УДК 372.851

Профільна освіта як основа для диференціації та індивідуалізації навчання, для забезпечення творчої самореалізації учнів у сучасній школі

Ірина Шверненко,

вчитель математики гімназії № 9 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області, голова циклового методичного об’єднання

вчителів природничо-математичного профілю

Глина, з якої ти зліплений, висохла і затвердла і вже ніщо і ніхто на

світі не зуміє пробудити  в тобі музиканта чи поета, чи астронома,

котрий заснув і котрий, може, жив у тобі колись.

Антуан де Сент- Екзюпері [ ]

   Вимога часу до освіти – навчальний процес повинен бути орієнтований на розвиток продуктивного мислення учнів, на розвиток у них уміння самостійно отримувати інформацію і працювати з нею, а не на завдання забезпечення академічної повноти викладу основ досліджуваних наук. Нам хочеться бачити учня здатним мислити яскраво, неординарно, скорочуючи процес міркування, тобто мислити згорнуто, таким, що має добре розвинені аналітико-синтетичні здібності, що володіє гнучкістю мислення, здатністю до просторових уявлень, високим рівнем узагальнення і логізаціі, розвиненим продуктивним мисленням, таким, що виявляє розумову самостійність [1].

   Профільна освіта сприяє  глибшій диференціації навчання, розкриттю індивідуальності, виявлення здібностей і схильностей особистості, передбачає актуалізацію функцій особистісного вибору, передбачає побудову індивідуальних освітніх траєкторій з урахуванням суб'єктного досвіду учня, його переваг і цінностей, актуалізацію особистісних якостей в процесі навчання [7].

     Впровадження допрофільної підготовки та профільної освіти, диференціація та індивідуалізація 
освітнього процесу в нашій гімназії реалізується у: 

·              варіативності навчальних планів, змісту; 

·              в наданні можливості вільного вибору і самовираження у сфері освіти на основі 
здібностей, схильностей, інтересів і потреб; 

·              у розвитку сфери позаурочної діяльності дитини. 

            Методологічною основою диференціації та індивідуалізації освітнього процесу педагогічний 
колектив гімназії  вважає наступні принципи навчання: 

·              учень є суб'єктом, а не об'єктом навчально-виховного процесу; 

·              мета формування способів розумової діяльності має пріоритет перед метою наповнення 
пам'яті дитини інформацією; 

·              навчальна діяльність дитини є повноцінною: включає етапи планування, організації 
діяльності, реалізації цілей, аналізу та оцінки результатів; 

·              рефлексія є обов'язковою частиною навчання дитини; 

·              творча діяльність має пріоритет у порівнянні з репродуктивною. 

     У роботі з кожним віком ми розставляємо пріоритети: 

5-6 клас - забезпечення наступності навчання на етапі переходу до середньої ланки, адаптація учнів до вимог 5 класу, розвиток творчих здібностей, навичок саморегуляції, формування згуртованого колективу.

7-8 класи - формування активного інтересу до внутрішнього світу, зміцнення почуття власної гідності, розвиток здатності до рефлексії своєї поведінки, научіння способів самопізнання, розвиток комунікативних навичок.

9-11 класи - формування активної життєвої позиції, стимулювання процесу самопізнання, допомога у виборі життєвих цілей і в професійному самовизначенні.

       При викладанні математики в класах  допрофільної математичної орієнтації виправдали себе такі способи диференціації:

·  зміст завдання однаковий для всього класу, але для сильних учнів час на виконання роботи зменшується;

·  зміст завдання однаковий для всього класу, але для сильних учнів пропонуються завдання більшого об'єму або більш складні;

·  спільне завдання для всього класу, але для слабких учнів дається допоміжний матеріал, що полегшує виконання завдання (опорна схема, алгоритм, таблиця, програмоване завдання, зразок, відповідь і т.п.);

·  використовуються на одному етапі уроку завдання різного змісту і складності для сильних, середніх і слабких учнів;

·  надається самостійний вибір учнями одного з декількох запропонованих варіантів завдань.  

     Для поточного, тематичного та підсумкового контролю знань, умінь і навичок в таких класах вчителями застосовуються різні різнорівневі завдання. Так, наприклад, широко застосовуються вчителями на уроках індивідуальні диференційовані рівневі завдання з використанням самостійної роботи,  які  спрямовані на перевірку оперативності, гнучкості, конкретності, усвідомленості і міцності знань. Для їх виконання досить виділити 10-15 хвилин. При виборі завдань різного рівня складності учні орієнтуються на колірний сигнал індивідуальної картки: зелений - перший рівень, синій -другий рівень, жовтий - третій рівень, червоний - четвертий. Кількість завдань у роботі залежить від навчального предмета, рівня складності, індивідуальних особливостей учня і часу для самостійної роботи. Оцінка за виконану роботу виставляється вчителем з урахуванням рівня складності: максимальна оцінка за перший рівень - три, за другий - шість, за третій –дев’ять, за четвертий - дванадцять. Провівши самоаналіз знань, учні можуть або підтвердити вміння виконувати завдання свого рівня, або зробити спробу виконати завдання більш складного рівня. При отриманні оцінки, що не задовольняє учня, вона не фіксується. Учневі надається разова можливість повторного виконання завдання того ж рівня після корекційної роботи, проведеної за допомогою вчителя або самостійно.

