Субота, 16.12.2017, 21:50
Вітаю Вас Гість | RSS

НАУКОВО-ДОСЛІДНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Блог

Головна » 2014 » Січень » 9 » Забудько В.І. Профільне вивчення світової літератури як шлях до розвитку читацької компетентності учнів
13:24
Забудько В.І. Профільне вивчення світової літератури як шлях до розвитку читацької компетентності учнів

УДК 372.882

Профільне вивчення світової літератури як шлях до розвитку читацької компетентності учнів

Валентина Забудько,
вчитель російської мови та світової літератури  комунального закладу «Навчально-виховне об’єднання «Школа козацько-лицарського виховання І-ІІ ступенів № 21 – суспільно-гуманітарний ліцей – дошкільний навчальний заклад  Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»»

У статтю увійшли методичні рекомендації щодо профільного вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах, спрямовані на підвищення рівня бажаної мотивації учнів до навчання та формування їх читацької компетентності. Даний матеріал пропонується використовувати в умовах реалізації профільної моделі навчання як форми організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

The presented material is suggested to be used for the realization of core model of education as a form of organization the cognitive activity, which has an exact and predictable purpose – that is to create appropriate conditions for studying, when each pupil can realize his own success and brainpower.

Завдання статті: допомогти вчителям світової літератури в певній мірі подолати складності профільного вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах, створити власну систему формування літературної компетентності учнів.

Постановка проблеми. Освітні процеси в Україні завжди відзначалися неординарністю нових підходів до навчання і виховання дітей у школі.

Реформування освіти сьогодні потребує зміни у конструюванні її змісту, цінність якого ставиться в залежність від того, наскільки він сприяє застосуванню методик, які формують всебічно розвинену, творчу, мислячу особистість. Розвивати творчість дитини допомагає література. Від того, якою сьогодні буде літературна освіта, залежить не лише майбутнє сучасних школярів, а й моральний потенціал суспільства, доля його культури. Тому одним з основних завдань сучасної освіти є виховання людини із сильною уявою, фантазією, зі своїм оригінальним поглядом на оточуючий світ [7].

Аналіз досліджень і публікацій. Сучасний урок літератури… Яким він має бути в класах з профільним рівнем навчання? - це питання задають собі і вчителі-практики, і методисти-науковці. Напевно, це урок, який побудований з урахуванням вимог сучасної школи і відповідає завданням виховання юної особистості, вихованої в дусі культури і творчої співпраці. Тобто сучасний урок літератури – це засіб формування соціально-компетентної особистості учня, здатної цінувати явища класичного та сучасного мистецтва.

 „Урок – це дзеркало загальної і педагогічної культури вчителя, мірило його інтелектуального багатства, показник його кругозору, ерудиції”,- писав В.О.Сухомлинський [9]. Сьогодні урок літератури має бути не просто змістовним: знання, що отримують учні, мають бути не тільки науково обґрунтованими, а й особистісно значущими для них, оскільки література – це наука і мистецтво, що впливає на формування духовного світу людини.

Відомий в Україні методист Н.Волошина стверджує: „Урок літератури сьогодні – це витвір мистецтва, в якому присутні і краса, і натхнення думки, і радість пошуків, створені спільними зусиллями учня і вчителя” [4]. Тому запитання, спрямовані на рефлексії під час вивчення того чи іншого твору, формування духовно-ціннісних орієнтацій та естетичних потреб учнів, проблемні завдання, матеріали для дискусії та творчого самовиявлення школярів мають стати пріоритетними на уроці.

Сучасна дослідниця Г.Токмань слушно вказує на специфічну рису уроку літератури, яка полягає в поєднанні об’єктивного й суб’єктивного: учневі пропонується об’єктивно існуючий твір, йому передаються певні літературознавчі знання, водночас і сприймання тексту, і його розуміння є неповторно особистісним [8].

Проблема діалогізму уроку літератури сьогодні набуває особливої

актуальності. Розмірковуючи над передумовами створення діалогу під час вивчення художнього твору, я звертаю увагу на існуючі концепції сучасного літературознавства щодо діалогу автора твору та його читача, адже, як підкреслював відомий вітчизняний учений О.Білецький, „…історія літератури не тільки історія письменників, а й історія читачів…” [2]. У своїй роботі літературознавець сформулював концепцію діалогічності будь-якого творчого процесу. Важливо зважати, на думку О.Білецького, на те, що „…кожна спроба встановити естетичну цінність художнього твору безвідносно до сприйняття цього твору поки що терпить поразку, твір є художнім чи нехудожнім тільки у

свідомості тих, хто його читає; це вони відкривають у ньому красу, це вони створюють його ідею, про яку часто і не підозрює той, хто пише” [2].

