П`ятниця, 29.03.2024, 14:52
Вітаю Вас Гість | RSS

НАУКОВО-ДОСЛІДНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Блог

Головна » 2014 » Січень » 8 » Скобіоале Н.В. Трансформація наукових ідей у практику – ознака педагогічної діяльності вчителя
19:40
Скобіоале Н.В. Трансформація наукових ідей у практику – ознака педагогічної діяльності вчителя

УДК 372.893

Трансформація наукових ідей

у практику – ознака педагогічної діяльності вчителя

Наталія Скобіоале,

вчитель історії. Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 14

Кіровоградської міської ради Кіровоградської області

       

У статті  розглядаються основні підходи щодо трансформації наукових ідей у практику роботи вчителя історії, розкривається роль профільної школи в умовах модернізації освіти. Окреслюються основні тенденції сучасної педагогічної дійсності.

Ключові слова: модернізація освіти, професійно-педагогічні компетенції вчителя, профілізація навчання, урок історії.

 

The transformation of scientific ideas in practicethe feature of pedagogical activities

Natalia Skobioale, a teacher of history Specialized Secondary school of I-III levels #14 Kirovograd

The article examines the main approaches according to the transformation of scientific ideas in practice The role of specialized schools in the modernization of education. The main features of a pedagogical activity of a modern teacher and trends of reality in teaching process are outlined.

Keywords: modernization of education, professional and pedagogical competence, profiling of education, history lesson.

Профільна  старша  школа  потребує реалізації нових педагогічних підходів та впровадження сучасних технологій навчання, пред'являє  підвищені  вимоги до рівня професійної кваліфікації вчителя. Особливість підходів як в організації навчально-виховного процесу в старшій  профільній школі, так і в методиці викладання предмета у класах різних профілів визнається і науковцями,  і  педагогами-фахівцями. Кадрове забезпечення профільної школи розглядається  як першочергова умова реалізації. Відомо, що в школі, як у краплині води, віддзеркалюється те, що відбувається в суспільстві. Соціально-економічні і соціокультурні зміни в країні вимагають суттєвих інновацій в педагогічну теорію і практику. При теперішніх світових темпах науково-технічного прогресу навчити на все життя неможливо, бо суттєві нововведення спостерігаються протягом життя одного покоління. Тому сьогодні йде мова про необхідність неперервної освіти, про формування в учнів потреби в самостійному оволодінні новими знаннями й уміннями, про здатність орієнтуватися спочатку у виборі профілю навчання, а потім у виборі фаху, а в разі потреби й переучуватись у своїй професії відповідно до вимог часу. У цьому зв’язку одним із пріоритетних напрямів модернізації системи освіти в Україні є профільне навчання на старшому етапі загальної середньої освіти.

Які  вимоги висуваються сьогодні до вчителя профільної школи? Які мають бути особливості його педагогічної діяльності? Яку ідеальну модель вчителя такої школи можна собі уявити? Якими професійними знаннями й уміннями має оволодіти вчитель для успішної реалізації профільного навчання?

На мою думку, для профільної школи потрібен учитель-творець, що має власні ідеї, здатний розробити авторські програми як для профільних предметів, так і для елективних курсів та зуміти реалізувати їх у практичному викладанні. Це має бути людина,  здатна приймати відповідальність за рівень соціальної зрілості випускників і формування запиту на професійну діяльність, людина, що має високий фах (як відомо, учні можуть вибачити вчителю багато недоліків, але не вибачають непрофесіоналізму), широку ерудицію, наукову компетенцію, високий інтелектуальний потенціал. Окрім власних знань з предмета викладання, вчитель сьогодні повинен володіти методичними прийомами (не секрет, що є вчителі, які знають свій предмет, але не можуть донести свої знання до учнів), і методами організації пізнавальної діяльності учнів (бути режисером уроку). На уроці і в позаурочний час він має вміти організувати дітей на пошуково-дослідницьку роботу, що зміцнює їх інтерес до предмета.[2]

