УДК 373.6 : 373.31

Психологічний супровід обдарованих учнів у профільній школі та розвиток іншомовних здібностей молодших школярів

Інна Осташик,

практичний психолог спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

№ 14 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області

У статті здійснена спроба розкрити питання психологічного супроводу обдарованих дітей з метою адаптації до соціального середовища. Акцентується увага на формах роботи, які даюь можлвість раннього вияву та розвитку іншомовних здібностей, спонукають творчий розвиток особистості учня.  

Ключові слова: обдарованість, психологічний супровід, мета, етапи, напрямок, дослідження, навчання, розвиток, іншомовні здібності, рекомендації.

The author of the article tries to make an attempt to reveal the issue of psychological support of gifted children to adapt them to the social environment. The article is focused on different activities that encourage pupils of primary school to develop  their  foreign language skills.

Keywords: talent, psychological support, purpose, objectives, direction, research, education, development, foreign language skills and recommendations.   

Обдарованість, як наукова психологічна проблема, привертає до себе увагу фактично в останні десятиліття нашого часу. Якщо раніше психологія взагалі не торкалася проблеми обдарованості, вважаючи, що не прийшов ще час і що-небудь визначити важко, та зараз всім стало очевидно, що прогрес науки, культури, техніки, бізнесу, взагалі всіх галузей людського життя визначається діяльністю людей, які по-своєму сприймають світ, ставлять перед собою інші задачі, енергійні, працьовиті, а в тій сфері діяльності де вони обертаються досягають великих висот. Це генії і таланти, які міняють і перетворюють світ.

            Суспільство оцінює цих людей по їх ділах, хоча добре відомо з біографії талановитих людей, що далеко не завжди суспільство, а особливо найближче оточення прагнуло зрозуміти їх, навпаки, успіхи приховувалися. Це все зрозуміло: не розуміння тих, хто відступає від так знаної норми, не схожої на інших [15].

            Сьогодні ситуація змінилася - обдарованих, талановитих людей шукають за допомогою спеціально розроблених механізмів на державному рівні, їх запрошує багато країн, створюють спеціальні умови для розвитку їх талантів. Стало цілком очевидним, що успіх країни в цілому окремих галузей науки, виробництва і культури визначається саме обдарованими, талановитими людьми. Ще за царя Соломона для організації будівництва храму в Єрусалимі відбирали здібних людей, тих, хто широко і глибоко мислив, хто міг зрозуміти, проаналізувати, співставити, тобто бачив головне [10].

            Актуальність роботи з обдарованими дітьми визначається декількома обставинами: усвідомленням суспільством «людського потенціалу» як важливішої передумови й основного ресурсу свого розвитку; прискоренням динаміки життя, збільшення інформаційного та емоційного навантаження на людину, безліччю проблем, рішення яких потребує великих інтелектуальних зусиль; потребами соціуму до професіональної діяльності особистості, яка повинна бути творчою, активною, соціально відповідальною, з розвинутим інтелектом, високоосвіченою. Особливе місце в формуванні особистості займає психолого-педагогічна робота з обдарованими дітьми. В цьому сенсі проблема виявлення обдарованих першочергова. Профілізація школи пов’язана з теорією креативно-розвивального навчання, якій присвячені дослідження М. Акімової, А. Бударного,Л. Виготського, А. Єфремова, Л. Занкова, Г. Костюка, А. Кочеткової, М. Махмутова, І. Якиманської та ін. Враховуючи рекомендації попередніх дослідників, креативна освіта орієнтується не на досягнутий рівень, а на значно вищий [1; 13].

            У контексті життєтворчої освітньої парадигми обдарованість постає як вищий, суб’єктно умотивований прояв у внутрішньому та зовнішньому просторах життєдіяльності особистості її природних талантів та здібностей. На цій підставі було висунуто гіпотезу, що критерієм ефективного розвитку обдарованості дитини доцільно вважати її спроможність свідомо особистісно самовизначитись щодо власного потенціалу актуальної та перспективної креативності та спрямувати цей потенціал на реалізацію ідеї, досягнення мети [1].

         Психологічний супровід – це професійна діяльність дорослих, які взаємодіють з учнями у шкільному середовищі. Цей супровід є необхідністю в сучасних складних умовах модернізації освіти, змін в її структурі та змісті. Засобами профілактики, діагностики, психолого-педагогічної просвіти психологи та педагоги повинні допомогти дітям в питаннях навчання, виховання та соціалізації. Теоретичні наставлення на яких ґрунтується психологічний супровід, відповідають традиціям гуманістичної психології. Суть їх полягає в безумовному визнанні цінності унікальності особистості кожної людини і права на реалізацію її властивостей і якостей [9].

