Середа, 18.10.2017, 03:00
Вітаю Вас Гість | RSS

НАУКОВО-ДОСЛІДНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0

Блог

Головна » 2014 » Січень » 11 » Пахомова С.В. Диференціація та індивідуалізація навчання і контролю в умовах допрофільного та профільного навчання...
11:04
Пахомова С.В. Диференціація та індивідуалізація навчання і контролю в умовах допрофільного та профільного навчання...
УДК 004.9:378.016
Диференціація та індивідуалізація навчання і контролю в умовах допрофільного та профільного навчання на основі компетентнісного підходу

Світлана Пахомова,
директор Комунального закладу «Навчально-виховне об’єднання ліцей-школа-дошкільний навчальний заклад «Вікторія-П» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»

У статті розглядається питання диференціації та індивідуалізації навчання і контролю в умовах допрофільного та профільного навчання шляхом організації навчального процесу на основі компетентнісного підходу.
Ключові слова: інформаційне суспільство, інформаційно-комунікаційна компетентність, інформаційно-комунікаційні технології, компетентність.

In the article the problem of forming informational-communicational competence of pupils in training process is considered on the base of the competence approach.
Keywords: informational society, informational-communicational competence, informational-communicational technologies, competence.

Постановка проблеми. Індивідуалізація і диференціація контролю є педагогічною умовою стимулюючої функції контролю, тому що за результатами виконання диференційованих завдань робиться висновок про рівень володіння учнями пізнавальними операціями, спроможністю підготувати індивідуальні завдання відповідного рівня складності. Отже, відбувається самодиференціювання навчальних досягнень учнів, що стимулює їх до активної діяльності в навчальному процесі і сприяє формуванню інформаційно-комунікаційної компетентності.
Диференційований підхід до кожного учня передбачає таке розуміння індивідуалізації навчання, яке полягає у плануванні рівня обов’язкових результатів і на цій основі вищих рівнів інформаційно-комунікаційної компетентності.
Мета статті. Розглянути питання диференціації та індивідуалізації навчання і контролю в умовах допрофільного та профільного навчання шляхом організації навчального процесу на основі компетентнісного підходу.
Виклад основного матеріалу. Інформаційно-комунікаційна компетентність є однією з ключових компетентностей, в якій розглянемо об’єктивну й суб’єктивну сторони. Об’єктивна полягає у вимогах, які ставить суспільство щодо професійної інформаційно-комунікаційної діяльності сучасного спеціаліста. Суб’єктивна є відображенням об’єктивної сторони, проходячи крізь індивідуальність майбутнього спеціаліста, його професійну діяльність, визначає особливості мотивації щодо вдосконалення і розвитку своєї інформаційно-комунікаційної компетентності.
Зміст підготовки учня-випускника профільної школи включає в себе терміни, поняття, факти, закони, теорії,методологічні та оціночні знання. Завдання щодо формування інформаційно-комунікаційної компетентності, на нашу думку, включають:
- знання та вміння в галузі інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій;
- розвиток інформаційних та комунікаційних здібностей;
- здійснення діалогу в єдиному інформаційному просторі.
Основними принципами інформаційно-комунікаційної підготовки учнів в умовах профільного навчання та неперервного формування інформаційно-комунікаційної компетентності вважаємо принципи: модульності, неперервності, індивідуалізації та диференціації.
Інформаційно-комунікаційна компетентність учнів має складатися з таких компонентів підготовки:
- мотиваційно-цільовий;
- когнітивний;
- операційний;
- результативний.
Мотиваційно-цільовий – виявляється в позитивному ставленні і прагненні особистості до підвищення рівня інформаційно-комунікаційної компетентності. Мотиваційно-цільовий компонент також включає в себе мотиви, які спонукають до успішного виконання завдань, бажання в майбутньому стати фахівцем.
Мотиваційно-цільовий компонент пов'язаний із створенням умов, які сприяють подоланню внутрішніх бар'єрів, перебудові свідомості учня, його психологічній готовності працювати в комп'ютеризованому середовищі, підвищенню кваліфікації учня в галузі використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій. Це досягається за рахунок формування установки, інтересу, сильної мотивації, підвищеній активності учнів у використанні інформаційно-комунікаційних технологій в своїй діяльності.
Дослідження показало, що потреба учнів займатися самоосвітою за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних технологій повинна приносити їм задоволення, не викликати великих зусиль по організації занять з комп'ютерною підтримкою.
Когнітивний компонент полягає в знанні сутності інформації, видів та джерел інформації, знанні методів і засобів інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують продуктивність інформаційно-комунікаційної діяльності
Операційний – забезпечує підготовку учнів до занять з профільних дисциплін, до використання інформаційно-комунікаційних технологій на практиці. Операційний компонент передбачає володіння способами і прийомами опрацювання інформації, налаштованість на застосування інформаційно-комунікаційних технологій, уміння долати труднощі в процесі інформаційної діяльності.
Результативний компонент є логічним продовженням трьох попередніх, рівень теоретичних знань, практичних навичок і умінь прогнозувати наслідки прийнятих рішень, сформованість вмінь, навичок застосування інформаційно-комунікаційних технологій та готовність застосовувати їх на практиці у майбутній професійній діяльності (табл.1).
Таблиця 1
Компоненти, критерії та показники оцінки рівня сформованості інформаційно-комунікаційної компетентності учнів 