Аксіомою є те, що кожен вчитель будь-якого навчального закладу повинен бути вихователем. Особливо гостро це питання стоїть у профільних класах, де дітям надається право вибору профілю і альтернатива у елективних курсах. Нецікаві заняття вони відвідувати не будуть. Тож вчитель має бути ще й хорошим психологом, вміти знаходити контакт з дітьми. Тільки в такому випадку вчитель профільної школи зможе бути організатором пошукової роботи, бути наставником, консультантом. Він піднімає вихованця по сходинках професійного зростання від стадії виявлення професійної спрямованості до рівня становлення професійних планів, початкової професійної компетентності.

Учитель в старших класах, особливо якщо він ще й класний керівник, має виховувати в учнів комплекс загальнолюдських якостей і елементів загальнолюдської культури, які визначають звичний кодекс поведінки людини в суспільстві; громадянських якостей (почуття відповідальності перед суспільством, батьками, почуття патріотизму, національної гідності); інформаційної культури; самостійність у пошуку рішень; матеріалістичний світогляд; глобальне мислення, готовність до боротьби за пріоритет у вітчизняній науці тощо. У профільному школі особливо важливо виховати мотиваційно-ціннісні, емоційно-вольові й виробничі ставлення учня до світу, професійної діяльності, до навчання, до життя, науки і т.ін. У системі мотиваційно-ціннісних відносин особливу роль відіграє мотив досягнення мети.

Профілізація навчання передбачає підвищені вимоги до професійної підготовки вчителя, його педагогічної компетентності, ерудиції, загальної культури. Вчити по-різному – означає розробляти зміст, організаційні форми, методи і засоби навчання й виховання з метою забезпечення оптимальних умов для розвитку школярів. Вчитель вже не є єдиним і головним джерелом інформації, а, насамперед, організатором самостійної роботи учнів та консультантом.[1]

Тому в наш час дуже важливо, на мою думку, знайти шляхи, подачі нового матеріалу так, щоб відбувалася трансформація наукових понять у практику. Вчитель повинен вміти зробити так, щоб учень мав користь в подальшому житті з отриманих знань, щоб шкільні роки не пройшли даром, а слугували стартовою площадкою для поглиблення та використання  вже набутих знань. Яким чином сьогодні нам потрібно це робити? Шукаймо відповідь на це запитання.

Учитель профільної школи повинен бути спеціалістом високого рівня, відповідного профілю та спеціалізації, щоб забезпечувати варіативність та особистісну орієнтацію навчально-виховного процесу через послідовне, педагогічно доцільне проектування індивідуальних освітніх програм розвитку особистості; пррактичну орієнтацію освітнього процесу через введення інтерактивних, ефективних технологій, проектно-дослідницьких методів, поширення навчального співробітництва; остаточне профільне самовизначення старшокласників і формування здібностей та компетентностей, необхідних для продовження професійної освіти [10].

Для профільної школи потрібний учитель, здатний генерувати інноваційні ідеї, який проявляє професійний інтерес до розробки й реалізації нових навчальних програм, володіє високим інтелектуальним потенціалом та науковою компетентністю, різними методами активізації пізнавальної діяльності учнів на уроці; має ґрунтовну методичну підготовку; проводить разом з учнем пошуково-дослідницьку роботу, зміцнює й розвиває емоційно-мотиваційну сферу підлітків [8].

Яким же чином відбувається трансформація наукових ідей у практику в моїй роботі,  роботі вчителя історії та правознавства?  Проаналізувавши наукові матеріали, дослідження вчених та різні публікації з питання оволодіння учнями необхідними знаннями, поняттями курсів історії та основ правознавства в старших класах профільної школи, необхідно звернути увагу на професійно-педагогічні компетенції, якими повинен володіти вчитель [11].

