УДК 371.1.07:371.113.4

Науково-методичний супровід допрофільного і профільного навчання: пошук нових підходів до організації навчання у старшій школі  

Любов Краснова,

директор Кіровоградської гімназії нових технологій навчання

Кіровоградської міської ради Кіровоградської області

         У статті представлено опис системи  запровадження профільного навчання в старшій школі у Кіровоградській гімназії нових технологій навчання. Розглянуті окремі аспекти зазначеного питання.

        Ключові слова: профільне навчання, диференціація, профілізація, моніторингові дослідження.

The author has presented a description of the implementation of profile education in high school gymnasium in Kirovograd new learning technologies. The several aspects of this issue.

Keywords: specialized education, differentiation, profiling, monitoring studies.

Актуальність проблеми. Сьогодні молодь після закінчення школи має широкі можливості вибору професії. Але рівень отриманих випускником загальноосвітнього навчального закладу знань з того чи іншого предмета не завжди відповідає вимогам вищого навчального закладу, у якому йому хотілося б продовжити навчання. Потреби регіонального ринку праці у тій чи іншій професії також, зазвичай, випускнику невідомі. Оптимальним способом подолання означених проблем вважаємо упровадження у старшій школі профільної освіти.

      З метою створення цілісної науково-педагогічної моделі профільного навчання в системі загальної середньої освіти міста, а разом з тим – відповідного оновлення структури, змісту, форм і методів навчально-виховного процесу в старшій школі нами запропоновано модель системи до профільного і профільного навчання.

Одним із завдань дослідно-експериментальної роботи була розробка науково-методичного супроводу допрофільного, профільного та дистанційного навчання.
       Модель системи профільної освіти нашого закладу будується на принципі внутрішньошкільної диференціації та профілізації, за якою створюються класи, що дають через систему урочної діяльності академічні знання в межах базис­ного навчального плану, і класи, де реалізуються завдання профільного навчання. Структура та зміст профільного навчання засновані на трьох навчальних засадах, що мають загальноосвітній, профіль­ний, елективний зміст.
     Ми вважаємо внутрішньошкільну профілізацію найбільш перспективною на даному етапі розвитку школи, оскільки під час навчання на базі школи діти мають змогу здобувати освіту за місцем проживання, у класному колективі, з постійним складом учителів, що, на нашу думку, особливо важливо для школярів.
     Одним із шляхів перспективного розвитку закладу ми вважаємо впро­вадження   моделі до профільного і профільного навчання. Така модель у майбутньому допоможе підвищити рівень загальної освіти до профільної, узгодити шкільні програми та вимоги ВНЗ, вимоги до випускників із боку школи та за­кладів професійної освіти, і в резуль­таті — підготувати учнів до вступу до закладів системи професійної освіти через залучення педагогів, фахівців, Інтернет-ресурсів, використання комп'ютерних дистанційних курсів тощо [1, с. 2].

Основні завдання:

• створення компетентнісно орієнтованого відкритого освіт­нього простору закладу на основі впровадження інноваційних освітніх технологій;
• удосконалення науково-методичних засад педагогічного супроводу освітнього процесу, орі­єнтованого на формування життєво успішної особистості учня;
• створення атмосфери допрофесійного й професійного само­визначення особистості;
• формування професійної ком­петентності вчителя, успішного учня;
• консолідування виховного впливу громади, родини, педаго­гічного колективу та учнівського самоврядування.

                                                                                            Рис. 1 Модель закладу

І етап (початковий):

- створити багате освітнє сере­довище — поле для самостійного усвідомленого вибору учнями на­вчальних предметів;

- забезпечити поглиблене ви­вчення предметів за запитами шко­лярів;

- створити умови для дифе­ренціації та індивідуалізації змісту навчання;

- сприяти встановленню рівного доступу до повноцінної освіти з ура­хуванням індивідуальних здібностей та схильностей учнів;

- розширити можливості соціа­лізації учнів;

- забезпечити тяглість між за­гальною й професійною освітою;

- створити умови для, розвитку компетенції, необхідної для продов­ження навчання.

