закладах – сприяти усвідомленню думки, що історія України починається з історії роду, виховання шанобливого ставлення до історії рідного краю, прагнення досліджувати його минуле, зберігати пам’ять про нього. Формуванню цілісної історичної свідомості сприяє поєднання двох складових – вивчення історії України й дослідження історії малої батьківщини.

Сучасність вимагає знаходити новітні підходи педагогічного впливу на інтелектуальний і духовний світ дитини, які сприяли б формуванню національної самосвідомості учнівської молоді. У гармонійно розвиненої особистості сформоване глибоко усвідомлене почуття національної гідності. Певним ґрунтом у справі зміцнення моральних сил дитини, їх оновлення, відродження минулого родини стає національне виховання. Дослідження учнями історії рідного краю – це перші сходинки до усвідомлення себе як громадянина. Активними членами суспільства стає та молодь, яка досконало знає своє коріння. Формування особистості з високим рівнем національної самосвідомості, здатної зрозуміти процеси національного життя, визначити своє місце і роль у ньому, виявляти творчість та ініціативу є одним із основних завдань, яке постало перед школою й вчителями сьогодні.

Про необхідність виховання національної самосвідомості молодого покоління у народній школі наголошували П.Антонович, Г.Ващенко І.Волошин, С.Русова, К.Ушинський, І.Франко. Дана ідея не втратила своєї актуальності і нині [2].

Достатньо тривалу історію має проблема вивчення ролі краєзнавчої роботи у формуванні національної самосвідомості молодого покоління. Даний напрям роботи досліджували наприкінці ХІХ – початку ХХ століття П.Антонович, С.Рудницький, С.Русова, К.Ушинський, І.Франко, на сучасному етапі Т.Бондаренко, Л.Гайда, Я.Треф’як, Л.Кірішко, Л.Саєнко, Л.Литвин.

В.Сухомлинський вважав, що учень стає справжньою людиною, патріотом, коли він разом із педагогом торує шлях від любові до рідного краю до розуміння історичної долі народів світу [9].

Аналіз досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми. Аналіз праць вітчизняних учених дає змогу стверджувати, що проблема формування національної самосвідомості особистості у процесі краєзнавчої роботи є недостатньо вивченою, а також виділити низку протиріч між тенденціями до глобалізації та індивідуалізації в суспільстві, що призводить до кризи національної самосвідомості; існуванням великої кількості варіантів трактування; визнанням краєзнавства важливим засобом формування національної самосвідомості.

Формулювання цілей статті. Основним завданням статті є визначення педагогічних умов формування національної свідомості учнівської молоді засобами краєзнавчої роботи в навчально-виховному процесі в загальноосвітньому навчальному закладі.

Виклад основного матеріалу. Розбудова національної системи освіти на засадах компетентнісного підходу ставить перед освітніми закладами України вимоги і завдання, спрямовані на формування у молодих людей здатності стати суб’єктами національного життя.

Виховання національної самосвідомості сприяє збагаченню духовного світогляду учнів, формує усвідомлення особистістю себе як часточки українського народу з власною національною гідністю. У наш час, коли нівелюється приналежність людини до певної нації, виховання справжнього патріота набуває особливо важливого значення. Виховуючи в учнів любов до рідного краю, ми формуємо гідне майбутнє нашого народу.

На сучасному етапі невід’ємною складовою роботи вчителя історії є історичне краєзнавство, спрямоване на відродження духовності, історичної пам’яті, формування у молоді любові до рідного краю, патріотизму, поваги до людини, усвідомлення національної належності до українського народу.

Історичне краєзнавство допомагає зрозуміти учням загальні закономірності суспільного розвитку крізь призму історії рідного краю. У дітей формується глибока національна свідомість, гордість і гідність, яка одвіку була притаманна українському народу. На думку професора Григорія Ващенка необхідно уявляти свій народ, як єдину спільноту, що об’єднує в собі покоління минулі, сучасні і майбутні, й відчувати свою єдність з цією спільнотою [3].

Ці складові відображають важливу цілісну систему навчально – виховного процесу, що покликаний формувати національно – свідомого громадянина України.

Усвідомлення окремою дитиною своєї національної належності вкрай актуальне завдання. Адже тільки усвідомивши себе як націю, ми зможемо посісти належне місце серед європейських країн. Воно потребує науково обґрунтованого підходу. Досвід переконує, що без знання своєї історії, культури, свого родоводу, традицій народу і сім’ї неможливо виховувати підростаюче покоління країни. В.Сухомлинський писав: «Душа не може жити без святині. Щось для людини стає дорогим і непорушним, невикорінним і незнищенним» [8]. Педагог впевнений, що творцем людської душі є вчитель, який формує уявлення про націю, світ, людство.