Професійно-педагогічні  компетенції в структурі готовності вчителя до профільного навчання старшокласників

Компоненти  готовності

Елементи  компонентів готовності

Компетенція

Мотиваційно-вольовий

Знання нормативної бази профільного навчання

Соціально-громадянська

Позитивно активне ставлення та інтерес до процесу профілізації, прагнення його здійснювати

Когнітивно-методичний

Знання вікових особливостей учнів

Психолого-комунікативна

Науковий рівень знань з предмета

Спеціально-предметна

Уміння здійснювати інтеграцію у процесі навчання

Методика організації диференційованого навчання

Диференційно-педагогічна

Методика викладання предмета відповідно до профілю навчання

Операційно-технологічний

Методика організації самостійної практико-орієнтованої роботи учнів

Методично-функціональна

Методика організації і проведення експериментально-пошукової  роботи

Методика використання  інтерактивних технологій навчання

Методика впровадження інформаційно-комунікативних  технологій навчання

Володіння прийомами стимулювання пізнавальної діяльності

Організація  роботи з обдарованими дітьми

Диференційно-педагогічна

Комунікативно-організаційний

Уміння добирати методи і форми педагогічного впливу, створювати  атмосферу  довіри, співпраці та ситуацію успіху

Психолого-комунікативна

Оцінно-рефлексивний

Уміння здійснювати самооцінку, самоаналіз, самокорекцію

Аутопсихологічна

 

 

Беручи за основу профільно зорієнтовану модель педагогічного процесу, бачимо, що загальні професійні вимоги до вчителя, який повинен забезпечувати профільне навчання предмета, поповнюються особливими вимогами. Це зумовлено тенденціями інтеграції та диференціації у сучасній освіті, переходом від традиційного до інноваційного типу навчання, позитивним впливом інтегративних знань і умінь вчителя на результативність його педагогічної діяльності загалом.[12]

 Учитель профільної школи має забезпечувати: варіативність та особисту орієнтацію навчального процесу; практичну орієнтацію навчального процесу; завершення профільного самовизначення старшокласників і формування в них здібностей для продовження навчання у відповідній сфері професійної освіти, самоосвіти; використовувати сучасні педагогічні технології, суть яких полягає в попередньому проектуванні процесу навчання; визначальними мають бути групова робота, учнівські диспути, рольові ігри, керовані дослідження та самостійні проекти, розігрування діалогів, ведення бесіди, формування наукових понять  тощо [6].

Процес формування наукових понять являє собою активну діяльність, направлену на розв’язання пізнавальних задач. Ця діяльність включає постановку й розв’язання проблем, формулювання й перевірку гіпотез. Проілюструю дане положення на прикладі формування поняття «мануфактура» (8-й клас, тема: «Наслідки Великих географічних відкриттів»). Так, формування наукового поняття «мануфактура» починається з повідомлення про вивчення нового історичного явища, яке знаменувало собою зародження нових суспільно-економічних відносин. Але для формування наукового теоретичного поняття недостатньо з’ясувати відмінності майстерні нового типу (мануфактури) від майстерні ремісника, а вкрай важливо задатися питанням: завдяки чому здійснився перехід від ремісничої майстерні до мануфактури? Під час розв’язання цієї проблеми учні мають висувати гіпотези, які будуть корегуватися вчителем, внаслідок чого учні усвідомлюють зв’язок між наслідками Великих географічних відкриттів (приток золота й срібла, різке підвищення попиту на ремісничі вироби, поява світової торгівлі.

 Наступним питанням, над яким слід організувати роботу учнів, є історичне значення появи мануфактур: які зміни відбулися в організації виробництва з появою мануфактур? В результаті дискусії учні засвоюють положення про принципово новий тип виробничих відносин, який базувався на вільнонайманій праці; про те, що поява мануфактур знаменувала собою зародження нових суспільно-економічних відносин, які отримали назву буржуазних.