ІІ етап (пізнавально-пошуковий):

- розпочати підготовку вибору профілю навчання в 9-му класі. Для цього слід організувати психологічні тренінги-консультації, які допомо­жуть учням сформувати уявлення про свої професійні перспективи та їх реалізацію;

- провести консультації-переговори з педагогами щодо форм вивчення предметів, які допоможуть зорієнтуватися в освітніх послугах, що надає школа та інші заклади;

- організувати заходи, спрямо­вані на виявлення інтересів учнів, занурення їх у ситуацію «можли­востей і відповідальності», ситуацію самовизначення.

ПІ етап (науково-дослідницький):

- задовольнити потреби особис­тості в певній галузі пізнавальної діяльності;

- організувати поглиблене ви­вчення предметів, індивідуальні заняття з навчальних предметів;

- співпрацювати з центром зай­нятості;

- індивідуально працювати з педколективом та сім'єю щодо профорі­єнтації випускників [3].

     Аналітична діяльність: систем­ний моніторинг думок учнів, батьків, педагогів щодо питань організації профільного навчання.     
    Нормативно-правове забез­печення профільного навчання:

• Закон України «Про загальну середню освіту»;
• Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа);
• Концепції профільного навчан­ня у старшій школі (нова редакція) (№854 від 11.09.09);
• Національна доктрина роз­витку освіти;

Очікувані результати:

• упровадження нових моделей профільного навчання;
• створення умов для вибору учнями профілю навчання згідно з їхніми інтересами;
• оснащення кабінетів для про­фільного навчання;
• забезпечення високого рівня інформаційної культури учасників НВП;
• педсформованість соціальної, комунікативної, інформаційної технологічної та попередньо про­фесійної компетенції учнів як запо­рука успішної реалізації особистос­ті;
• забезпечення перспективних зв'язків між загальною середньою та професійною освітою учнів від­повідно до обраного профілю на засадах міжгалузевого партнерства;
• створення інноваційного, розвивального профільно спрямованого освітнього простору закладу на за­садах безперервності;
• підвищення мотивації педа­гогічних працівників щодо творчої самореалізації, безперервної про­фесійної освіти та інноваційної діяльності;
• створення оптимальної моделі профільно спрямованого освітнього простору.

Отже, профільному навчанню повинна передувати добре органі­зована, допрофільна підготовка, яку гарантує основна школа.
     Допрофільна підготовка — це система педагогічної діяльності, спрямована на надання допомоги учням у самовизначенні. їм нале­жить або вибирати напрям навчання в старшій школі, або продовжити освіту після закінчення дев'ятого класу в іншому навчальному за­кладі. Допрофільна підготовка є складовою профільного навчання, причому, як свідчить практика, її найважливішою частиною. Вона допомагає учневі визначитися з на­прямом його подальшого навчання. Головне — донести до школяра, що він обирає не професію, а лише профіль, за яким навчатиметься в старшій школі чи в іншому на­вчальному закладі, словом, він обирає траєкторію своєї освіти після школи.

      Важливо й те, що слова «хочу», «можу» й «треба» набувають для школяра конкретного значення. Тренінги, тестування проводять учителі, психолог школи, класні керівники на класних зборах, учителі-предметники на своїх уроках допомагають учневі обирати те, що треба саме йому.
Вихователі   ознайомлюють дітей з освітньої картою і з можливостями навчання після закінчення дев'ятого класу, проводять індивідуальні бесіди з учнями та батьками щодо їхніх планів, надають допомогу у форму­ванні матеріалів портфоліо.

