Середа, 18.10.2017, 02:57
Вітаю Вас Гість | RSS

НАУКОВО-ДОСЛІДНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0

Блог

Головна » 2014 » Січень » 9 » Козачинська Н.В. Організація допрофільного і профільного навчання в сучасній школі
10:05
Козачинська Н.В. Організація допрофільного і профільного навчання в сучасній школі

УДК 371.1.07:371.113.4

Організація допрофільного і профільного  навчання в сучасній школі

Наталія Козачинська, заступник директора з навчально-виховної роботи, комунальний заклад „Навчально-виховне об’єднання „Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів № 1 – дитячий юнацький центр „Перлинка” Кіровоградської міської ради Кіровоградської області”

Ключові слова: допрофільне навчання, профільне навчання.

Розвиток світового і, зокрема, європейського освітнього простору об’єктивно вимагає від української школи адекватної реакції на процеси реформування загальної середньої освіти, що відбувається в провідних країнах світу. Загальною тенденцією цих процесів є впровадження профільного навчання.

Українська школа накопичила чималий досвід з проблеми впровадження диференційованого навчання[11].   У 2003 році Міністерством освіти України була затверджена Концепція профільного навчання в старшій загальноосвітній школі, в якій були закладені нові підходи до організації освіти в старшій школі. Згідно з цим документом вона має функціонувати як профільна[6].

Профільне навчання - вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів, здібностей учнів; створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу. Профільне навчання – система спеціалізованої підготовки в старшій ланці загальноосвітньої школи, що орієнтована на індивідуалізацію навчання, а також кооперацію старшого ступеня школи і закладами середньої і вищої професійної освіти[6].

Мета профільного навчання - забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства. Профільне навчання спрямоване на набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти.

 Основними завданнями профільного навчання є:

·  створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки;

·   виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їхнього життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією;

·  формування соціальної, комунікативної, інформаційної, технічної, технологічної компетенцій учнів на допрофесійному рівні, спрямування молоді щодо майбутньої професійної діяльності;

·  забезпечення наступно-перспективних зв'язків між загальною, середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю [3].

Форми організації профільного навчання регламентують діяльність суб'єктів навчально-виховного процесу в системі профільних загальноосвітніх навчальних закладів і забезпечують умови для реалізації його мети і завдань[1].   Слід зазначити, що за характером взаємодії суб'єктів профільного навчання виділяються наступні форми його організації:

Внутрішньошкільні: профільні класи в загальноосвітніх навчальних закладах; профільні групи в багатопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах; профільне навчання за індивідуальними навчальними планами і програмами;  динамічні профільні групи (в тому числі різновікові).

Зовнішні: міжшкільні профільні групи; профільна школа інтернатного типу; опорна старша школа; навчально-виховний комплекс (НВК); міжшкільний навчально-виробничий комбінат (МНВК); загальноосвітні навчальні заклади на базі вищих навчальних закладів.

Профільне навчання є одним із ключових напрямів модернізації й удосконалення системи освіти нашої держави й передбачає реальне й планомірне оновлення школи старшого ступеня, яка б найбільшою мірою враховувала інтереси, нахили і здібності, можливості  кожного учня, в тому числі з особливими освітніми потребами, у контексті соціального та професійного самовизначення і відповідності вимогам сучасного ринку праці.  Такий підхід до організації освіти старшокласників не лише найповніше реалізує принцип особистісно орієнтованого навчання, а й дає змогу створити найоптимальніші умови для їхнього професійного самовизначення та подальшої самореалізації.

Організація навчально-виховного процесу у 2013–2014 навчальному році у профільних (10-11-х ) класах (профіль універсальній) базується на низці нормативно-правових документів:

-  Закон України «Про освіту»;

-  Закон України «Про загальну середню освіту»;

- Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, затверджена Указом Президента України від 25.06.2013 №344;

- Указ Президента України «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні» від 30.09.2010 № 926;

- Указ Президента України «Про заходи щодо розв’язання актуальних проблем осіб з обмеженими фізичними можливостями» від 19.05.2011 № 588;

- Державна національна програма «Освіта: Україна ХХІ століття»;

- Національна доктрина розвитку освіти;

- Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти;

- Концепція розвитку інклюзивної освіти (наказ МОН України від 01.10.2010 № 912);

- Порядок організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах (постанова КМУ від 15.08.2011 № 872);

- Положення про дистанційне навчання (наказ МОН від 25.04.2013 №466, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 30.04.2013 №703/23235).

 

В 2013-2014 навчальному році заклад працює за Типовими навчальними планами:

-  для 3-4-х класів початкової школи – за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 29.11.2005 року № 682 (додаток 2);

-         для 5-х класів - за Типовим навчальним планом загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України  від 03.04.2012 року № 409 (додаток 1);

-         для 6-9-х класів -  за Типовим навчальним планом загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання, з вивченням російської мови, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки  України  від 23.02.2004 року № 132, зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 05.02.2009 року № 66 (додаток 2);

-         для 10-11-х класів - за Типовим навчальним планом загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України   від 27.08.2010 року № 834 (додаток № 2).