Останнє, на чому слід зосередити увагу учнів, — це соціальні наслідки поширення мануфактурного виробництва: які зміни відбулися в суспільстві; які нові соціальні групи стали зароджуватися; чим вони відрізнялися від тих груп, що вже давно існували? Робота над цими питаннями призведе до усвідомлення наслідків упровадження мануфактур: зародження нових класів у суспільстві (буржуазії й робітників), відносини яких будувалися на обопільній згоді. Після з’ясування всіх суттєвих ознак уводиться визначення поняття «мануфактура» (велике ручне виробництво, засноване на розподілі праці і вільнонайманій робочій силі, виникає внаслідок Великих географічних відкриттів у Європі в XVI ст. і репрезентує зародження капіталістичних відносин) [7].

Даний підхід сприяє розвитку теоретичного мислення, що спирається на чуттєво-конкретне сприйняття, але воно виходить за його межі й призводить до виявлення такого суттєвого загального, що в безпосередньому сприйнятті не дано; результатом теоретичного мислення є утворення теоретичних понять, побудова мислених моделей, гіпотез. Основними компонентами теоретичного мислення є аналіз (аналіз через синтез) як здатність виділення генетично вихідної основи, абстрагування від зовнішніх, несуттєвих особливостей; рефлексія як здатність людини до оцінки своїх дій; планування (розумове експериментування) як здатність до пошуку й побудови системи можливих дій.Формування теоретичних понять і відповідно розвиток теоретичного мислення дає можливість підвищити якість знань: міцність (повнота, тривалість, легкість і безпомилковість відтворення, що забезпечується активною розумовою роботою над матеріалом); глибину (кількість усвідомлених суттєвих зв’язків і відношень у знаннях); системність (усвідомлення певного об’єкта в цілому зі всіма його елементами й взаємовідносинами) [4].

Ще один вид роботи – це самостійна робота з підручником, додатковою літературою, іншими джерелами інформації. Націлюючи на роботу з книжкою, треба заздалегідь вказати не лише список літератури, а й де її можна знайти. Якщо робота з книжкою відбувається на уроці, то треба розрахувати час на її виконання, орієнтуючись на "слабшого” учня. Адже буває, що учень не виконав самостійну роботу за підручником не тому, що не зрозумів, а тому, що має низьку техніка читання, тобто повільно читає. На жаль, факт, що учні мало і тому повільно читають, – глобальна проблема. Щоб навчити дітей самостійно працювати з книжкою, виділяти в прочитаному головне, складати план, тези, конспект, треба частіше застосовувати цю форму навчальної діяльності.

Оформлення і захист рефератів сприяє розширенню й поглибленню знань школярів, формує навички інформаційного пошуку, спонукає до самостійності мислення. Реферати учнів профільних класів, як правило, доповнюють і розвивають основні питання, що вивчаються на уроках. Складність реферативних робіт зростає у відповідності до дорослішання учнів. Так, якщо у 8-9-х класах реферати не складні і покликані навчити дітей працювати з літературою (аналізувати, узагальнювати), то в 10-11-х класах завдання щодо роботи над рефератом вимагають спостереження, або й наукового експерименту з фіксованим результатом. Виконання рефератів заохочує учнів до набуття дослідницьких навичок, розвиває інтерес до творчості.

Наступною формою роботи на уроках у старших класах є семінар. На семінар виносяться теми, які пропонувалися для самостійного вивчення за допомогою різних джерел, або якщо тема вимагає всебічного обговорення і узагальнення (наприклад "Синхронізація подій курсів історії України та всесвітньої історії в 1917-1921 рр. ”). Ця форма діяльності на уроці дозволяє активізувати самостійну роботу учнів над літературою, привчає до самостійного набуття знань, розвиває мовлення й мислення, навчає культури дискусії (аргументувати свою думку, не перебиваючи, вислуховувати опонента тощо). Окрім семінарів, у  старших класах набувають поширення й інші активні форми: диспути, які проводять упродовж уроку за заздалегідь заданою темою,  дискусії як елемент уроку при обговоренні вужчого, ніж на диспуті, питання, "круглі столи”,  дидактичні ігри тощо.