     Шкільний психолог упро­ваджує активні методики, що виявляють індивідуальні потреби, установки, ціннісні орієнтації й переваги учнів, індивідуальні бесіди й консультації для школярів із питань доцільності вибору того чи того профілю освіти. Проблема в тому, що не завжди школярі (а головне—батьки) прислухаються до думки працівників школи. Дуже часто в десятикласників немає інтересу до навчання, до того ж вони його інколи просто ігнорують. З індивідуальних бесід зі школярами ми дізнаємося, що вони хотіли про­довжити навчання в інших навчаль­них закладах, отримати професію, однак батьки наполягли на навчанні в 10-му класі. Звідси—розчарування в навчанні, незадовільна успішність, а головне — пропуски занять. Це од­на з важливих проблем, які належить розв'язувати школі [4; 5].

       На етапі допрофільної під­готовки ми намагаємося дати учням можливість ознайомитися з різними видами професій, сферами виробництва, подаємо картину ринку професій, ринку праці, освітню карту міста.
 Усі етапи допрофільної підготовки супроводжуються діа­гностикою інтересів, схильностей, здібностей школярів, прогнозу­ванням успішності опанування навчального матеріалу, готовністю до самостійного вибору профілю. У школі апробовано низку анкет для школярів та їхніх батьків із метою вивчення запитів на освіту на різних етапах навчання.

      Висновки. Отже, результати моніторингового дослідження якості запровадження профільного навчання в старшій школі у Кіровоградській гімназії нових технологій навчання сприяло виявленню низки проблем, які пов’язані з недостатньою роботою педагогічного колективу щодо професійної орієнтації молоді.

      Зазначимо також, що сьогодні запровадження профільного навчання в закладах системи загальної середньої освіти регіону насамперед ґрунтується  на реальних (найчастіше, явно недостатніх) можливостях його ресурсного забезпечення (кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного, фінансового). Проблемним питанням на загальнодержавному і регіональному рівнях залишаються забезпечення навчально-виховного процесу навчально-методичними комплексами, що включають не тільки програми для базових, профільних і спеціальних курсів, а й підручники, методичні посібники й засоби навчання.

       Способи вирішення виявлених проблем на рівні загальноосвітнього навчального закладу вбачаємо у створенні системи психолого-педагогічного супроводу навчального процесу в класах допрофільної підготовки та профільного навчання, спрямуванні роботи адміністрації і педагогічних колективів на забезпечення умов для професійного самовизначення випускників шкіл, формування у них життєвих компетенцій, здатності адаптуватися у соціумі. Комплексного підходу потребують питання якості та результативності профільної освіти, підвищення професійної компетентності педагогічних працівників. Одним із вагомих факторів у вирішенні цих завдань є дієвий розвиток інтеграційних процесів у системі «ЗНЗ – вищий навчальний заклад». Гімназія активно працює в означеному напрямку, заключаючи договори про співпрацю з провідними ВНЗ: Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут», Одеською національною академією харчових технологій.

Література

1.     Вольянська С.Є. Профільна старша школа. Програмно-цільовий проект / Вольянська С.Є. // Програмно-цільові проекти (з досвіду роботи Харківського регіону) / За заг. ред. Л.Д. Покроєвої. – Х. : ХОНМІБО, 2007. –    С. 64-74.

2.     Концепція профільного навчання в старшій школі // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2003. – № 24.– С. 3-15.

3.     Підласий І.П. Діагностика та експертиза педагогічних проектів: Навчальний посібник / Підласий І.П. – К. : Україна, 1998. – 343 с.

4.     Скаткин М.М. Методология и методика педагогических исследований. – М.: Педагогика, 1986. – 152 с.

5.     Шевченко Н.В. Моніторинг якості загальної середньої освіти. Програмно-цільовий проект / Шевченко Н.В. // Програмно-цільові проекти (з досвіду роботи Харківського регіону) / За заг. ред. Л.Д. Покроєвої. – Х. : ХОНМІБО, 2007. – С. 87-94.

Краснова Любов Степанівна. Спеціаліст вищої категорії,  вчитель-методист, заслужений вчитель України. Кіровоградська гімназія нових технологій навчання Кіровоградської міської ради Кіровоградської області.