Компоненти

Критерії

Показники

Мотиваційно-цільовий

- зміст інформаційних потреб та інтересів;

- мотиви звернення до різних джерел інформації і пов’язані з цим очікування.

- рівень знань учнів про інформаційно-комунікаційні технології;

- інтерес до вивчення інформаційно-комунікаційних технологій.

Когнітивний

- сутність поняття «інформація»;

- знання способів пошуку необхідної інформації.

- знання видів інформації, джерел отримання інформації;

- уміння організувати пошук необхідної інформації.

Операційний

- уміння працювати з відібраною інформацією;

- уміння структурувати, систематизувати, узагальнювати і подавати інформацію у вигляді, зрозумілому іншим.

- інтенсивність звертання до різних джерел інформації;

- способи пошуку і канали отримання необхідної інформації.

Результативний

- ступінь задоволення інформаційних потреб;

- уміння спілкуватися з іншими людьми за допомогою сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

- оцінка та самооцінка інформаційно-комунікаційної компетентності;

- застосування отриманої інформації в майбутній професійній діяльності.



Н.В.Апатова [1] до нових форм відносить діяльність за схемами: "вчитель-комп’ютер-учень”, "комп’ютер-учень” та "комп’ютер-група учнів”, "вчитель-комп’ютер-група учнів”. Тобто, при такій класифікації вчитель може використати як диференціацію так і індивідуалізацію процесу навчання. Це суттєво впливає на активність процесу засвоєння знань.
Однак, як зазначає В.А Слащов [4], практично необмежені можливості сучасних комп’ютерних систем щодо обсягів навчальної інформації, яка може бути подана студенту, стають джерелом спокуси стосовно збільшення навантаження на пам’ять, мислення, підсвідомість, емоції, посилення пресу на психіку тощо. В той же час, навпаки потрібна така технологія навчання, при якій деякий фіксований рівень затрат енергії учасників навчального процесу – вчителів і учнів – забезпечує ефективніше досягнення кінцевих результатів, дозволяє за один і той же час та при однаковому рівні активності розв’язувати не одне завдання, а два-три взаємопов’язаних. Впровадження інформаційних технологій у навчальний процес не може дати стійких позитивних наслідків, якщо не враховувати вимог та досягнень дидактики, а також психології, соціальних умов, виховних аспектів і, навіть, менталітету учня.
Ми погоджуємось з думкою Р.С. Гуревича, що не слід допускати, щоб введення нових методів перетворювалось на самоціль, вони повинні вписуватись в загальну схему методів і форм роботи [2]. Не можна просто впровадити комп’ютер у звичайний навчальний процес і сподіватись, що він здійснить революцію в освіті.
Розробка нових інформаційних технологій призводить до суттєвих змін в розумінні особливостей пізнавальних процесів діяльності людини, свідомості і міжособистісних стосунків. Однак спілкування "людина–людина” залишається переважаючим, тобто комп’ютеризація не пригнічує, а розкріпачує особистість [2]. В.О. Кудін прогнозує стрімке зростання ролі талановитого, видатного педагога у його впливі на вихованців [3]. Віддаючи належне засобам масової інформації як "колективному” педагогу, не можна забувати, що хоч якими значними і важливими вони були б, вони ніколи не зможуть замінити спілкування учня з викладачем [3], що зазначається і у працях інших вчених [4].
Індивідуалізація навчання та контролю передбачає:
- індивідуальну допомогу учням в усвідомленні власних потреб, інтересів, цілей навчання;
- створення умов для вільної реалізації закладених природою здібностей;
- підтримку учня у творчому самовираженні;
- підтримку учня під час рефлексії.
Сутність індивідуального підходу полягає в управлінні розвитком учня, що базується на глибокому знанні основних рис його особистості і умов життя. Педагогіка індивідуального підходу передбачає пристосування форм і методів педагогічного впливу до індивідуальних особливостей учня з метою забезпечення запланованого рівня формуванні інформаційно-комунікаційної компетентності.
Під диференціацією розуміють таку форму індивідуалізації, коли учні, схожі за певними індивідуальними особливостями, об'єднуються в групи для окремого навчання.
Найчастіше оцінювання і контроль навчальних досягнень учнів здійснюються за кінцевим результатом, при цьому майже не піддаються аналізу особливості навчальної діяльності, рівень компетентності. Контроль має бути об’єктивним і давати викладачу інформацію про реальні досягнення навчальної діяльності учня.
Інформаційно-комунікаційна компетентність є базисом для одержання знань і умінь, необхідних для використання в подальшій професійній діяльності і продовження особистої освіти, тому до них пред'являється наступна вимога: не тільки дати знання, але і перевірити ступінь їх засвоєння. Формування знань відбувається в процесі оволодіння учнем досвідом і досягненнями в області ІКТ у спільній діяльності з викладачем. Однак, важливо врахувати, що повноцінне освоєння можливе лише тоді, коли викладач керує, допомагає учневі в його власній діяльності, але не підміняє його у реальних умовах.