Подобається дітям брати участь у дискусіях, особливо з розглядом міжпредметних питань. До активних відносять і ігрову форму проведення занять, яка захоплює всіх учнів. Лауреат Нобелівської премії Луї де Бройль стверджував, що всі ігри, навіть найпростіші, мають багато спільних елементів з роботою вченого. У грі учнів захоплюють труднощі й перепони, які треба подолати, у ній є радість відкриття. Тому в профільних класах особливо необхідна розробка різних типів ігрових уроків, ігрові психологічні тренінги.

Обговорення вивченого іноді можна проводити і у вигляді  прес-конференцій. У цьому випадку клас ділиться на дві групи – "спеціалістів” і "журналістів”. Іноді на такі заняття запрошуються справжні фахівці, які об’єктивно оцінюють відповіді "спеціалістів” і коректність питань "журналістів”. Заключним етапом прес-конференції є письмовий звіт-репортаж, у якому зберігається авторський стиль і відбивається зміст прес-конференції. Така прес-конференція може бути проведена з тем " Перша світова війна”, "Українська революція”. Виступи і письмові роботи оцінюються в балах.

Навчальні конференції за певною тематикою проводяться при вивченні найбільш суттєвих і узагальнюючих питань з кількох споріднених тем або зі схожих тем різних предметів. Готуючись до конференції, діти розшукують матеріал, що поглиблено вивчається, шукають відповіді на питання в додаткових джерелах інформації, формуючи свою точку зору. Зазначені форми навчальної діяльності, що мають елементи дискусій, підвищують у школярів інтерес до роботи з додатковими джерелами інформації,  розширюють їх кругозір, підвищують інтелектуальний рівень, навчають стисло, виразно й аргументовано висловлювати свої думки. Кінцевою метою зазначених форм навчальної діяльності є формування оціночних суджень з проблемних питань, становлення світоглядних позицій школярів [5].

Урочна робота тісно пов’язана з позаурочною. До позаурочних форм відносяться шкільні дослідницькі експедиції (етнографічні, історичні – за місцями бойових звитяг тощо), олімпіади, конкурси, тематичні вечори, виставки. У профільних класах позаурочна і урочна (класна) робота стають рівноправними сторонами єдиного навчально-виховного процесу. Лише при такій постановці питання можна досягти позитивних результатів, прагнути до досягнення моделі випускника, досягнення цілей профільної освіти.

Науково-дослідницька діяльність як форма позаурочної роботи дає учням можливість виявити свої здібності. Треба організувати дослідницьку діяльність школярів, яка забезпечує інтерес до глибшого вивчення профільного предмета, творчий розвиток особистості, прищеплює елементи дослідницької культури (робота обдарованих у міні-колективах на кафедрах вузів, участь у конкурсах, виставках, олімпіадах, спільних публікаціях наукових статей тощо). Завдання вчителя – створити умови для цього і підтримати творчі задатки.

До досліджень учнів залучають поступово, з повідомлень про попередні дослідження, наприклад, під час польових практик. У профільних 10-11-х класах на базі значно більшого багажу знань і досвіду дослідницької роботи учні можуть виконати більш складні завдання дослідницького характеру (наприклад  - вивчення історії своєї школи, мікрорайону, в якому знаходиться школа чи проживає учень. Цьому сприяють міські конкурси, наприклад, "Кіровоградщина – перлина скіфського степу” чи всеукраїнський конкурс "Врятувати від забуття”. Навчально-дослідницькі експедиції складаються з кількох етапів: підготовчий (знайомство зі спеціальною літературою, методами досліджень, постановкою проблеми); визначення цілей, ходу, змісту експедиції, розподіл і конкретизація завдань між учасниками проведення експедиції, аналіз матеріалів, узагальнення, висновки за результатами експедиції, підсумкова конференція. На конференції заслуховують і обговорюють кращі роботи, виконані під час навчально-дослідницьких експедицій [9].

Поєднання знань і способів діяльності (актуальний діяльнісний аспект змісту) забезпечить учням профільних класів можливість розвитку інтелектуальних здібностей, набуття досвіду дослідницької діяльності, засвоєння складнішого порівняно із стандартом змісту навчання.