Значення дослідницької діяльності та використання краєзнавчого матеріалу у викладанні історії в школі важко переоцінити. Залучення краєзнавчого матеріалу на уроках історії і позакласна дослідницька історико – краєзнавча робота є одним із найважливіших шляхів зв’язку минулого з життям. Краєзнавчий матеріал конкретизує виклад загальноісторичного матеріалу, визначає специфічні особливості та значення місцевих подій в історичному розвитку нашої Батьківщини. Факти з історії краю можуть підтвердити або спростувати дати, події, явища, розкрити поняття історичної пам’яті, зрозуміти історичний процес на конкретних прикладах, близьких учням, історії малої батьківщини [5].

Відповідно до Національної доктрини розвитку освіти у XXI ст. спрямовуємо молодь на глибоке вивчення історії рідного краю. Шкільна програма історії України передбачає уроки краєзнавства після вивчення кожного періоду розвитку суспільства. Факти місцевого матеріалу по краєзнавству вивчаються в контексті історії України, є темою уроку. Важливо обирати тип уроку відповідно до обсягу та змісту наявних матеріалів, використовувати інтерактивні методи навчання та обирати форми та прийоми роботи, які відповідають віковим особливостям учнів.

Вивчення теми повинно супроводжуватися використанням максимально можливої кількості різних видів наочності. З розвитком інформаційно – комунікаційних технологій (ІКТ), які радикально змінюють суспільне життя, на сучасному етапі розвитку це стало можливим та доступним. Це відбувається за рахунок карт, схем, навчальних картин, відео та аудіо коментарів, представлених в електронному варіанті. Використання ІКТ робить урок цікавішим, надає більше можливостей для участі в навчальному процесі, розвиває мотивацію.

Вчитель може залучати учнів з п’ятого класу до роботи з окремими письмовими та усними джерелами, вчити їх робити короткі повідомлення і виступати з ними перед однокласниками. У восьмих та дев’ятих класах учні готові до роботи з документами. Ефективним буде урок з елементами лабораторно – практичної роботи. У старших класах можна провести семінар, учнівську конференцію, захист проектів та представлення мультимедійних комп’ютерних презентацій. Наведені приклади не вичерпують усі форми та види роботи [5].

При вивченні теми «Україна в ХІХ – ХХ столітті» в п’ятому класі учням було запропоновано розглянути події Великої Вітчизняної війни крізь призму родинної історії. З метою збереження народної пам’яті про Велику війну п’ятикласники отримали теми: «Спогади, як моя родина пережила війну», «Героїчний подвиг солдата – визволителя», що передбачали самостійне дослідження учнів та підготовку проекту. Історії конкретних людей, їх життя й боротьба складають величну і різнобічну картину минулого.

Напередодні проведення експедиції по запису спогадів свідків та учасників подій, було складено запитальник, для допомоги дітям з опрацюванням отриманих результатів залучено батьків учнів.

Від ставлення дитини до спадщини попередніх поколінь, до героїчного подвигу дідів  залежить її духовний світ. Емоційні переживання, джерелом яких є пізнання та вшанування пам’яті, тісно пов’язані з активною діяльністю молодого покоління.

Учні відповідально поставились до завдання. Переповідали батьки, що це був час знаходження відповідей на запитання, вечорів – спогадів, перегляду фотографій та аналізу подій. На уроці відбулась мандрівка у минуле, сповнена емоцій та переживань. Учні переконані, що наш народ здолав коричневу чуму не тільки зброєю. Він переміг завдяки вірі у справедливість, силі духу, нездоланному прагненню відстояти свободу рідної  землі.

Свої роботи діти презентували не тільки в школі перед однокласниками, а й перед громадою селища Нового. Учень п’ятого класу Євген Кашпуренко на мітингу біля обеліску Слави присвяченому Пам’яті героїв розповідаючи про членів родини – учасників Другої світової війни, усвідомлював великий подвиг українських воїнів.

Історичне краєзнавство також реалізується в навчальному закладі у позаурочній роботі, під час історико – краєзнавчих конкурсів та експедицій учнівської молоді.

Специфіка даної роботи – готовність до самостійної дослідницької роботи та добровільний характер. Дослідницька діяльність – вища форма самоосвітньої діяльності учнів. Формування вмінь у школярів – процес складний і довготривалий.

Використання місцевих матеріалів у процесі поглиблення знань учнів з історії допомагає створити правильне відображення минулого. У процесі краєзнавчої дослідницької діяльності учні самостійно засвоюють навчальний матеріал та здобувають навички застосування його на практиці. 

