УДК 371.487 : 377.6

Координація світоглядних траєкторій педагогічної думки щодо практичних кроків упровадження профільної освіти

Людмила Пелешанко,
заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель російської мови та світової літератури  комунального закладу «Навчально-виховне об’єднання «Школа козацько-лицарського виховання І-ІІ ступенів
№ 21 – суспільно-гуманітарний ліцей – дошкільний навчальний заклад  Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»

Даний матеріал пропонується використовувати в умовах реалізації профільної моделі навчання як форми організації діяльності вчителів та учнів в науково-дослідницькому напрямку. Головне завдання – допомогти педагогічним працівникам в певній мірі подолати складності  підготовчого етапу до впровадження профільного навчання, створити власну систему формування  у вчителів професійної компетентності

The presented material is suggested to be used in realization of core model of education as a form of organizational activity of teachers and pupils in scientific and experimental way. The main task is to help pedagogical specialists to overcome the difficulties of preparatory stage in inculcation of core education, to create the special system of developing the professional competence of a teacher.

ХХІ століття ЮНЕСКО проголосило століттям освіти, а ООН – століттям Людини. Євроінтеграція освіти України передбачає її культурну ренаціоналізацію та цивілізаційну модернізацію відповідно до європейських гуманістичних принципів, спрямована на консолідацію зусиль науковців та освітян для істотного підвищення конкурентоспроможності європейської науки й вищої освіти [9]. Водночас євроінтеграційні процеси актуалізують потребу входження європейського науково-освітнього простору в національний український. Європеїзація нашого національного освітнього простору вимагає взаємоузгодити європейські світоглядні орієнтири з національними духовними вартостями [7].

 Згідно з Національною доктриною розвитку освіти розбудова національної системи освіти в Україні зорієнтована на європейські стандарти, а найважливішим пріоритетом освіти визнано її особистісну орієнтацію [7]. Пріоритетною вартістю європейського освітнього простору є особа, її права та свободи. Найголовнішим принципом європейської освіти був і залишається принцип гуманізму. Гуманізм ХХІ століття світове співтовариство пов’язує з освіченістю людини, компетентністю, свободою саморозвитку особистості та реалізації її таланту.

Постановка проблеми. Головне питання сучасності полягає в тому, наскільки людство в змозі змінити напрямок цивілізованого розвитку і забезпечити для себе стабільне безпечне майбутнє.  У зв’язку з переходом людства в нову постіндустріальну епоху свого існування освіта має змінитися. Навчальна діяльність повинна бути спрямована не на оволодіння основами людської культури в широкому розумінні, а на оволодіння діяльністю – зближення навчання, виховання і розвитку повинно стати однією  із відмінних рис нової інноваційної освіти. Основні цінності майбутньої освіти – це навчання для самореалізації людини в житті, для особистої кар’єри.

Розв’язання проблеми. Який же рівень професійної компетентності повинен мати сучасний вчитель, щоб реалізовувати основні завдання школи: різнобічний розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків і здібностей, формування ціннісних орієнтацій, задоволення інтересів і потреб; збереження і зміцнення морального, фізичного і психічного здоров’я вихованців; виховання школяра як громадянина України, національно свідомої, вільної, демократичної, життєво і соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях; становлення в учнів цілісного наукового світогляду, загальнонаукової, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентностей на основі засвоєння системи знань про природу, людину, суспільство, культуру, виробництво, оволодіння засобами пізнавальної і практичної діяльності;

У навчальних посібниках кінця 1980-х років (Ю.К. Бабанський,
В.О. Сластьонін, С.П. Баранов, Р.Л. Болотіна) вводяться поняття, пов’язані з професіоналізмом учителя: професійна спрямованість, професійна компетентність, професійні функції, професійні якості, професійні цінності (див.: [3; 10]).

Е.І. Роговим розроблена концепція розвитку особистості фахівця. Ми згодні з його трактуванням поняття «професіоналізм» як синонімом поняття «компетентність», що визначається, як «сукупність психофізич­них, психічних особистісних змін, які відбуваються в людині у процесі оволодіння і тривалого виконання діяльності, що забезпечують якісно новий, більш ефективний рівень рішення складних професійних задач в особливих умовах» (Цит. за: [10]).