Звичайно, зазначені види діяльності учасників навчального процесу – вчителя і учня не можуть різко вплинути на формування якоїсь однієї конкретної риси учнів класу із запропонованої моделі, а запропонована модель вчителя профільного класу не може докорінно змінити на краще якусь окрему рису конкретного учня, але поєднання, на мою думку, перелічених форм і методів роботи, використання сучасних технологій у комплексі безумовно мають позитивно вплинути на результати профільного навчання відповідно до його цілей.

Водночас сучасна педагогічна дійсність характеризується суперечливими тенденціями: зростання вимог до школи з боку суспільства і низький соціальний статус професії вчителя, відсутність мотивації вчителя до продуктивної професійної діяльності; неузгодженість змісту педагогічної освіти з новими цілями й змістом навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі; відсутність належного теоретико-практичного забезпечення змін у підготовці майбутніх учителів до виховної, соціально-корекційної, профорієнтаційної роботи; переважання еклектичного підходу до вибору методологічних орієнтирів виховання, обмежений доступ учителів до фахових інформаційних джерел [9].

 Функції вчителя розширились та ускладнились. Вони охоплюють тепер навчальну, виховну, розвивальну, культурно-просвітницьку, соціально-педагогічну, корекційну, комунікативну, проектну, інноваційну, дослідницьку та ін. Вчителеві сьогодення необхідно постійно терпимо, толерантно ставитися до іншої точки зору, до людей іншої віри, інших переконань, поваги до загадьнолюдських цінностей. Саме з таким розумінням напрямків роботи, на мій погляд, необхідно йти далі в нашій роботі.

Література

1. Артёмова Л.К. Модель выпускника-гимназиста профильного класса / Артёмова Л.К. // Педагогика , 2004 - №9 – С. 53-57.

2. ...

Повний текст статті: /skob1obale_8.01.doc

Скобіоале Наталія Вікторівна

Спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, педагогічне звання «старший учитель»

Спеціалізована загальноосвітня школа IIII ступенів №14 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області, вчитель історії, основ правознавства

Переглядів: 1645 | Додав: Олександр | Рейтинг: 4.2/6
Всього коментарів: 231 2 3 »
23 Світлана  
0
Трансформація наукових ідей у практику - це питання сьогодення. Від практичних знань та вмінь залежить і майбутнє життя та професійний ріст випускників сучасної школи. Методи та форми роботи по перетворенню наукових понять у практику - це робота щоденна, кропітка і потребує подальшого вдосконалення усіма педагогами і надалі. Тому питання цієї доповіді необхідне і вимагає змін у відношенні самого вчителя до подальшого використання і практичного вдосконалення форм і методів роботи. Бажаю успіхів в подальшій творчій праці. Олаг С.М.

22 Інна  
0
Дякую. Корисна стаття, яка заставила замислитися і  працювати над собою ("Вікторія-П")

21 Наталья  
0
Вдячна за коментар Олега Ліфера.Як я розумію, ви теж не перший рік працюєте в школі, і вам зрозумілі проблеми педагогічної праці сьогодні. Це дійсно так - школі не вистачає вчителів молодого покоління. Далеко не кожний присвячує в подальшому свою працю на педагогічній ниві.Це сьогодні є недоліком. і старше покоління отримує все більше завдань, з якими доводиться намагатися справитися.Дякую.

20 davnopora  
0
Надзвичайно важливим компонентом навчально-виховного процесу є вчитель, а сьогодні, як вказала пані Наталія "Для профільної школи потрібний учитель:
- здатнийгенерувати інноваційні ідеї,
- який проявляє професійний інтерес до розробки й реалізаціїнових навчальних програм,
- володіє високим інтелектуальним потенціалом танауковою компетентністю, різними методами активізації пізнавальної діяльності
учнів на уроці;
- має ґрунтовну методичну підготовку;
- проводить разом з учнемпошуково-дослідницьку роботу,
- зміцнює й розвиває емоційно-мотиваційну сферупідлітків".
 