            На етапі формування знань, умінь та навичок учнів з нової теми можна застосовувати диференційовані завдання з адаптацією за зразком. Картка з адаптацією має наступну конструкцію:

1) зміст завдання, алгоритм і виконання завдання;

2) зміст аналогічного завдання для самостійного виконання учнем за наданим зразком;

3) завдання, яке потрібно пояснити сусідові по парті.   Воно припускає розв’язування школярем свого завдання і його обговорення з сусідом, а також обговорення пояснення розв’язку задачі сусіда (робота в статичних парах).

            Відповідно до теорії поетапного формування дій учні, пояснюючи вголос алгоритм виконання завдання свого сусіда по парті, подумки виробляють згортання та узагальнення навчальної інформації. При цьому їх дії починають автоматизуватися. Картки такого типу доцільно використовувати і для проведення корекційної роботи зі «слабкими» та індивідуальної роботи з відсутніми на попередніх уроках учнями.  Крім цього, кожен учень при бажанні в позаурочний час може відпрацьовувати алгоритм виконання завдань більш складного рівня.   Виставлення оцінок проводиться вчителем з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, тому що основною функцією диференційованих завдань з адаптацією є не стільки контролююча, скільки навчальна функція.

      Для контролю засвоєння теоретичних знань застосовуються адаптивні картки з пропусками, які повинні бути заповнені учнями в процесі первинного контролю засвоєння знань, умінь і навичок на уроках розбору нового матеріалу.

       Широкої практики в гімназії при викладанні математики в класах математичного профілю набули різнорівневі тематичні контрольні роботи.

Час для виконання роботи - урок. При підготовці різнорівневих контрольних робіт враховуються наступні вимоги:

1)         варіативність;

2)         диференційований характер (включати завдання всіх рівнів засвоєння);

3)         можливість добровільного вибору завдання певного рівня складності.

   Дидактична система роботи вчителя з розвитку творчої самореалізації учнів включає побудову індивідуальних освітніх траєкторій за допомогою:

·    діагностики творчої самореалізації учнів у навчально-пізнавальній діяльності;

·  організації навчально-пізнавальної діяльності школярів через включення в неї індивідуальних освітніх траєкторій учнів гомогенної групи «просунутого» рівня із запланованими  результатами навчання;

·  створення психолого-педагогічних умов для творчої самореалізації учнів у процесі використання індивідуальних освітніх траєкторій.

   Усе це я намагаюся врахувати у розроблюваній персоніфікованій технології , в основі якої лежить розвиток пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного і творчого мислення, вміння побачити, сформулювати і вирішити проблему.

     Вищевказане – спроба узагальнення способів диференціації та видів диференційованих завдань, що використовуються учителями нашої гімназії при викладанні математики в класах математичного профілю і є  найбільш оптимальними з усіх доступних у межах традиційного уроку.

Література

1. Аніскіна Н.О. Організація профільного навчання в сучасній школі. – Х. : Видав. гр. «Основа», 2003. – 176 с.

2. Біляк Б., Дуда О. Профільне навчання в загальноосвітніх навчальних закладах // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2003. – № 4. – С. 44-47.

3. Вакарчук І. Про затвердження «Плану дій щодо поліпшення якості фізико-математичної освіти на 2009-2010 роки. Наказ МОН України від 30.12.2008 року№1226//- www.mon.gov.ua 13 с.

4. Вакарчук І. Сучасна фізико-математична освіта і наука: тенденції та перспективи. Доповідь. Київ-2008 - www . mon . gov . ua .18с .

5. Василюк А., Жук О. Основна школа в системі європейської середньої освіти // Директор школи. Україна. – 2002. – № 1. – С. 50-58.

6. Джуринский А.Н. Реформы зарубежной школы. Надежды и действительность. – М.: Знание, 1989. – 79 с,.

7. Концепція профільного навчання в старшій школі / Освіта України. – 2003. – № 42-43. – С. 8-9.

8. . Лікарчук І. Проблема профілізації навчання в старшій школі та шляхи її розв’язання / Директор школи. – 2003. – № 20. – С. 9-10.

Шверненко Ірина Євгенівна. Вища категорія, вчитель-методист. Вчитель математики гімназії № 9 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області, голова циклового методичного об’єднання вчителів природничо-математичного профілю.