Під час введення допрофільного та профільного навчання  проводилось анкетування учнів щодо вивчення мотиваційної сфери вибору профілю навчання. Анкетуванням було охоплено  учнів допрофільних 8–9-х та профільних 10–11-х класів з питань вивчення мотиваційної сфери вибору профілю навчання.

Результати анкетування свідчать, що переважна більшість учнів 8–9-х класів не можуть ідентифікувати поняття «допрофільне навчання», вмотивованість вибору учнями профільного класу є недостатньою і, як правило, визначається не учнем самостійно, а системою профілів, яка склалася в школі. Проблема вибору профілю навчання потребує широкого інформування батьківської громадськості, роз’яснення суті та змісту допрофільного та профільного навчання. Діагностика потенційних схильностей учнів до тієї або іншої навчальної діяльності повинна стати пріоритетною при формуванні допрофільних і профільних класів у загальноосвітньому навчальному закладі.

Результати анкетування учнів 10-х класів показали, що більшість респондентів не бажають змінити профіль навчання, за яким навчаються. Вони вважають, що рівень їх знань підвищився завдяки навчанню в профільному класі. Разом із цим існують певні проблеми щодо практичної спрямованості обраного десятикласниками профілю: створення мотиваційних умов для вибору учнем вищого або професійно-технічного навчального закладу для продовження здобуття відповідного рівня освіти, оптимальність набутих за вказаним профілем знань обраній галузі господарства.

Результати анкетування учнів 11-х класів свідчать про те, що вмотивованість вибору учнями профільного класу є недостатньою і, як правило, визначається не учнем самостійно, а системою профілів, яка склалася в закладі.

Анкетування  учителів з питань їх готовності здійснювати навчально-виховний процес за допрофільними й профільними програмами, обізнаності з основними нормативно-правовими документами, науково-методичними рекомендаціями, які забезпечують допрофільне та профільне навчання свідчить, що 95,1% опитаних педагогів вважають за необхідне для роботи в допрофільних і профільних класах глибоке знання профілю, вміння створювати освітні моделі профільного навчання, організовувати варіативні спецкурси. Головною умовою ефективної організації в навчальному закладі такого виду навчання вчителі визначили наявність відповідної науково-методичної та матеріальної бази під час відкриття допрофільних і профільних класів.

Усі респонденти досить опосередковано визначають основні вимоги до вчителя профільної школи, не вміють логічно вибудовувати ланцюжок професійної компетентності педагога для якісної роботи у профільних класах старшої школи.

Таким чином, перед методичною радою закладу  стоїть актуальна проблема, яка потребує невідкладного вирішення, проведення роз’яснювально-навчальної роботи з педагогічними кадрами відповідних загальноосвітніх навчальних закладів про нормативність і змістову наповненість організації допрофільного та профільного навчання у 8–11-х класах.

 Дидактичний аспект здійснення допрофільного і профільного навчання.

За останні 5 років у навчальному закладі діяли профільні класи за слідуючими профілями: української філології профіль, математичний профіль та універсальний.

Допрофільне навчання учнів 8-9-х класів в закладі не здійснюється, але для сприяння у виборі учнями напряму профільного навчання в старшій школі за рахунок варіативної складової введено ряд спецкурсів.

У 2013-2014 навчальному році в 8-11-х класах були введені слідуючі спецкурси:

(...)

Вибору спецкурсів  сприяли наступні фактори:

1.      Вивчення освітніх потреб учнів та їх батьків шляхом анкетування;

2.      Аналіз кадрових можливостей та матеріальної бази закладу.

Література

1. Біляк Б. Профільне навчання в загальноосвітніх навчальних закладах / Біляк Б., Дуда О. // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2003. – № 4. – С. 44-47.

2. Бугайов О. І. Диференціація навчання учнів у загальноосвітній школі / Бугайов О. І., Дейкун Д. І. – К. : Освіта, 1992.

3. Василюк А. Основна школа в системі європейської середньої освіти / Василюк А., Жук О. // Директор школи. Україна. – 2002. – № 1. – С. 50-58.

4.  Гончаренко С. Український педагогічний словник / Гончаренко С. — К. : Либідь, 1997. — 376 с.

5.  Кабардін О. Профільна школа / Кабардін О. // Завуч. – 2002. – № 16. – С. 2-3.

6. Концепція профільного навчання в старшій школі / Освіта України. – 2003. – № 42-43. – С. 8-9.

7. Котова О.  Принципи організації профільного навчання у старшій школі  / О. Котова  // Освіта на Луганщині. – 2008. – № 1. – С. 52–55.