Отже, учень-читач – це активний учасник літературного процесу, який здатний сприймати та інтерпретувати художній твір залежно від багатьох чинників як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру. А звідси варто переосмислити підходи до вивчення цього твору, взявши до уваги наявні в сучасному літературознавстві концепції діалогу автора та читача.

Таким чином, толерантне ставлення до індивідуальних особливостей читацької рецепції школярів, ненав’язування загальноприйнятої точки зору на прочитане є однією із умов успішності сучасного уроку літератури. Крім того, особливість інтерактивного уроку, на відміну від усіх інших, полягає в неабиякій його емоціональності. Так, Г.Токмань наголошує: „На уроці має бути створена не просто робоча обстановка, не тільки увага до того, що відбувається, а й певний емоційний тон, настрій, суголосний емоційній домінанті твору, що вивчається. Це важке завдання, специфічне саме для уроку літератури. Учитель має сам перейнятися цією емоцією і поширити її на клас – за допомогою художнього слова, своїх коментарів до нього, завдяки майстерності педагога, знавця і актора” [8]. Отже, урок літератури має бути виховним, емоційним, сприяти активізації пізнавальної та естетичної діяльності учнів.

На думку відомого науковця М.Рибникової, в основі підготовки до уроку лежать розрахунок і натхнення. Український методист Б.Степанишин з цього приводу зазначає: для того, щоб людина, до того ж юна, стала активно мислити та ще спромоглася дати хоча б елементарний творчий набуток, від учителя до класу мусить надійти потужний імпульс: „Таким чином, на початку будь-якого уроку літератури бажаний сильний естетично-емоційний подразник. Це може бути ліричний вступ учителя або інтригуючий зачин, повідомлення про незвичайну подію або ілюстрування рідкісної фотографії, показ старожитної книги, скажімо, прижиттєвого видання творів письменника або ознайомлення учнів з прототипом художнього образу” [12].

Виклад основного матеріалу дослідження. Як відомо, художній твір уособлює загальні закономірності літературного процесу, який, у свою чергу, відображає історичні, національні, соціальні особливості розвитку культури. Усвідомлення його основних закономірностей створює умови для глибшого розуміння суті теоретичних понять і тверджень та шляхів їхньої історичної еволюції. Адже з плином часу змінюється поняття прекрасного, художності, ідеї і форми. Змінюються методи, розвиваються засоби побудови художнього образу. Сьогодні без урахування цих змін неможливий глибокий аналіз тексту твору, а часом і його правильне розуміння. Розвиток творчого потенціалу людини трактується сьогодні як основне завдання школи [10].

Щоб забезпечити ефективність профільного навчання, повноцінність уроку, необхідно поєднувати репродуктивну і пошукову діяльність.

Учень – не пасивна фігура педагогічного процесу, і я прагну дати йому не лише певний вантаж знань, а й навички мислити, стимулювати розвиток його пізнавальних сил, роботу думки, постійну потребу вчитися, самостійно здобувати знання, спостерігати, досліджувати.

Лише вчитель, розробивши власну систему викладання, знаючи програму профільного вивчення світової літератури, можливості своїх учнів, зможе підібрати найефективніші форми і методи навчання. Саме це спонукає його бути у постійному пошуку інновацій, які б задовольняли учнів, давали можливість творити, мислити, вчили навчатися.

Завдання школи сьогодні – сформувати людину з інноваційним стилем мислення, культури. Це і є основним критерієм моєї роботи. Я вважаю, що    головна мета уроку літератури полягає у тому, щоб на основі сприйняття найкращих творів представити матеріали для саморозвитку юної особистості, пізнання світу та себе в цьому світі [11].

Допрофільне і профільне навчання – це сучасна освітня форма, яка передбачає всебічне використання досвіду навчальної діяльності учня на всіх етапах уроку. Набутий досвід навчальної діяльності стає відправним пунктом в організації подальшого навчання з метою формування нового навчального досвіду школяра або засвоєння ним різних видів людської діяльності.