            Мета психологічного супроводу полягає в тому, щоб допомогти кожному учню соціалізуватися й адаптуватися до соціального середовища шляхом оптимального розвитку його потенційних можливостей, розвивати природні якості та індивідуальні здібності. Головними завданнями практичного психолога в супроводі обдарованих учнів є:

1.Сприяння повноцінному особистісному й інтелектуальному розвитку дітей, успішній соціалізації на кожному віковому етапі.

2.Розвиток індивідуальних пізнавальних та творчих здібностей учнів.

3.Створення умов адекватного розвитку в умовах шкільного навчання .

4.Допомога особистості самовизначатись та самореалізовуватись .

5.Формування творчості особистості , становлення її фізичного і морального здоров,я .

 6.Формування психологічної культури вчителів, учнів, батьків, консультування їх з питань психології, її практичного використання в умовах навчально-виховного процесу .

 7.Сприяння формуванню ціннісних орієнтації дитини.

Етапи процесу виявлення обдарованих дітей:

1.       спостереження.

2.        виявлення психологічного стану дитини шляхом власної оцінки.

3.        визначення коефіцієнта розумового розвитку IQ.

4.        визначення інтелектуального розвитку шляхом дослідження вербальних здібностей учня.

5.        визначення продуктів творчості школяра.

6.        всебічний аналіз конкретних випадків, використання системи запитань

Напрямки психологічної діяльності з обдарованою дитиною в спеціалізованій загальноосвітній школі № 14 представлені у такий спосіб:

1. Допомога школярам у соціально-психологічній адаптації. До завдань психолога  входить робота, спрямована на розширення соціального досвіду школярів, усвідомлення особливостей різних форм соціальних контактів, розширення репертуару їхнього соціального поводження.

            2. Організація в школі психологічного середовища, що підтримує і розвиває ідею унікальності кожного школяра, цінності і значимості його здібностей і можливостей. Саме таке психологічне оточення на противагу конкуренції, самоствердженню за рахунок інших, дозволяє максимально розкрити потенціал кожного учня.

3.  Організація спеціальних умов для всебічного, цілісного психологічного розвитку школярів. Надання школярам методичної, технологічної допомоги в розвитку різних психологічних особливостей і властивостей, удосконалюванні своїх здібностей. Психолог надає допомогу у виробленні навичок саморозвитку, самовдосконалення, самовиховання.

             Психопрофілактична робота: важливо не допускати значного інтелектуального, інформаційного, фізіологічного перевантаження школярів.

            Актуальним питанням СЗШ І-ІІІ ступенів № 14 – є ранній вияв і розвиток іншомовних здібностей. Навчання показує: насичення предметного змісту уроку іноземної мови соціокультурною інформацією стимулює пізнавально-комунікативну мотивацію уміння, активізуючи тим самим розумові здібності, зокрема операції аналізу, синтезу, уявного планування, рефлексії. Активізація мислення посилює роботу уваги, пам'яті.  Спеціальним дослідженням доведено, що раннє шкільне навчання англійської мови як засобу міжкультурного спілкування є ефективним інструментом стимуляції пізнання, розкриття творчого потенціалу особистості учня і посилення гуманізації початкової освіти.

             Провідна риса уроку іноземної мови – атмосфера спілкування. Учень не просто розповідає про щось: він висловлює свою думку, своє ставлення до предмета спілкування. Важливою особливістю заняття з іноземної мови є чітка залежність вправ від мети. Адекватність вправ означає їх відповідність тому виду мовленнєвої діяльності, який розвивається на кожному занятті, частково-пошуковий та дослідницький методи займають провідне місце. «Учень  у навчанні схожий із вченим, який власними зусиллями, долаючи різні труднощі, досліджує природу, суспільство, людину і здобуває нові знання»  Дж. Дьюї, Г.Ващенко [5].

            Серед учнів 2-10 класів в 2009р. проводилось опитування - вияв зайнятості дітей в після урочний час (гурткова робота): хореографічні-10%;  музичні-5%;

художнього напрямку-5%; спортивного-80%.

Здібності учнів: фізичні-56%; комунікативні-37%; організаційні-25%; артистичні-24,7%; художні -24%; філологічні (іноземна мова) - 19%; конструкторсько-технічні -14,6%; математичні -14%; музичні -13%.

            Важливою ланкою даних досліджень є з,ясування природи обдарованості. На жаль, багато дітей не реалізовували свої можливості через різні перешкоди: місце проживання, ближнє оточення заперечує світогляду дитини, відсутність мотивації.

