УДК 372.881.1 : 372.882                 

Розвиток професійної майстерності вчителя української мови і літератури та науково-методичне забезпечення викладання філологічних дисциплін

в умовах профільного навчання

Оксана Даценко,

вчитель української мови і літератури  комунального закладу «Навчально - виховне об’єднання «Школа козацько – лицарського виховання І-ІІ ступенів 
№ 21 – суспільно-гуманітарний ліцей – дошкільний навчальний заклад  Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»

Формування в сучасному навчальному закладі такого вчителя української словесності, який є провідником нових змін в освіті та науці, адже його діяльність  підпорядкована впровадженню  і реалізації основних завдань нової державної і регіональної системи освіти, впровадженню  оновленого програмового, навчального та методичного забезпечення базових навчальних предметів старшої школи  відповідно до рівнів стандарту, академічного і профільного.

In this is article is discussed the core problem of formation such a teacher of Ukrainian language, who could be a guide to new beginnings and changes in present-day education and science.

Постановка завдання. В умовах сучасного розвитку суспільства і потреб закладів нового типу та шкіл набувають нового значення основні аспекти фахової діяльності вчителя української мови та літератури.

Вимоги часу спонукають учителя української мови і літератури формувати інтелектуальну, високоосвічену, самодостатню учнівську особистість з критичним мисленням, інноваційною діяльністю, мовознавчим світоглядом, творчими здібностями, ґрунтовною життєвою позицією на основі національно-патріотичних цінностей.

Нові завдання профільного навчання освітньої галузі «Мови і літератури» може реалізувати обізнаний, знаючий творчий вчитель-майстер. А майстерний вчитель української мови та літератури – це високо компетентний спеціаліст, котрий досяг ціннісних орієнтирів і творчості у професійній діяльності і здатен на високому рівні забезпечувати інтелектуальний розвиток учнів, виховувати кращі національно-патріотичні й моральні якості індивідуума.

Сучасний учитель української мови та літератури має досягнути високого рівня професіоналізму не тільки в своїй фаховій діяльності, але й у взаємодії з учнями, колегами, батьками. І вчитель-словесник, і учень в умовах профільного навчання повинен прагнути до самовдосконалення, самотворення, самоорганізації.

Аналіз актуальних досліджень. Розвиток науково-методичної системи профільного навчання відбувається через конструювання, вивчення, теоретичне узагальнення, опис і експериментальне впровадження в новітню освіту прогностичної моделі неперервного професійного фахового зростання вчителя української мови та літератури через підвищення кваліфікації, самоосвіти, вдосконалення наукової діяльності у співпраці з школярами-старшокласниками як науковими дослідниками-експериментаторами.

Мета статті – розробити гнучку, дієву, інноваційну системи розвитку професіоналізму і педагогічної майстерності вчителя української філології в умовах профільного навчання.

В статті відповідно до поставленої мети реалізовано основні завдання:

1)        розглянуто інноваційні науково-методичні аспекти розвитку професійної майстерності вчителя української філології в контексті профільного навчання;

2)        представлено модель розвитку педагогічної майстерності україніста-словесника;

3)        вказано методологічні підходи до організації науково-методичної системи;

4)        визначено умови ефективного функціонування науково-методичної системи розвитку майстерності словесника.

Профільне навчання - вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів і створення умов для навчання старшокласників відпові­дно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечу­ється за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу [1]. Мета:

-        забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усьо­го життя;

-        виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасно­го суспільства.

Профільне навчання спрямоване на:

-        набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності;

-        розвиток інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей старшокласників;

-        прагненнядо саморозвитку та самоосвіти [4]  .

Основні завдання профільного навчання:

-        створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки;

-        виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їхнього життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією;

-        формування соціальної, комунікативної, інформаційної, технічної компетенцій учнів на допрофесійному рівні, спрямування молоді щодо майбутньої професійної діяльності;

-        забезпечення наступно-перспективних зв’язків між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю [4].

(...)

Форми організації профільного навчання

Внутрішньошкільні:

-        профільні класи в загальноосвітніх навчальних закладах;

-        профільне навчання за індивідуальними навчальними планами і програмами;

-        динамічні профільні групи (в тому числі різновікові) [2].

Зовнішні:

-        міжшкільні профільні групи;

-        опорна старша школа;

-        навчально-виховний комплекс (НВК);

-        загальноосвітні навчальні заклади на базі вищих навчальних закладів [2].

Допрофільна підготовка

Форми реалізації - введення курсів за вибором, поглиблене вивчення окремих предметів на диференційованій основі.

Основна функція курсів за вибором - профорієнтаційна.