Важливе місце у формуванні національної самосвідомості відводиться індивідуальним формам позакласної краєзнавчої роботи – написанню та захисту самостійних творчих та дослідницьких робіт; створенню мультимедійних презентацій по досліджуваній темі [6].

Під час виконання індивідуальних творчих і дослідницьких завдань краєзнавчого змісту учні стають не лише об’єктами педагогічного впливу, але й суб’єктами виховання. Вони сприймають мету і завдання, визначені педагогом, як особистісно і суспільно значущі, володіють змістом роботи, організовують і виконують власну дослідницьку діяльність, перетворюючи її на процес саморозвитку та самореалізації.

Історичні дослідження розпочинаються із вивчення джерел. Сучасне джерелознавство поділяється на різні типи – письмові, речові, усні, етнографічні, фотодокументи, документи з домашніх архівів, спогади свідків подій [6]. У процесі виконання опрацьовувалися різноманітні джерела інформації про рідний край, проводилися спостереження, дослідження. Виконання таких робіт потребувало відносно тривалого часу. Підготовку творчих робіт здійснювали ті учні, які виявили інтерес до вивчення певної проблеми.

Учні Сергій Тесленко та Яна Козловська поставили перед собою завдання: відновити та зберегти історичну пам'ять про події 1932 – 1933 років, не претендуючи на повне та беззаперечне висвітлення всіх аспектів цієї складної проблеми. Вони вирішили віднайти помешкання, в якому живуть очевидці подій, поговорити з кожним, хто тримає в пам’яті свого серця жахливі картини голодних днів, самостійно зібрати свідчення старожилів, доповнити новими свідченнями рукописну Книгу пам’яті. Для розв’язання поставлених завдань здійснювались різні форми роботи – опитування свідків та очевидців трагедії, порівняння історичних подій, аналіз та узагальнення історичних фактів. Учні вибрали респондентів, які сьогодні проживають по одній вулиці – вулиці Лєбєдєва селища Нового. Старшокласники прийшли до висновків, що спогади це – сповіді людей про той страшний час. Пам’ять поколінь служить оберегом майбутньому – родині, народу, українській державі з гарантом їх і нашої незнищенності.

В рамках обласного історико-краєзнавчого конкурсу «Моя Кіровоградщина – перлина скіфського степу» учні, залучені до пошуково – дослідницької роботи аналізували події через фотохроніку. Денис Пекшев, учень 11-Б класу знайшов стару фотографію прадіда, вивчив документи з домашнього архіву, співставив факти минулого, дізнавався подробиці життя свого предка. Учень з дослідницькою впертістю працював над сімейним архівом, шукав підтвердження у військових архівах і дослідив бойовий шлях свого прадіда М. М. Калініна.

Сергій Луньов, учень 11-Б класу, зацікавився та дослідив життя В.С.Бодашка, почесного житель селища Нового.

В рамках Всеукраїнського конкурсу мультимедійних проектів «Врятувати від забуття», що проходив з вересня до грудня 2013 року, Марія Треліс, Ольга Літвінова показали свій погляд на історію України через історію власних родин.

При таких формах роботи, коли учні торкаються живої історії, спілкуються з очевидцями чи документами, що свідчать про життя звичайних людей, що стали героями різних подій, але своєї історії, діти по іншому починають сприймати світ, життя й Історію. Цінність таких досліджень у об’єктивній правді минулого й реальній, чесній пам’яті в майбутньому.

Висновки. Вивчення історії рідного краю сприяє вихованню патріотизму, поваги до предків, які жили, працювали, боролися, які гідні поваги, пам’яті. Почуття любові до малої батьківщини неодмінно будуть стосуватися Батьківщини – України, будуть важливим чинником формування активної життєвої позиції підростаючого покоління.

Різноманітність форм і засобів краєзнавчої роботи при оптимальному забезпеченні сучасною методикою робить її важливим засобом реалізації розбудови шкільної історичної освіти. Це збагачує знання учнів з історії рідного краю, сприяє засвоєнню програмового матеріалу, оволодінню знаннями, уміннями і навичками з предмета, формує національну самосвідомість, виховує активного, освіченого громадянина незалежної України. Виховуючи в учнів любов до рідного краю, ми формуємо гідне майбутнє нашого народу.

Література

1. Бондаренко Т.Є. Використання індивідуальних форм краєзнавчої роботи у формуванні національної само свідомості старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів / Бондаренко Т.Є. // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / Гол. ред.: Мартинюк М.Т. – К.: Міленіум, 2007.

2. Бондаренко Т.Є. Формування національної самосвідомості старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів у процесі краєзнавчої роботи.: Дис. … канд. наук: 13.00.07 - 2008.