Переваги, пов'язані з використанням рівневої диференціації контролю знань як засобу успішного засвоєння основ ІКТ, очевидні, тому що вони дозволяють значно підвищити ефективність, як діяльності педагога, так і самих учнів за рахунок цілого ряду факторів:
- стимулюється максимально можливий у даній ситуації інтерес учнів до конкретної теми, а отже, і до дисципліни в цілому;
- процес навчання охоплює всіх учнів, їх поводження при цьому контролюється викладачем і однокласниками;
- дух змагання і суперництва, знаходить оптимальний вихід у добровільній ігровій формі, що не викликає негативної стресової реакції;
- розвиваються елементи творчості та самоаналізу, включаються додаткові резерви особистості, обумовлені підвищеною мотивацією учнів, що підготовляють ґрунт для поступового стирання твердих дистанційних меж між вчителем і учнями. Учні прагнуть переосмислити ті або інші поняття в області ІКТ з урахуванням власного досвіду;
- спостерігається залучення учнів у напрямку до більш продуктивної й активно-пошукової діяльності.
За результатами контролю за сформованістю інформаційно-комунікаційної компетентності учнів виділяємо наступні рівні:
- ознайомлювальний, коли учень лише розрізняє певний об’єкт, адже відбувається формальне ознайомлення з об’єктом чи процесом, лише з їх зовнішніми характеристиками.
- базовий, на якому відбувається відтворення учнем знань і умінь у стандартних ситуаціях майбутньої професійної діяльності.
- репродуктивно-пошуковий рівень, коли відбувається застосування набутих знань і умінь у нових умовах.
- продуктивний – учень володіє не лише системою традиційних форм і методів але й вміє самостійно формувати нові уміння.
Ефективність організації навчально–пізнавальної діяльності учнів можна перевірити за досягненням ними наступних результатів навчання: знання з інформаційних технологій – знання фактів, їх причин та відмінностей; знання наукових та прикладних проблем з тематики, що вивчається, наявність уявлень про можливі шляхи їх вирішення; знання фундаментальних понять теми; знання практичного застосування матеріалу, що вивчається; знання тенденцій розвитку технологій; навички і уміння з інформаційних технологій – побудова алгоритму здійснення операцій у структурі вміння; моделювання практичного виконання дій, що складають уміння; достатній рівень автоматизації дій, які є навичками; виконання комплексу дій, що складають уміння; самоаналіз результатів.

Висновки. Індивідуалізація та диференціація навчання та контролю рівня навчальних досягнень кожного учня, які досягаються шляхом використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій, дають вчителю можливість реалізувати адресний вплив, створюючи передумови для подолання психологічних бар’єрів кожною особистістю.
Навчальний процес з використанням рівневої диференціації контролю не просто пристосовується під власний рівень знань й умінь учнів, змінюючи зміст і методи, а орієнтується на досягнення максимально можливих результатів кожним учнем й, що не менш важливе, на розвиток мислення, пізнавальних можливостей, інтересів. Така організація контролю можлива, якщо вчитель знає мотивацію навчання кожного учня, а також рівень засвоєння кожним попереднього матеріалу.
Перехід від теоретичного обґрунтування до практичного розв’язання проблеми формування інформаційно-комунікаційної компетентності і впровадження інновацій в систему підготовки учнів потребує створення відповідної моделі на основі науково обґрунтованого змісту навчання. Завдяки цьому досягається максимальна відповідність результатів процесу формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів завданням, принципам і стандартам допрофільної та профільної підготовки.
Література
1. Апатова Н.В. Информационные технологии в школьном образовании / Н.В. Апатова. – М.: Школа–Пресс, 1994. – 254 с.
2. Гороль П. К., Гуревич Р. С., Коношевський Л. Л., Подоляк В. О. Обчислювальна техніка і технічні засоби навчання / П.К. Гороль, Р.С. Гуревич, Л.Л. Коношевський, В.О. Подоляк [За ред. проф. Р. С. Гуревича] – Вінниця: ВДПУ імені Михайла Коцюбинського, 1999. – 324 с.
3. Кудін В.О. Засоби масової інформації та професійна освіта: філософсько–педагогічний аспект дослідження / В.О. Кудін. – Харків: НТУ "ХПІ”, 2002, – 207 с.
4. Слащов В.А. Інформаційні технології в контексті проблем професіоналізації навчання студентів // Збірник наукових праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля / Академія наук вищої школи України / О.П. Голубенко (заг. ред.), В.П. Ткаченко (уклад.). — Луганськ, 2004. Ч. 1: Проблеми педагогіки вищої школи на сучасному етапі, дистанційна система освіти на базі інформаційних технологій, науковці-підприємствам і установам регіону. — С. 212–213.
Переглядів: 1293 | Додав: Олександр | Рейтинг: 4.0/8
Всього коментарів: 141 2 »
14  
Матеріал дуже корисний і змістовний. Дякую.(ЗШ І-ІІІ ст.№29)