Подальший теоретичний аналіз аспектів професійної компетентності вчителів дав змогу виявити, що сучасні науковці серед ключових ком­понентів професійної компетентності віддають значну перевагу автономізаційній компетентності та моральній компетентності і при цьому визначають особистісні якості вчителя як неодмінну складову поняття професійної компетентності вчителя. Ці позиції дають змогу констатувати, що сучасному вчителю для продуктивного виконання професій­них обов’язків необхідна розвинута здатність до саморозвитку, потреба у творчій діяльності, самовизначенні, самоосвіті, конкурентоспромож­ності (автономізаційна компетентність). При цьому слід враховувати готовність, спроможність та потребу вчителя жити за традиційними моральними нормами (моральна компетентність). Формування цих норм можливе лише на підґрунті особистісних якостей вчителя, а саме: терпимості, доброзичливості, чуйності, урівноваженості, витонченості, толерантності, людяності, рефлексії тощо. На цей час професійна освіта орієнтується на підготовку кадрів, що володіють високим рівнем компетентності. Оскільки компетент­ність – це «поняття, що позначає якість, від якого залежать життєві і трудові успіхи фахівця» [10].

Пропоную звернутися до законодавчої та нормативно-правової бази профільного навчання в ЗНЗ в аспекті історичного розвитку і поєднати напрямки, означені в освітніх документах з можливістю створення умов для розвитку сучасного вчителя, який професійно виконує свої обов’язки, здатний до саморозвитку, має потреби в творчій діяльності, самовизначенні, конкурентноспроможності:

-         право на освіту, створенням умов для вибору профілю навчання і виховання відповідно до здібностей, інтересів громадянина (Закон України «Про освіту» (1991));

-         до загальноосвітніх навчальних закладів належать: середня загальноосвітня школа – загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів (І ступінь – початкова школа, ІІ ступінь – основна школа; ІІІ ступінь – старша школа, зазвичай з профільним спрямуванням навчання) (Закон України "Про загальну середню освіту  (1999));

-         Концепція профільного навчання у старшій школі (рішення колегії МОН України від 25.09.2003 );

-         загальноосвітні школи створюють ті чи інші профілі навчання за рахунок комбінацій базових, профільних предметів і курсів за вибором (Концепція профільного навчання. - Наказ МОН №854 11.09.2009 р.);

-         визначення предметної спрямованості варіативної складової загальної середньої освіти, її змістовного наповнення і форм реалізації на кожному рівні загальної середньої освіти (Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, (постанова КМУ від 14.01.2004 №24));

-         організація профільного навчання з предметів освітньої галузі «Технології» ускладнюється через недостатність забезпечення матеріально-технічної бази. У вирішенні питань упровадження профільного навчання з предметів освітньої галузі «Технології» та забезпечення потреби учнів у профорієнтаційній, профільній та професійній підготовці значна роль покладається на міжшкільні навчально-виробничі комбінати (МНВК) (Лист МОНУ «Голові Ради міністрів АРК, головам обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, головам місцевих рад народних депутатів» (№1/9-574 від 01.10.07.) (див.: [5]).

Отже, питання впровадження профільного навчання не нові. На цьому наголошував у своєму виступі  Олег Вікторович Єресько, директор департаменту загальної, середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки, аналізуючи Концепцію профільного навчання в старшій загальноосвітній школі розроблену на виконання Закону України «Про загальну середню освіту», постанов Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 р. № 1717 «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання» та від 13.04.2007 № 620 «Про внесення зміни до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000р. №1717». Вона ґрунтується також на основних положеннях Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа).

У названих документах закладені нові підходи до організації освіти в старшій школі. Вона має функціонувати як профільна. Це створюватиме сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності. Профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно орієнтованого навчання, що значно розширює можливості учня у виборі власної освітньої траєкторії [1; 4; 8].

Це вже третя концепція профільного навчання, перші згадки про профільне навчання у нас з’явилися в 1999 році, коли приймався Закон про загальну середню освіту, де було прописано, що старша школа функціонує як правило, як профільна. І в 2004 році на реалізацію цього закону було затверджено першу концепцію профільного навчання. Можна багато говорити про  її плюси і недоліки. У 2009 році ми концепцію доопрацювали творчо, хоча вона теж не дуже відрізнялася від  своєї попередньої, і зараз намагалось більше внести змін, оскільки, дійсно, вже змінився державний стандарт. Дві попередні концепції – 2004-го і 2009-го, – були орієнтовані на державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти, схвалений 14 січня 2004 року. Нова Концепція – це не лише продукт діяльності міністерства; працювала велика робоча група, до складу якої увійшли: керівники Національної академії педагогічних наук, – перший віце-президент Володимир Ларіонович Луговий, головний секретар Михайло Іванович Бурда; два завідувачі Лабораторії порівняльної педагогіки; багато вчителів, керівників, і народні вчителі України, і заслужені працівники, методисти, ректори інститутів післядипломної педагогічної освіти, які якраз і будуть брати найбільшу участь у підготовці вчителів до реалізації цієї концепції. І управлінці, представники міжшкільних навчально-виробничих комбінатів.