Чи здатні педагогічні навчальні заклади "продукувати" молодих фахівців, здатних не через 20 років наполегливої педагогічної праці "оволодіти" та "генерувати", а вже з перших років роботи у школі?
Відповідь на поверхні - "НІ". На жаль "НІ". Тому, на мій погляд, у профільній старшій школі ще прийдеться попрацювати "педагогам зі стажем", щоб виконати усі поставлені Міністерством завдання. Тримайтеся! Олег Ліфер, ГНТН

19 Валентина  
0
Стаття Наталії Вікторівни дуже актуальна та змістовна. Дійсно, вчитель має бути режисером, актором, професіоналом на своїх уроках, для того щоб спонукати учнів  до самостійного засвоєння предметних компетенцій та формування  підгрунтя для самоствердження та самореалізації у практичному житті.Дякую за цікавий матеріал. Сімеонова В.М.

18 Yuliya  
0
Цікава й актуальна стаття. Сьогоденняпотребує учителя-творця, що має власні ідеї,  що вміє організувати дітей напошуково-дослідницьку роботу, що зміцнює інтерес до предмета, особливо в профільній школі. Вчитель повинен вмітизробити так, щоб сучасний учень мав користь в подальшому житті з отриманих
знань. (Вчитель загальноосвітньої школи І ступеня "Мрія")

17 koljadasv  
0
Коляда С. В. "Вікторія-П"
Автор піднімає надзвичайно важливе питання: "Яким має бути сьогодні учитель ?". Особливо це актуально стосовно вчителя профільної школи. Адже сучасні старшокласники надзвичайно мобільні, мають доступ до багатьох джерел інформації, їм вже не достатньо розповідати матеріал підручника. Тому вони "вимагають" і такого ж мобільного і креативного вчителя.

16 Наталья  
0
Дякую Олександр і Ольга за такі змістовні коментарі. Мабуть нас поєднує в роботі бажання , щоб дитина дійсно нас почула і сама теж йшла вперед .Слова A. Дiстepвeга «Poзвитoк i освіта жoднiй людинi нe мoжуть бути надані aбo повідомлені. Всякий, хтo бaжaє дo них долучитися, пoвинeн досягти цьoгo влaснoю дiяльнiстю, влaсними силaми, влaсним нaпpуженням» - це попадання, на мій погляд, в ціль і педагогічної праці і навчання. Щиро дякую.

15 Валентина Касьяненко  
0
Стаття надзвичайно цікава за змістом та теоретичною значимістю. Автор зосереджує увагу на особистості вчителя, його готовності працювати в умовах вимог школи 21 століття. Дуже вдало викладені професійно - педагогічні компетенції вчителя. Наслідуймо! Шаную Вашу творчу та практичну діяльність.

14 Олександр Федоров  
0
Можна тільки вітати спробу колеги знайти відповіді на питання про 1) основні підходи щодо трансформації наукових ідей у практику роботи вчителя; 2) роль профільної школи в умовах модернізації освіти; 3) основні тенденції сучасної педагогічної дійсності.
У статті багато слушних думок. Однак зазначена проблематика не тільки багатогранна, а й неосяжна.
На нашу думку, слід би зосередитись на тому аспекті, який автор статті визначає так: «… Забезпечувати варіативність та особистісну орієнтацію навчально-виховного процесу через послідовне, педагогічно доцільне проектування індивідуальних освітніх програм розвитку особистості». Справді, сaмoстiйнa нaвчaльнa poбoтa – мoжнa скa¬зaти, є вищою фopмою нaвчaльнoї дiяльнoстi (тaк як i самонавчання). A. Дiстepвeг писaв: «Poзвитoк i освіта жoднiй людинi нe мoжуть бути надані aбo повідомлені. Всякий, хтo бaжaє дo них долучитися, пoвинeн досягти цьoгo влaснoю дiяльнiстю, влaсними силaми, влaсним нaпpуженням».

1-10 11-20 21-23
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Пошук
Календар
«  Січень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Архів записів
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2024
Створити безкоштовний сайт на uCoz