            У 2010-2013 роках на базі СЗШ № 14 створено галузь гуртків, серед яких акцент  на філологічний «Wow! English». Досліджуючи зміни зайнятості учнів в позаурочний час, можна сказати наступне, діти крім участі в позашкільній гурткові роботі с задоволенням віддають перевагу «Wow! English»,   70% учнів школи відвідують даний гурток. Емпірично було доведено, що робота з обдарованими результативна лише за умов здійснення максимального розкриття творчого потенціалу учнів школи. Анкетування  молодших школярів показує, що дітям подобається англійська мова, вони бажають познайомитись з життям країни, мову якої вони вивчають, з її народом та його духовними цінностями. Передусім спрацьовує фактор новизни предмета і соціокультурної інформації, закладеної в ньому.

            Діагностика обдарованості насамперед спирається на результати продуктивної діяльності (підсумки олімпіад, конкурсів, змагань, дані психолого-педагогічних обстежень). М. Лейтес відзначає, що ознаки обдарованості в дитячі роки оцінюються шляхом з'ясування співвідношення в них вікового і власне індивідуального. Батькам і вчителям варто знати, що всі успіхи дитини спочатку з упевненістю можна оцінити як вікові прояви обдарованості, а чи стануть вони стійкими індивідуальними особливостями, буде залежати від багатьох внутрішніх і зовнішніх умов [7].

Процедура вимірювання творчих ресурсів особистості, прогнозування майбутніх результатів гостро ставить проблему ранньої діагностики. На думку Шопенгауера, під час спостережень за творчою особистістю можна фіксувати «вираз геніальності» на обличчі. У ньому чітко прочитується служіння волі, легке визволення інтелекту, панування пізнання над бажанням. Будь-яке ствердження, на думку Шопенгауера, ґрунтується на бажанні [5].

У літературі зустрічаються твердження, що тільки 2-6 % людей можна вважати обдарованими. Численні ж дослідження показують, що із задатками обдарованості, здатністю до ефективної плідної діяльності народжується кожна психічно нормальна людина. А ось спрямованість і ступінь обдарованості різні. Подальша доля дару залежить від мікро-, мезо- й макросередовища, де живе і формує своє «я» людина. Варто відмітити, що при вивченні іноземних мов, критерій випередження (випереджального розвитку) не універсальні. Крім того, поки недостатньо з'ясовано, як пов'язані високі досягнення дітей та їх емоційна залученість: що є причиною, а що наслідком [17].

            У роботі з педагогами й адміністрацією з супроводу обдарованості і розвитку спеціальних здібностей, іноземні мови, надється підтримка з формування стійкої самооцінки, виробленні професійної позиції; методична допомога в побудові психологічно адекватних програм навчання, виховання і розвитку обдарованих дітей на різних етапах навчання.

Рекомендації

1.        Виховувати позитивне ставлення до вивчення іноземних мов через створення реальних можливостей для духовного розвитку та емоційного самовираження, через почуття власного успіху, морального комфорту.

2.        Забезпечувати постійне стимулювання інтелекту, розвиток мисленнєвих процесів: аналізу, умовиводів, осмислення, що підвищить рівень вивчення іноземних мов та інших предметів, поліпшить комунікативну спроможність та культуру спілкування учнів.

3.        Навчити методам та прийомам самостійного вивчення іноземної мови, сформувати достатню основу для набуття навичок, знань і світогляду, які необхідні для досягнення незалежності в організації навчання, роботи і відпочинку.

4.        Розвивати розуміння структури мови і сприяти її засвоєнню і використанню в типових комунікативних контекстах і основних видах мовленнєвої діяльності ( компонентах спілкування): слухання, говоріння, читання, письмо. Зміст вивчення іноземних мов у практичному плані – оволодіння чотирма компонентами спілкування в межах комунікативних цілей.

5.        Розвиток підприємницьких якостей у молоді; вмінь приймати рішення, пристосовуватись до гнучких умов ринку праці.

6.        Розвиток економіко-правової культури.

7.        Розвиток комунікативних навичок, необхідних для придбання ділових відносин.

            Таким чином, обдарованість – явище досить складне. Важливу роль у розвитку обдарованості відіграє соціальна сфера . Найважливіше – не закопати талант, усіма засобами сприяти розвитку інтелекту дитини, розуміючи, що під час цього розвитку не слід забувати про творчі здібності. Адже коли високий інтелект поєднується з високим рівнем креативності, творча людина частіше добре адаптована до середовища, активна, емоційно врівноважена, незалежна. Молодші школярі це ланка, яку можна розвивати і закладати «клад». Результати досліджень показують, що дитину потрібно розвивати всебічно,  тому потрібно дорослим з розумінням ставитись до таких дітей і знаходити творчій підхід до кожної особистості [14; 15].

Робота з обдарованими дітьми вимагає належної змістової наповненості занять, зорієнтованості на новизну інформації та різноманітні види пошукової аполітичної, розвиваючої, творчої діяльності. Вона під силу висококваліфікованим, небайдужим до свого предмета вчителям.