Поглиблене вивчення предмета має сприяти:

-        формуванню стійкого інтересу до предмета;

-        розвитку відповідних здібностей;

-        орієнтації на професійну діяльність, де використовуються одержані знання [3]. 

Поглиблене вивчення здійснюється:

-        за спеціальними програмами і підручниками;

-        за модульним принципом - програма загальноосвітньої школи доповнюється набором модулів, які поглиблюють відповідні теми [5].

Педагогічна майстерність учителя української філології формується та вдосконалюється в процесі постійного розвитку і залежить від уміння, реалізації знань, умінь, навичок, професійних здібностей, що допомагають творчо, майстерно і якісно виконувати професійні завдання в умовах профільного навчання, забезпечувати високий рівень самоорганізації професійної діяльності відповідно до інноваційних аспектів мовно-літературного професійного навчання.

Ефективна реалізація завдання до профільної і профільної мовно-літературної освіти неможлива без належної системи підготовки як вчителя-словесника нового типу: мегапрофесіонала, інноватора, науковця, спроможного створити для себе й школярів належний освітній простір, так і без учня-дослідника – творчого, креативного, само освіченого.

Проте, як показує проведене нами дослідження, в системі профільної освіти потрібно використовувати інноваційні методи та прийоми диференційованого освітнього простору. Тому головним завданням сучасного вчителя української мови і літератури в умовах профільного навчання стає розробка і впровадження інноваційної науково-методичної дослідницької системи, що забезпечує розвиток педагогічної майстерності вчителя-словесника протягом усього його життя.

У Кіровоградському НВО школі-ліцеї № 21 розвиток педагогічної майстерності вчителя української мови і літератури ґрунтується на моделі:

(...)

Це модель безперервної педагогічної освіти й самоосвіти, що є відкритою системою, розвиває найвагоміші концептуальні, науково-теоретичні та практично-зорієнтовані аспекти розвитку професіоналізму і майстерності вчителя-філолога в сучасній профільній школі, відтворює характерні етапи професійного зростання словесника в умовах профільного навчання української мови і літератури у майбутньому, адже нині в НВО школі-ліцеї № 21 профільного навчання української мови і літератури нема, а є лише поглиблене вивчення української мови у 8-9 класах, а цього в сучасних освітніх умовах недостатньо як для вчителя так і для учня.

Адже профільне навчання в старшій школі сприяє:

1.         Розвитку педагогічної майстерності вчителя української мови і літератури, що являє собою багатофазовий, циклічний, поетапний процес становлення професіоналізму, формуванню і підвищенню професійної компетентності, виробленню індивідуально-творчого стилю мислення і професійної діяльності, самореалізації і самовдосконалення, що триває протягом усього життя.

2.         Варіативності методів та прийомів, що зумовлюються професійним досвідом, потенціалом особистості педагога-професіонала.

3.         Самонавчанню, самоосвіті, професійному розвитку індивідуальних освітніх траєкторій, багатоциклічності системного процесу поповнення та оновлення професійно значущих знань, стимулюванню пізнавальної активності як вчителя, так і учня-старшокласника.

Ефективна реалізація розробленої науково-методичної системи профільного навчання здійснюється на засадах сучасних освітніх технологій (традиційного навчання, проблемного навчання, особистісно орієнтованого, розвивального, колективного, програмового, інтерактивного, проектного, модульного навчання та розвитку критичного мислення), а також методичних підходів (діяльнісно-науково-творчого, системного, гуманного, варіативного, гнучкого, раціонального, науково-методичного).

У ході проведеного експериментального дослідження виявлено умови ефективного функціонування науково-методичної системи розвитку педагогічної майстерності вчителя української мови і літератури в просторі допрофільного і профільного навчання, зокрема:

1)        вимоги суспільства й освіти до професійної підготовки словесника-майстра, модернізація мовно-літературної освітньої галузі та нормативно-правової бази, яка регламентує зміст мовно-літературної освіти (зокрема Концепція профільного навчання в старшій школі);

2)        інноваційні аспекти розвитку професійної майстерності вчителя української філології в умовах оновленого мовно-літературного простору;

3)        вдосконалення знань і навичок як учителя, так і учня;

4)        створення творчого наукового простору для прогресивного розвитку педагогічної майстерності словесника;

5)        наявність індивідуальних траєкторій розвитку професійної майстерності вчителя-філолога з урахуванням його запитів, професійно-фахових та індивідуально-особистісних потреб, професійного й соціального досвіду, стилю мислення і навчання;

6)        розробка інноваційного науково-методичного супроводу професійного навчання й формування педагогічної майстерності вчителя української мови й літератури в науково-методичному, експериментальному, інформаційно-комунікаційному, моніторинговому та психолого-мотиваційному напрямах;

7)        здійснення моніторингових досліджень рівня знань, умінь і навичок учнів-старшокласників в умовах профільного навчання.

