УДК 377.031 : 372.893                                                     

 Методичні підходи до організації роботи з учителями історії,

які викладають у допрофільних та профільних  класах

суспільно-гуманітарного напряму

Тетяна Шаповалова,

заступник директора центру методичної та соціально-психологічної служби управління освіти Кіровоградської міської ради

У статті подані основні напрямки роботи центру методичної та соціально-психологічної служби управління освіти Кіровоградської міської ради щодо організації роботи з учителями історії.

Ключові слова: профільне навчання, допрофільне навчання, викладання історії.

The author has presented the main directions of the center of methodical, social and psychological services of the Education Department of Kirovograd city Council in concerning the work with the teachers of history.

Keywords: specialized education, pre-profile learning, teaching history.

Одним із пріоритетних завдань реформування освіти в Україні є організація профільного навчання у старшій ланці загальноосвітньої школи. Саме профільне навчання сприяє поширенню індивідуалізації та диференціації, упровадженню інформаційних технологій, дистанційного навчання та інших педагогічних інновацій, здійсненню неперервної професійної освіти, що є гарантом успішної соціалізації особистості та основою соціально-економічного розвитку суспільства.

Шляхи та форми організації профільного навчання забезпечуються через створення спеціалізованих та профільних класів, розвитком мережі різнопрофільних загальноосвітніх навчальних закладів (гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл), доповнення загальноосвітньої підготовки учнів через упровадження додаткових предметів та курсів за вибором, факультативних та гурткових занять, організації поглибленого вивчення предметів та використання можливостей позашкільної освіти [4].

Нові підходи до організації освіти в старшій школі викликані необхідністю створення реальних умов для врахування індивідуальних особливостей, інтересів та потреб учнів, формування у них адекватних уявлень про майбутню професію. Ці вимоги до профільного навчання в середніх загальноосвітніх навчальних закладах окреслені в Концепції профільного навчання у старшій школі [1].

При організації профільного навчання в школі важливу роль відіграє питання забезпечення досвідченими кадрами. До вчителів, які викладають у профільній школі висуваються особливі вимоги, вони повинні володіти інноваційними технологіями навчання та виховання, досконало знати навчальний предмет, мати навички в організації пізнавальної діяльності школярів.

Саме тому центр методичної та соціально-психологічної служби гуманітарного департаменту Кіровоградської міської ради (директор Пахолівецька М.В.) здійснює свою роботу на діагностичній основі з врахуванням рівнів сформованості дидактичних умінь та розвитку творчості педагогів.

Особливість організації методичної роботи полягає у тому, що вся методична робота з педагогами підпорядковується єдиній проблемі: «Підвищення фахового рівня педагогів, розвитку їх творчої ініціативи шляхом оптимального поєднання основних та сучасних форм методичної роботи» і спланована з урахуванням проблем сьогодення та рівня сформованості дидактичних умінь педагогів, що дало можливість розробити моделі методичної роботи.

Організована модель науково-методичної роботи з педагогами  високого рівня дидактичних умінь допомагає їм не тільки підтримати необхідний рівень професійної компетентності, а ще й опанувати новітніми ідеями, інноваційними технологіями, новими формами організації навчально-виховного процесу, конструювати власний перспективний досвід, включатися в пошукову, експериментальну діяльність.

Педагоги мають можливість поповнювати свої знання беручи участь у творчих групах, опорних та авторських школах, майстер-класах, семінарах-практикумах керівників шкільних  методичних об’єднань.

Зміст роботи з педагогами середнього рівня сформованості дидактичних умінь становить заповнення прогалин у професійній компетентності, знайомство з передовим педагогічним досвідом.

Для педагогів із середнім рівнем сформованості дидактичних умінь діють методичні об’єднання. Особливістю їх роботи є те, що загальні засідання проводяться в серпні та січні, а між ними – семінари-практикуми. Крім цього,  загальні засідання присвячені одній проблемі.

Суттєвим доробком є робота семінарів-практикумів для вчителів шкіл нового типу з поглибленим вивченням предметів з проблеми: «Сучасні підходи організації профільного навчання». Тематика їх засідань сприяє підготовці педагогів до роботи з учнями та дає їм можливість вибрати форми і методи профорієнтаційної роботи, спрямованої на підготовку учнів старшої школи до самостійного та усвідомленого вибору ними майбутньої професії.

Модель методичної роботи з молодими педагогами включає три напрямки роботи:

-   роботу з молодими педагогами-стажистами (перший рік роботи);

-   роботу з молодими педагогами 2-3 року педагогічної діяльності;

-   роботу з адміністрацією навчальних закладів.

Стало традиційним проведення Місячника молодого вчителя-стажиста. Тому щороку у вересні для молодих педагогів проводиться Місячник                «В.О. Сухомлинський: діалог із сучасністю», в рамках якого використовуються такі форми роботи як «педагогічна вітальня», брифінг з проблеми: «Досвід, проблеми, знахідки», засідання Школи професійної адаптації педагога-стажиста з проблеми: «Піднесення ефективності сучасного уроку на основі творчої реалізації педагогічної спадщини Василя Сухомлинського» тощо.