      Основні ідеї такої моделі навчання трактуються на сучасному етапі у формі:

  • реалізації на уроці особистісно орієнтованого спілкування;
  • збагачення змісту навчання емоційним особистісно важливим матеріалом;
  • стимулювання позитивних інтелектуальних почуттів учнів;
  • здійснення диференціації та індивідуалізації у навчальній та виховній роботі;
  • діалогу між учнями, вчителем і учнями як домінантної форми пізнавального спілкування;
  • вільного вибору учнями навчальних завдань на уроці та при виконанні домашньої роботи (рівневі завдання);
  • залучення учнів до самоаналізу способів діяльності, самопізнання і самовдосконалення у різних видах діяльності;
  • формування самооцінки;
  • багатоваріантності та гнучкості прийомів і способів організації різних видів діяльності;
  • збільшення частки самостійної дослідницької діяльності учнів на всіх етапах уроку [1].

Систематичне використання потенціалу профільної освіти на уроках світової літератури забезпечує розвиток полікультурної компетентності учнів, підвищує рівень їхньої мотивації до вивчення предмета, сприяє розвитку цілісного сприйняття дійсності.

Ведучи мову про рівень читацької компетенції учнів в осягненні навчального матеріалу, що безпосередньо пов’язано із становленням і розвитком його особистості, я в роботі передбачаю: засвоєння елементарної інформації на рівні емоційно чуттєвої сфери à поглиблення інформаційного блоку через роботу в групах à обмін враженнями, емоціями à оформлення відчутого, пережитого в художню форму [5].

       Для досягнення мети я визначаю такі завдання:

- познайомити учнів з світоглядними, смисложиттєвими поняттями;

- надати пріоритет суто індивідуальному, особистісному сприйманню художніх творів шляхом усвідомлення їх символів;

- заохочувати, підтримувати, схвалювати особистісне, власне судження учнів, яким би абсурдним, на перший погляд, воно не було;

- допомагати видобувати особистісний відгук на нову інформацію.

Висновки. Література відкриває безмежний світ, в якому можна працювати над собою – набувати знання, розвивати самоаналіз, самосвідомість, мислення.

У процесі профільного вивчення світової літератури в учнів формуються такі вміння:

  • знаходити в художньому творі відображення традицій народу, характеризувати історико-культурні факти, відбиті в літературних творах;
  • знаходити й оцінювати проблеми, властиві конкретній історичній епосі;
  • аналізувати «вічні» духовні проблеми й образи, їхнє відтворення в літературному творі;
  • порівнювати літературні твори різних народів;
  • використовувати різноманітні джерела інформації для збагачення знань (довідкову, енциклопедичну літературу, засоби масової інформації).

Результативність дослідження. Попередні дослідження дають змогу констатувати не тільки збагачення знань і вдосконалення вмінь учнів, але й певні зміни в їхній емоційно-ціннісній сфері, особистісному пізнавальному досвіді. Оскільки організація профільного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, спільне вирішення проблеми на основі аналізу певних обставин, це ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером учнівського колективу.

Працюючи над проблемою, я впевнилася в тому, що діти вчаться ефективно, коли:

  • мають мотивацію до навчання;
  • навчаються у приязному комфортному середовищі;
  • мають почуття контролю над процесом навчання;
  • досягають успіхів;
  • використовуються їхні знання і вміння;
  • мають можливість випробовувати нові знання на практиці й використати одержану інформацію;
  • повністю залучаються до процесу навчання;
  • мають достатньо часу на засвоєння нових знань і вмінь;
  • можуть побачити використання здобутих знань та вмінь на практиці.

Як результат профільного вивчення світової літератури можна вважати такі досягнення учнів:

  • підвищення рівня розвитку таких процесів мислення, як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, дослідження;
  • підвищення рівня загального культурного розвитку;
  • підвищення рівня бажаної мотивації до навчання;
  • високий рівень літературної компетентності.

Отже, в умовах допрофільного і профільного навчання використання елементів інноваційних технологій сприяє розкриттю творчого потенціалу особистості кожного учня, формуванню навичок аналітичного мислення, активізації розумової діяльності, розвитку читацької компетентності.

Література

1.      Гришина Т.В. Освітня технологія як професійний пріоритет учителя / Гришина Т.В. – Харків : Основа, 2003.