Формами роботи можуть бути групові та індивідуальні заняття на уроках і в позаурочний час, факультативи. Зміст навчальної інформації має доповнюватись науковими відомостями, які можуть одержати в процесі виконання додаткових завдань у той же час, що й інші учні, але за рахунок вищого темпу обробки навчальної інформації.

Серед методів навчання обдарованих учнів мають превалювати самостійна робота, пошуковий і дослідницький підходи до засвоєних знань, умінь і навичок. Контроль за їх навчанням повинен стимулювати поглиблене вивчення, систематизацію, класифікацію навчального матеріалу, перенесення знань у нові ситуації, розвиток творчих елементів у їх навчанні. Домашні завдання повинні мати творчий, диференційований характер.

Вище перелічені аспекти, які мають бути органічно вплетеними в уроці, доповнюються системою позакласної та позашкільної роботи: виконання учнем позанавчальних завдань; заняття у наукових товариствах; участь у тематичних масових заходах; огляди-конкурси художньої, технічної та інших видів творчості [3; 17].

Навколо творчих учителів зростають творчі особистості. Вони вміють бути авторитетним зразком, еталоном у плані творчих дій для школярів, вони знають, як знайти проблему, закріпити інтерес до неї учнів, визначити розмах дитячої фантазії, своєчасно оцінити творчий пошук на уроці і підібрати оптимальні завдання для розвитку. І, нарешті, вони можуть вибрати з великого набору стимульних засобів найефективніші для підвищення творчої активності дітей.

Могутнім двигуном дитячої творчості є мотивація. Процес творчості можливий лише за умови наявності глибокого інтересу до справи (проблеми). Пробуджувати ініціативу здатний інтерес, він же здатний активізувати процес мислення.

Ніхто не робив відкриття в зовсім чужій для нього галузі. Розвиток в дітей інтересу до соціальної дійсності, включення в усі процеси з наступним схваленням результатів — завдання не лише сучасної сім'ї, а й школи будь-якого типу.

У школі паралельно із процесом навчання, нагромадження знань здійснюється складний процес виховання духовно багатої творчої особистості з альтруїстичною поведінкою. Дитина прилучається до духовних цінностей свого народу, учиться розуміти цінність співпраці і співдружності, знаходить для себе ідеал, взірець, гідний для наслідування, учиться долати перешкоди на шляху до своєї мети [2].

            Шкільний психолог виступає як експерт в оцінці використовуваних педагогом програм з погляду їхньої відповідності віковим та індивідуальним особливостям школярів. Формує в освітній установі певний соціально-психологічний клімат, побудований на взаємній повазі, співробітництві педагогічного й учнівського колективу, ціннісному відношенні обдарованості одних  і співробітництві інших, творчому, новаторському підході до навчально-виховного процесу [9].

Література

1. Барко В.І. Креативність та її діагностика / Барко В.І. // Обдарована дитина. –  2001. – № 6.            

2. Доровский А. И. Сто советов по развитию одаренности детей. Родителям, воспитателям, учителям / Доровский А. И. – М. : Российское педагогическое агентство, 1997. – 310 с.

3. Журнал «Виховна робота в школі»: серпень,жовтень 2009р.

4. Заіка Е.В. Комплекс інтелектуальних ігор / Заіка Е.В. // Питання психології. – 1999. – № 6.

5. Інтелектуальні, мовні, комунікативні здібності : Збірник. – К : МІКРОС, 2003.

6. Корольчук М. Психодіагностика : Навч. посібник / М.Корольчук. –2004.

7. Кульчицький О.І. Психологічні особливості дітей дошкільного і молодшого шкільного віку / Кульчицький О.І. – 2004.

8. Методи психологической диагностики. – Вип. 1. – М., 1993.
9. М’ясоїд П. А. Загальна психологія / М’ясоїд П. А. – К. : Вища шк. – 1998. – 476 с.

10. Калашнікова Л.В. Навч.-метод посібник / Калашнікова Л.В. – 2005.

11. Настільна книга шкільного психолога Л.В.Туріщева

12. Немов Р. С. Психология. В 2 кн. / Немов Р. С. – М., 1994. – 468 с.

13. Общая психология / Под ред. А. Петровского. – М., 1986. – 492 с.

14. Початкова школа. – 2004. – № 2,3,4.

15. Психология одаренности детей и подростков / Под ред. Н. С. Лейтес. – М., 1996.

16. Самооцінка учня / Упоряд. С.Максименко, Н.Шевченко, О.Главник. – К. : Главник, 2004. – 112 с.

17. Шкільний світ. – 2009. – № 19.

Осташик Інна Олександрівна. Спеціаліст другої кваліфікаційної категорії. Спеціалізована загальноосвітня школа I – III ступенів № 14 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області, практичний психолог