13  
1531415 (Олена)

12  
Дякую за цікаву та актуальну статтю. Питання, які розглядаються,  враховують освітні проблеми, сприяють розвитку здібностей та нахилів учнів. Головним в цій роботі є майстерність та  досвід вчителя, вивчення досвіду роботи вчителів міста, що стимулює педагогів до пошуку та творчості.

11  
У статті розкрито актуальні питання розвитку освіти на сучасному етапі, оскільки на питання індивідуалізації та диференціації навчання у педагогіці існують доволі полярні думки. Дана модель є дієвою та перспективною в умовах профільного навчання. Бажаю успіхів у реалізації всіх задумів!

10  
Індивідуальний підхід  створює найсприятливіші можливості длярозвитку пізнавальних сил,активності,схильностей і обдарувань кожного учня.

9  
Недемократичний принцип "всех под одну гребенку" на сучасному етапі розвитку не тільки нашого, а взагалі - демократичного суспільства, не тільки не спрацьовує, - є шкідливим. Сучасні методи диференційного навчання, які були й до "комп'ютерної ери", тим паче сьогодні повинні бути найбільш актуальними у застосуванні. Саме це, ще наприкінці 80-х років, зрозумів Віктор Олексійович Поярков, розбудувавши цілий НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ТРЕСТ, якій згодом, на відміну від відомого фільму не "ЛОПНУЛ", а дав життя передовим навчальним закладам нашого міста (скорочено): КТК, Ліцей (СШ №8), ГНТН, "Вікторія-П". Усі вони продемонстрували "живучість", конкурентноздатність в освітньому просторі міста. Причина цього, на мою думку - саме у створеній ще 20 років тому системі диференціації та індивідуалізації навчання і контролю.
Розглядаючи цю тему необхідно згадати статтю вчителя історії СШ №10 Козловської С.І. "Краєзнавча робота як аспект формування національної свідомості учнівської молоді в умовах профілізації освіти". А саме - вивчаючи історію РІДНОГО КРАЮ - не забувати про прізвища СВОЇХ славетних ЗЕМЛЯКІВ...
Світлано Вікторівно! Бажаю Вам творчого натхнення, креативних задумів, з легкістю долати перешкоди та бути і надалі яскравим представником педагогічної династії!

8  
Світлана Вікторівна! Щиро дякую за змістовну, актуальну і дуже цінну статтю, в якій  розкрито шляхи удосконалення педагогічного процесу на основі диференціації та індивідуалізації навчання в умовах допрофільного та профільного навчання.  Дійсно, інформаційно-комунікаційна компетентність  є базисом для одержання знань і вмінь, необхідних для використання в подальшій професійній діяльності. Творчої наснаги Вам!

7  
Стаття є дуже цікавою

6  
Стаття актуальна та цікава. Розглянуті питання диференціації та індивідуалізації навчання є сучасними та дієвими. Використання ІКТ дійсно є ефективним засобом як в урочній так і в позаурочній діяльності педагогів.

5  
Автор статті вдало розкрив компоненти, критерії та оцінку рівня сформованості інформаційно - комунікаційної компетентності учнів. Погоджуюсь з вами, що незалежно від того, що розробка нових інформаційних технологій здійснює революцію в освіті, однак спілкування "Людина - людина" залишається переважаючим. Дякую за змістовне висвітлення проблеми.

1-10 11-13
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Пошук
Календар
«  Січень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Архів записів
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2017
Створити безкоштовний сайт на uCoz