Результатом дієвості даної науково-методичної системи визначено готовність учителя української мови і літератури проектувати, досліджувати та реалізовувати Концепцію профільного навчання в старшій школі на високому, науково-творчому теоретико-практичному рівні, приймати креативні рішення, формулювати новаторські професійні позиції при виконанні посадових обов’язків, вироблення індивідуальної педагогічної системи, його спроможність формувати самодостатню творчу, наукову учнівську особистість. [5].

Висновки. Представлена науково-методична система розвитку професійної педагогічної майстерності вчителя української мови і літератури в умовах профільного навчання виконує роль педагогічного передбачення, результати якого можуть бути виявлені шляхом впровадження в НВО школі-ліцеї № 21 профільного навчання української мови та літератури.

Лише за такої умови можливий порівняльний аналіз спрогнозованих і отриманих результатів та перевірка дієвості впровадження профільного навчання і вдосконалення професіоналізму українського словесника, адже учитель профільної школи повинен знати:

-        основоположні документи: закони України "Про освіту”, "Про загальну середню освіту”, Концепцію профільного навчання в старшій школі;

-        національну доктрину розвитку освіти в Україні;

-        регіональні програмні документи;

-        концепцію і статут загальноосвітнього закладу, в якому працює;

-        основи особистісно-орієнтованої педагогіки, індивідуаль­ного, гуманістичного підходів та способи їх реалізації у шкільній практиці;

-        наукову інформацію та зміст предметів базового й профі­льного рівнів;

-        порядок організації факультативів та елективних курсів;

-        методику організації проектної, науково-дослідницької, пошукової діяльності учнів.

Учитель профільної школи повинен уміти:

-        проектувати навчальний процес, дослідницьку, індивідуальну пошукову діяльність учнів;

-        застосовувати різні види й форми діяльності учнів (навчальні проекти, індивідуальні, групові заняття, самостійну роботу, практику, роботу в лабораторії);

-        застосовувати поряд з традиційними нові форми, методи й засоби педагогічного діагностування, розробляти індивідуальні освітні програми;

-        формувати логіку викладання профільних дисциплін, виходячи з потреб і нахилів учнів;

-        діагностувати й контролювати стадії особистісного та колективного розвитку;

-        розробляти заходи корекційно-педагогічного впливу;

-        застосовувати методи й технології навчання, які б формува­ли навички збору та аналітичної обробки інформації, стиму­лювали самодіяльність учнів, збагачувати досвід відповідальної діяльності, виробляли навички самоорганіза­ції, розвивали ціннісні орієнтири;

-        використовувати в системі профільного навчання новітні інформаційні технології, елементи модульного, дистанційного навчання;

-        забезпечувати практичну спрямованість навчально-виховного процесу, формування універсальних компетенцій (інтелектуальної, комунікативної, пізнавальної, інформаційної, громадянсько-правової тощо);

-        сприяти професійному самовизначенню старшокласників.

Профільна школа вимагає особливих підходів

Учитель профільної школи повинен бути не просто спеціалістом ви­сокого рівня, але й уміти забезпечувати варіативність, особистісну і практичну орієнтацію освітнього процесу в цілому із застосуванням інтерактивних, діяльнісних компонентів змісту. Він має володіти вмінням формувати здібності і компетентності, необхідні для продов­ження навчання у відповідній сфері професійної освіти.

Профілізація навчання висуває підвищені вимоги до професійної підготовки вчителя, його педагогічної компетентності, ерудиції, загальної культури, комунікабельності.

Такий учитель повинен не тільки володіти технікою експерименту, вміти організувати пізнавальну й дослідницьку діяльність учнів, але й бути вихователем, вільно орієнтуватися в педагогічних та психологі­чних проблемах.

Окрім того, вчитель профільного предмета має працювати зкомп’ютером, бути порадником учням у правильному виборі профілю навчання.

Література

1. Аніскіна Н. О. Організація профільного навчання в сучасній школі / Н.О. Аніскіна. — X. : Основа, 2003.

2. Горошкіна О. М. Лінгводидактичні засади навчання української мови в старших класах природничо-математичного профілю / О.М. Горошкіна: Монографія. – Луганськ : Альма-матер, 2004.

3. ...

Повний текст статті: /dacenko_9.01.doc

1.  Даценко Оксана Василівна. Кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії», педагогічне звання  «старший учитель». Комунальний заклад «Навчально-виховне об’єднання  «Школа козацько-лицарського виховання І-ІІ ступенів № 21– суспільно-гуманітарний  ліцей – дошкільний навчальний заклад  Кіровоградської міської ради Кіровоградської області», вчитель української мови та літератури