3. Ващенко Г. Виховний ідеал / Ващенко Г. – Полтава, 1994. – С. 162

4. Ващенко Г. Хвороби в галузі національної пам'яті / Ващенко Г. – К., 2003.

5. Кірішко Л.М. Формування національної свідомості школярів на матеріалах історії рідного краю / Кірішко Л.М., Саєнко Л.Я. // Класному керівнику усе для роботи : Науково-методичний журнал. - 2011. - № 7. - С. 2-7 .

6.Кузик Б. Краєвид:Методичний посібник для педагогів / Кузик Б., Литвин Л. – Дніпропетровськ : АРТ–ПРЕС, 2006. – 108 с.

7. Луценко С.М. Особливості краєзнавчої роботи в загальноосвітніх начальних закладах / Луценко С.М., Третьякова О.В. // Збірник наукових праць / [редкол.: Л.М.Плиско (відп. ред.) та ін.]. - Х. : ХНПУ, 1997. - Вип. 31. - 2008. – С. 110-112.

8. Сухомлинський В.О. Вибрані твори : (в 5-ти т.) / В.О.Сухомлинський. - К. : Радянська школа,1975. - Т. 1. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості. - С. 134.

9. Сухомлинський В. О. Сто порад учителеві // Вибр. твори: В 5 т. – К., 1976. – Т. 2. – С. 554.

10. Шевченко С.І. Кіровоградщина – козацький край / Шевченко С.І. – Кіровоград, 2001.

Козловська Світлана Іванівна. Кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії», старший вчитель. Загальноосвітня школа ІІ-ІІІ ступенів № 10 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області, вчитель історії.

Переглядів: 1617 | Додав: Олександр | Рейтинг: 3.2/4
Всього коментарів: 161 2 »
16  
Ця тема мені близька. Дякую за змістовну статтю. акий підхід дозволяє приділити більшу увагу питанням духовності, повсякденнго життя, взаємовпливу та діалогу кулькур різних назодів.

15  
нво №15
Такий підхід дозволяє приділити більшу увагу питанням духовності, повсякденнго життя, взаємовпливу та діалогу кулькур різних назодів.

14  
Я згодна з вами, що залучення краєзнавчого матеріалу на уроках історії і позакласна дослідницька історико – краєзнавча робота є одним із найважливіших шляхів зв’язку минулого з життям. Краєзнавство- невичерпний потенціал у вивченні історії нашого народу, формуванні національно свідомості. Щиро вдячна за цікаву статтю

13  
У країнах, що межують з Україною, краєзнавство - невід'ємна частина навчально-виховного процесу. Учень може не знати Закон Ньютона чи теорему Вієта, але він повинен чітко  розказати "откуда есть пошел его род и его родной город, село, хутор". Ми пам'ятаємо, як вчили по одному підручнику історію Батьківщини і у школах Далекого Сходу, і на Уралі, і у Долинському районі. Нам потрібно знати історію саме свого краю, дізнатися про "життя звичайних людей, що стали героями різних подій". Повчальний ефект такого "занурення у історію", вважаю - найбільш ефективним.
8 років тому саме педагоги та учні 10 школи взяли найбільш активну участь у патріотичний акції "Солдатська хустина", координатором та першим осередком якої в Україні стала наша гімназія ( http://soldat-platok.ru/uchastniki.html). У 2013 році вона трансформувалась у загальноміську акцію та отримала назву "Стрічка пам'яті". Дякую колег за підтримку!
Бажаю автору статті подальших успіхів та цій нелегкій краєзнавчій "ниві". Олег Ліфер, ГНТН.

12  
Матеріали  статті Світлани Іванівни дають можливість зрозуміти, що виховання патріотів України, рідного краю, своєї родини завжди залишається актуальним.Адже виховання --  це життя, а життя відкладати на потім не можна. Дякую за цікаву статтю. Сімеонова В.М.

11  
Дуже добре висвітлено дидактичний аспект краєзнавчої роботи в сучасній школі. Цікава та змістовна публікація Демешкевич В. А.

10  
Дякую Вам за цікаву і потрібну статтю. Формувати національну свідомість сучасного учня важливо і необхідно, адже без знання свого минулого - нема майбутнього.

9  
Ваша стаття є дуже цікавою і практичною. Отримала багато цінної інформації для успішного впровадження в свою практичну діяльність. Севрук Н.П., НВО№15

8  
Профілізації освіти створює ширші можливості для організаціі дослідження історії рідного краю.Дякую за підняту тему.

7  
В статті С.І.Козловська показує яким чином краєзнавча робота формує національну свідомість учнівської молоді в умовах профілізації освіти. Прекрасна стаття!

1-10 11-16
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Пошук
Календар
«  Січень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Архів записів
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2017
Створити безкоштовний сайт на uCoz