2.      Нетрадиційні уроки. Зарубіжна література. 5-12 класи / Укладач Л.І.Нечволод. – Харків : Торсінг Плюс, 2007.

3.      Освітні технології : Навч.-метод. Посібник / За ред. Пєхоти О.М.- К. : А.С.К., 2001.

4.      Остапчук О.Є. Діяльність учителя: готовність до інновацій / Остапчук О.Є. – Кривий Ріг, 2004.

5.      Оцінювання та відбір педагогічних інновацій: теоретико-прикладний аспект : Наук.-метод. Посібник / За ред. Л.Даниленко. – К. : Логос, 2001.

6.      Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання / Пометун О.І., Пироженко Л.В. – К., 2003.

7.      Сиротенко Г.О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання / Сиротенко Г.О. – Харків : Основа, 2003.

8.      Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві / Сухомлинський В.О. – К. : Радянська школа, 1988.

9.       Тройніцька С. Використання міжпредметних зв’язків у навчально-виховному процесі сучасної школи / Тройніцька С. // Імідж сучасного    педагога. – 2002. – №…

10.   Химинець В.В. Інноваційна освітня діяльність / Химинець В.В. – Ужгород : Інформаційно-видавничий центр ЗІППО, 2007.

11.   Шуляр В.І. Планування літературної освіти школярів: технологічна концепція / Шуляр В.І. – Видавництво „Ч”, 2006.

Забудько Валентина Іванівна. Кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії», педагогічне звання «учитель-методист». Комунальний заклад «Навчально-виховне об’єднання «Школа козацько – лицарського виховання І-ІІ ступенів № 21 – суспільно-гуманітарний ліцей – дошкільний навчальний заклад  Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»»

Переглядів: 790 | Додав: Олександр | Рейтинг: 3.3/3
Всього коментарів: 10
10  
Заслуговує на увагу теза Вашої статті: щоб забезпечити ефективність профільного навчання, повноцінність уроку, необхідно поєднувати репродуктивну і пошукову діяльність.

9  
Я погоджуюсь з Вами, що толерантне ставлення до особистості школяра, ненав'язування загальноприйнятної точки зору на прочитане є однією з умов успішності уроку літератури.

8  
"Лише вчитель, розробивши власну систему викладання, знаючи програму профільного вивчення світової літератури, можливості своїх учнів, зможе підібрати найефективніші форми і методи навчання. Саме це спонукає його бути у постійному пошуку інновацій, які б задовольняли учнів, давали можливість творити, мислити, вчили навчатися". Повністю погоджуюся з цими словами. Було цікаво ознайомитися із вашою статтею.

7  
На мій погляд, профільне навчання літератури відіграє неабияку роль не тільки у навчальному процесі, але і має вплив на формування розвиненої, сучасної особистості учня, формуючи нешаблонні, вільні від нав'язаних стереотипів, погляди на життя. І водночас, не залишається осторонь і ціннісно-орієнтаційний аспект.

6  
Стаття розкриває проблеми профільного навчання, показує, як через аналіз літературного тексту виховуються читацьки смаки учнів.

5  
Безперечно, здатність сприймати конкретніхудожні твори,  оцінка цих творів  на основі власних почуттів,
особисті читацькі інтереси, естетичний смак загалом  складають 
ціннісно-орієнтаційний  аспект  читацької  культури.

4  
Автор статті Забудько В. І. дуже грамотно висвітлює значення світової літератури як мистецтва слова на шляху розвитку читацької компетентності учнів в умовах профільного навчання.

3  
Я погоджуюся з автором статті про те, що профільне навчання світової літератури відіграє важливу роль в наш час, коли діти мало приділяють уваги читанню літературних творів, а допрофільне навчання допомогає учням зорієнтуватися в цьому світі.

2  
Учитель стверджує, що саме в умовах допрофільного і профільного навчання використання елементів інноваційних технологій сприяє розкриттю творчого потенціалу особистості кожного учня, Цілком слушна думка. Дякую.

1  
Література відкриває безмежний світ, в якому можна працювати над собою – набувати знання, розвивати самоаналіз, самосвідомість, мислення. Дуже сподобались ці Ваші слова, можливо, саме профільне навчання дозволить в повній мірі реалізувати цю ідею.

Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Пошук
Календар
«  Січень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Архів записів
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2017
Створити безкоштовний сайт на uCoz