Наскільки ж нинішня концепція відрізняється від своєї попередниці, концепції 2009 року? Концепція – це, фактично, стратегічний документ, який більше містить декларацій, ніж розписує механізми і дає відповіді на питання, що і як буде реалізовуватися. Закладено сюди і механізм можливості зміни профілю, можливість для обдарованих дітей навчання за двома профілями, наприклад, очно і дистанційно.

Тобто, фактично, закладено створення індивідуальної освітньої траєкторії кожного учня. З нашим розвитком інформаційно-комунікаційних технологій, створення оцих от дистанційних центрів, створенням положення і з реалізацією створення реально діючих освітніх округів, яких, дійсно, для сільської місцевості реально створити умови саме для справжньої профільної школи, тобто, фактично, оце   найбільше відрізняє цю концепцію від попередньої – це саме можливість працювати за індивідуальною освітньою траєкторією. Крім цього, ця концепція має на меті закласти вже, нормативно, можливість отримувати після закінчення школи певну професію.

Хотіла б додати ще один плюс. Це те, що лише навчальний заклад формує той чи інший профіль, що дає право дитині по індивідуальній освітній траєкторії  обрати навіть непоєднувані, на перший погляд. Це все закладається  в можливості кожного навчального закладу.

 Мені надзвичайно імпонує той факт, що директор Українського гуманітарного ліцею Г.С. Сазоненко звернула увагу на недостатність в Концепції розвитку моральної складової: «В Концепції профільної гуманітарної освіти, яка працює давно, йдеться про те, що формування свідомих громадян України, відбувається на поєднанні духовного розвитку, духовної зрілості, особистісної зрілості з самопізнанням тощо. На ці засади, на мою думку, треба більшу увагу звернути».

Зауваження Максима Стріхи, президента Українського фізичного товариства, віце-президента Академії наук вищої школи України, громадянина, українського письменника заслуговують на увагу, і я розділяю його точку зору. Цитую: «Зараз слід відверто сказати, що було зроблено стратегічну політичну помилку, коли від нереалізованої 12-річної системи перейшли до 11-річної; очевидно, повноцінну профільну освіту в межах двох останніх класів за сучасними вимогами реалізувати неможливо, оскільки цього не вдалося нікому ніде в світі зробити. Очевидно, доведеться, коли не зараз, то потім, все одно ставити питання про повернення до 12-річної школи, до двохрічної профільної старшої школи. Знову витрачати на це великі кошти. У будь-якому разі, – і це позиція є офіційна Українського фізичного товариства, товариство звернулося до міністерства: фізика, а також хімія і біологія, мусять бути залишені в обов’язковому компоненті».

  Як вчителя-словесника мене непокоїть «гуманістична складова» концепції. Учні  будуть позбавлені вивчення курсу «Світова література» в 10 – 11 класах, тобто практично не познайомляться з Данте, з поемами Гомера, з Шекспіром і з іншими літературними скарбами світу, які формують духовно-естетичну систему цінностей і розвивають творчий потенціал особистості, вони будуть позбавлені основ гуманістичного світогляду, які теж важать дуже багато. Як на мене, це курс, який мусить бути залишений в обов’язковій складовій.

За результатами власних узагальнень, я визначила для себе такі основні  конкретні цілі: мета профільного навчання – забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної і початкової допрофільної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства.

 Профільне навчання в школі  спрямоване на здобуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, творчих, моральних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти.

 Для визначення профілю школи була проведена дослідницька робота, яка включала етапи:

-         вивчення нормативних документів щодо організації профільного та допрофільного навчання;

-         визначення основних напрямків науково-методичної підготовки до профільного навчання:

-         діагностика профільних інтересів учнів, батьків, та формування на їх основі варіантів профілів (тестування батьків, дітей);

-         забезпечення підтримки батьків на перехід  допрофільного навчання (батьківські збори, на яких поставлена мета і форми організації профільного навчання);

-         визначення можливостей матеріально-технічного забезпечення школи і знаходження шляхів їх покращення;

-         визначення можливостей навколишнього соціального середовища та вплив його на життєдіяльність школи;

-         аналіз вибору випускниками майбутніх спеціальностей протягом останніх  років;

-         визначення кадрових можливостей школи і підготовка їх до роботи з різнорівневими освітніми програмами;

-         організація самоосвітньої діяльності вчителів;

-         затвердження плану робіт з підготовки до організації профільного навчання за напрямком : суспільно-гуманітарний (профільна дисципліна – економіка).