Вчителями-методистами міста проводяться дні відкритих дверей – «Майстер-класи» для вчителів стажистів, здійснюється показ творчої реалізації педагогічних ідей В.Сухомлинського та  презентуються активні форми роботи на уроці.

Традиційно у березні проводиться декада «Ініціатива і творчість молодих», де визначається рівень дидактичних умінь молодих педагогів, здійснюється презентація та захист напрацювань під час проведення методичного діалогу: «Мої перші успіхи і досягнення». Така робота допомагає методистам у подальшому визначенні форм методичної роботи з молодими вчителями у їх професійному становленні, вироблення  їх власного стилю роботи, розвитку фахового потенціалу.

Центром методичної та соціально-психологічної служби управління освіти Кіровоградської міської ради (директор Пахолівецька М.В.) запроваджується масштабна підготовка педагогічних працівників, до роботи у профільних класах. Запроваджені проблемно-тематичні семінари де розглядаються такі проблемні питання, як: «Розвиток творчих здібностей школярів»; «Організація самоосвітньої діяльності учнів у профільній школі»; «Нові підходи до викладання історії у профільній школі»; «Організація профільного навчання в сучасній школі»; «Гуманізація процесу вивчення суспільствознавчих дисциплін через організацію профільного навчання»; «Інноваційні підходи до викладання історії в умовах профільного навчання».

Слід зазначити, що такі форми методичної роботи значною мірою осучаснюють та урізноманітнюють співпрацю методистів і педагогічних працівників, викликають жвавий інтерес у педагогів, сприяють покращенню справи підвищення їхньої кваліфікації, професійної компетентності. Важливу роль у їх проведенні відіграють ділові ігри, тренінги, практичні заняття.

І як зазначив академік В.Г. Кремінь сьогодні дуже важливо, щоб підготовка високопрофесійних педагогічних працівників відповідала інтеграційному критерію, який об'єднає педагогічну майстерність, мистецтво комунікації й нові технології [3].

При організації роботи з профільного навчання центр методичної соціально-психологічної служби визначився, що основними завданнями профільного навчання в закладах освіти є:

1) створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки;

2) забезпечення умов для життєвого і професійного самовизначення старшокласників, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією;

3) формування загальнокультурної, соціальної, комунікативної, інформаційної, громадянської, технічної, здоров’язберігаючої компетенцій учнів на допрофесійному рівні, спрямування молоді щодо майбутньої професійної діяльності;

4) забезпечення наступно-перспективних зв’язків між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю.

Профільна підготовка в класах допрофільного та профільного навчання в школах, ліцеях, гімназіях, колегіумі міста ґрунтується на таких принципах:

- диференціації (розподіл учнів за рівнем освітньої підготовки, інтересами, потребами, здібностями і нахилами);

- варіативності, альтернативності й доступності (освітніх програм, технологій навчання і навчально-методичного забезпечення);

- наступності та неперервності (між допрофільною підготовкою і профільним навчанням, професійною підготовкою);

- гнучкості (змісту і форм організації профільного навчання, у тому числі дистанційного; забезпечення можливості зміни профілю);

- діагностико-прогностичної реалізованості (виявлення здібностей учнів з метою їх обґрунтованої орієнтації на профіль навчання) [1].

Отже, систематична робота, яку проводить центр методичної та соціально-психологічної служби сприяє зростанню та актуалізації загально педагогічних та спеціальних знань і вмінь педагогів: відбуваються зрушення в особистому компоненті мотивації професійної освіти і самоосвіти, педагогічних здібностях, розкриваються творчі можливості педагогів, їх готовність до творчого пошуку, вдосконалюється педагогічна майстерність, розширюється загальна культура педагога, збагачується методичний арсенал, удосконалюється вміння об’єктивної самооцінки.

Професія вчителя особлива. Вона вимагає щоденної невтомленної творчої праці, яка відкриває можливість до створення нової школи. За Василем Сухомлинським, вона  повинна стати школою творчості – для вчителя; школою радості – для дітей; школою спокою – для батьків. Звичайно, в цій школі повинен працювати сучасний вчитель, із сформованою професійною компетентністю, педагогічною майстерністю, методичною культурою.

Література

1. Концепція профільного навчання в старшій школі, затверджена наказом Міністерства освіти і науки від 21.10.2013 р. № 1456 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/ua/about-ministry/normative/1681-.

2. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти галузі «Суспільствознавство» // Історія в школах України. – 2004. – № 2.

3. Кравченко  О. Організація програмно-методичного супроводу профільного навчання / Кравченко О., Шевчук Т. // Директор школи. – 2007. – № 33. – С. 33-34.

4. Лобанова Н. Організація профільного навчання / Лобанова Н. // Директор школи. – 2007. – № 34. – С. 13.

5. Профільна школа: нові підходи до організації освіти // Історія      України. – 2010. – № 14-15.

6. Пометун  О. Методика навчання історії в школі / Пометун О., Фрейман Г. – К. : Генеза, 2005. – 238 с.