8. Лернер П. Профільна освіта старшокласників: якою їй бути? / Лернер П. // Завуч. – 2003. – № 14. – С. 6-7.

9. Липова В.  Профільне навчання : теорія і практика  / В. Липова // Рід. шк. –  2008. – № 1/2. – С. 3–6.

10. Лікарчук І. Проблема профілізації навчання в старшій школі та шляхи її розв’язання / Лікарчук І. // Директор школи. – 2003. – № 20. – С. 9-10.

11. Профільне навчання: Нормативно-правові й теоретико-методичні засади / Упор.: Л.А.Липова, М.Є. Терещенко. – Тернопіль : Мандрівець, 2010. - 160 с.

 Повний текст статті (з таблицею): /kozachinska_9.01.doc

Козачинська Наталія Вікторівна. Вища кваліфікаційна категорія, старший учитель. Комунальний заклад „Навчально-виховне об’єднання „Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів № 1 – дитячий юнацький центр „Перлинка” Кіровоградської міської ради Кіровоградської області”, заступник директора з навчально-виховної роботи.

Переглядів: 1566 | Додав: Олександр | Рейтинг: 3.5/4
Всього коментарів: 111 2 »
11  
Тема статті є актуальною на сучасному етапі розвитку освіти. Хотілося б подякувати за змістовне розкриття основних завдань та змісту профільного навчання.

10  
Вважаю, що автор достатньо чітко окреслила основні підходи до реалізації профільного навчання в термінології діючого стандарту загальної середнбої освіти та висвітлила свій досвід з цієї проблеми. Стосовно ж того, про що пише С.Бик, слід зауважити, що термінологію держ. стандарту старшої школи, який вступить у силу лише в 2018 р., ми маємо використовувати обережно, не поширюючи її на сьогодення. Говорити ж про те, що профілізація школи почне відбуватися тільки з 2018 року, на мою думку, неправомірно, оскільки вже кілька років здійснюється профільне навчання в школі ІІІ ступеня в тих формах, які передбачені діючим державним стандартом.

9  
Наталія Вікторівна дуже влучно зазначила у статті, що  "... вмотивованість вибору учнями профільного класу є недостатньою і, як правило, визначається не учнем самостійно, а системою профілів, яка склалася в закладі". Вважаю, що ця проблема чекає свого вирішення, адже профільність навчання потрібно обирати неформально, оскільки від нього залежить майбутнє особистості.Сімеонова В.М.

8  
Цікава інформація щодо організації допрофільного і профільного навчання в школі.
НВО ЗОШ№ 17, вчитель географії, Піщугіна Н.А.

7  
Гарно показано методику(продуктивну) обрання профілю закладу та впровадження. Наталіє Вікторовно, успіхів Вам і натхнення

6  
Запропонованастаття може слугувати зацікавленій аудиторії орієнтиром у вирішенні проблем
організації допрофільного та профільного навчання як в конкретно взятому
навчальному закладі, так і в певному мікрорайоні міста.
Хочу
зауважити, що одним з найважливіших аспектів такої роботи є співпраця
керівників і методичних рад закладів, які знаходяться в одному мікрорайоні, що
дозволить в повному обсязі прорекламувати перед учнями і батьківською
громадськістю можливості кожного навчального закладу в організації конкретного
профілю навчання. (НВО ліцей-школа №8)

5  
Так, дійсно, профільне навчання - це чудово! Особливо, коли учень СВІДОМО вибирає напрямок спеціалізації і має до неї схильність. Адже часто буває так, що учень вчиться профілю, який викладається в тій школі, яка ближча до дому, або вибирають батьки. Погоджуюсь з попереднім коментарем, що потрібно залучати батьків до свідомого вибору учнем профільного навчання.

4  
Дуже виважений та корисний матеріал статті. Головне,що колектив закладу дійсне переймається питанням доцільності впровадження профільного та допрофільного навчання на практиці, робить обгрунтовані висновки. Дякую за цікавий матеріал!

3  
Погоджуюсь з автором, що розвиток світового і, зокрема, європейського освітнього простору об’єктивно вимагає від української школи адекватної реакції на процеси реформування загальної середньої освіти, що відбувається в провідних країнах світу, зокрема - впровадження профільного навчання. Наталія Козачинська не лише висвітлює теоретичні питання проблем, а й показує шляхи її практичної реалізації сьогодні. Дякую.

2  
Автор продуктивно
опрацював чисельну літературу щодо теорії і практики організації допрофільного
і профільного навчання. Довів на практиці реальність існування інфраструктури,
яка оптимізує розвиток профільного навчання в конкретній школі. Запропонований
матеріал може бути корисним при складанні стратегічних планів шкіл регіону.

1-10 11-11
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Пошук
Календар
«  Січень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Архів записів
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2017
Створити безкоштовний сайт на uCoz