Профілі навчання вводяться, враховуючи запити учнів, їхніх батьків, кадрове та методичне забезпечення школи.

Для кожного школяра ми  вибудовуємо власну стратегію розвитку для того, щоб розвивати людину, яка добре адаптується і буде взаємодіяти з суспільством, максимально  реалізує свої життєві плани і зможе відповідати за наслідки своєї діяльності.

 Функції школи полягають у тому, щоб:

-         створити креативні технології, які  б  забезпечували розвиток природних здібностей учнів, формували творчу особистість;

-         трансформувати зміст навчання в школі з метою встановлення раціонального співвідношення між гуманітарними та природничо-математичними і розвиваючими складовими , для розвитку  толерантної, моральної, фізично і психологічно здорової людини, здатної адекватно реагувати на навколишнє середовище;

-         формувати уміння теоретичного, практичного і творчого застосування здобутих знань і умінь впродовж всього життя;

-         поєднувати всі види  діяльності учнів і педагогів з метою створення максимально сприятливих умов для розвитку спільної творчості.

Безперечно, дуже важливим для мене є забезпечення належної якісної підготовки самого вчителя. Концепція неперервної педагогічної освіти в Міністерстві освіти також відображає ті завдання, ті зміни, які будуть відбуватися в системі підготовки педагогічних працівників, для того і в тому числі, щоб і забезпечити належну якість для профільного навчання. Крім того, практично, відсутній опис наукового супроводу в педагогічному аспекті.

Я розробила методичний інструментарій «Система організаційно-методичних умов зростання професійної компетентності педагогів, орієнтованої на впровадження інноваційних та наукових процесів в закладі».

Проведення моніторингових досліджень з використанням тестових технологій як одного з найефективніших сучасних методів педагогічної діагностики [6] дозволило мені виявити види потреб у наданні методичної допомоги вчителям. На основі досліджень я визначаю рівень відповідності готовності вчителів, що допомагає членам методичної ради розробляти такі форми методичної роботи, які дають можливість учителеві удосконалити рівень своєї професійної компетентності та усвідомити необхідність зміни тактики спілкування з дитиною: від диктату та опіки до залучення її до спільної науково-дослідницької діяльності.

При виборі форм методичної роботи я обов’язково враховую особистісний фактор: педагогічний стаж, професійну майстерність, ставлення до педагогічної праці тощо. Система форм роботи до­зволяє спрямувати роботу шкільних методичних об’єднань на розв’язання педагогічної проблеми. А впровадження в практику роботи інноваційних форм дозволяє зробити кожне заняття для вчителів максимально інформаційно та методично насиченим. Педагоги отримують можливість для вільного ви­словлення думок щодо процесу оновлення освіти, по­дання на розгляд колег власних методичних знахідок. Перевага надається тренінгам, «мозковому штурму», діловим іграм. Такі форми роботи  зна­йомлять учителів з інноваційними методами та прийомами діяльності на уроці, допомагають їхній самореалізації та саморозвитку, виявляють ініціа­тивних та тих, хто вміє об’єднати інших навколо себе, значною мірою осучаснюють та урізноманітнюють діяльність педагогів.

Отже, вважаю особливостями функціонування різноманітних форм методичної роботи при переході до профільного навчання: моделювання структури, змісту і форм методичної роботи здійснюється таким чином, щоб структура була динамічною, зміст – постійно поновлюваним, форми – оптимально збалансованими відповідно до професійних запитів.

Процес  реалізації  системи створення умов для розвитку професійної компетентності  простежується через  управлінську підтримку розвитку у педагогів таких функцій:

-         аналізу (вивчення інформації, документації, теорії і методики навчання та виховання, психології, етики, естетики, ранжування методів  і прийомів навчання);

-         вдосконалення (самоосвіта та самоорганізація діяльності вчителя, участь в роботі різного рівня методичних підрозділів (методичні об’єднання, семінари, консультації, педагогічні асоціації, школи передового досвіду), де проходить знайомство і аналіз проведення дослідницько-експериментальних досліджень,  виявлення інноваційних технологій у творчій діяльності педагогів, відбір науково-методичної інформації, її систематизація, моделювання);

-  .

                        (...)

Повний текст статті: /peleshanko_8.01.doc

Пелешанко Людмила Олександрівна
заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель російської мови та світової літератури  комунального закладу «Навчально-виховне об’єднання «Школа козацько-лицарського виховання І-ІІ ступенів
№ 21 – суспільно-гуманітарний ліцей – дошкільний навчальний заклад  Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»