|
УДК 372.857 : 372.891
Проблеми організаційно-методичного забезпечення допрофільної підготовки
учнів основної школи у галузі «Природознавство»
Валентина Легка,
директор загальноосвітньої школи
І-ІІ ступенів № 12
Кіровоградської міської ради
Кіровоградської області
У статті розглядаються питання допрофільної підготовки
учнів основної школи через досвід роботи навчального
закладу щодо впровадження курсів за вибором (спецкурсів), факультативів
освітньої галузі «Природознавство».
Ключові слова: допрофільна підготовка, предметні компетенції,
екологічна освіта, екологічне виховання, екологічна культура.
The article is devoted to the
problem of before profiled training of pupils of secondary school through the
experience of school work as to introduction of elective courses (options),
optional classes of educational branch «Natural science».
Key words: before profiled training, subject competence, ecological education,
ecological upbringing, ecological culture.
Основна школа забезпечує базову загальну середню освіту,
що разом із початковою є фундаментом загальноосвітньої підготовки, формує в
учнів готовність до вибору і реалізації шляхів подальшого здобуття освіти,
тобто здійснює допрофільну підготовку.
Допрофільна підготовка – система педагогічної, психолого-педагогічної,
інформаційної та організаційної діяльності, яка допомагає визначенню учнів
старших класів основної школи у виборі ними профільних напрямів майбутнього
навчання та широкої сфери наступної професійної діяльності (у тому числі у
відношенні вибору профілю та конкретного місця навчання на старшому ступені
школи або інших шляхів продовження освіти) [2]. Здійснюється у 8-9-х класах із
метою професійної орієнтації учнів, сприяння у виборі ними напряму профільного
навчання у старшій школі.
Зміст освіти на
цьому ступені є єдиним для всіх учнів; особистісно орієнтований підхід
здійснюється через варіативність методик організації навчання залежно від
пізнавальних здібностей, а також через факультативні курси. Основна функція
курсів за вибором - профорієнтаційна.
Формуючи змістове
наповнення варіативної складової, навчальному закладу слід враховувати
особливості регіону, тип закладу, індивідуальні освітні потреби учнів; націлюватися
на створення умов для розвитку інтересів та здібностей учнів основної
школи, забезпечення умов для їхнього подальшого самовизначення, формування
предметних компетентностей учнів, забезпечення зв’язків між базовою та повною
загальною середньою освітою.
Варіативна складова
передбачає реалізацію таких основних цілей, як: забезпечення поглибленого
вивчення окремих загальноосвітніх предметів; створення умов для диференціації
та індивідуалізації навчання, вибору учнями індивідуальних освітніх траєкторій
у відповідності з їх особливостями; розширення можливостей соціалізації учнів.
Керуючись цим у загальноосвітній
школі І-ІІ ступенів № 12 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області
під час формування варіативної складової у 8-9 класах із 2009 року передбачено
години на вивчення курсів за вибором (спецкурсів), факультативів освітньої
галузі «Природознавство», реалізовуючи зміст освітньої галузі в основній школі:
ознайомлення учнів з науковими фактами природознавства та усвідомлення ними
фундаментальних ідей природничих наук; оволодіння учнями
понятійно-термінологічним апаратом природничих наук, засвоєння предметних знань
та усвідомлення суті основних законів і закономірностей, що дають змогу описати
і зрозуміти перебіг природних явищ і процесів; набуття учнями досвіду
практичної та експериментальної діяльності, застосування знань у пізнанні
світу; формування в учнів ціннісних орієнтацій на збереження природи,
гармонійну взаємодію людини і природи, уміння екологічно виважено взаємодіяти з
довкіллям.
Екологічна освіта й виховання підростаючих поколінь сьогодні
мають бути спрямовані, перш за все, на зміну ставлення людини до свого
здоров’я, а потім і до навколишнього середовища як необхідної умови його
збереження і зміцнення. Отож, одним із проявів культури особистості має бути
екологічна освіченість. Людина з високим рівнем екологічної відповідальності в
умовах будь-якої виробничої діяльності буде приймати рішення відповідно до
наукових принципів цілісності природи та її збереження. Людина і Природа – це
два аспекти, які повинні розглядатися в єдності [1], бо лише в такій площині можна побачити можливість продуктивного
розгортання здоров’язбережувальних і природоохоронних заходів.
Навчальний заклад
ставить перед собою за мету формування ставлення до природи як універсальної,
унікальної цінності.
Із огляду на це найголовнішими
завданнями є формування екологічної культури учнів, що передбачає: виховання
розуміння сучасних екологічних проблем держави й світу, усвідомлення їх
важливості, актуальності і універсальності; відродження кращих традицій
українського народу у взаємовідносинах з довкіллям, виховання любові до рідної
природи; формування усвідомлення безперспективності технократичної ідеї розвитку й
необхідності заміни її на екологічну, яка базується на розумінні єдності
всього живого й неживого в складно-організованій глобальній системі
гармонійного співіснування й розвитку; формування розуміння необхідності
узгодження стратегії природи і стратегії людини на основі ідеї універсальності
природних зв'язків та самообмеженості,
подолання споживацького ставлення
до природи; розвиток особистої
відповідальності за стан довкілля на місцевому регіональному, національному і глобальному рівнях, вміння
прогнозувати особисту діяльність і діяльність інших людей та колективів; розвиток
умінь приймати відповідальні рішення щодо проблем навколишнього середовища,
оволодіння нормами екологічно грамотної поведінки; виховання глибокої поваги до власного здоров'я та вироблення
навичок його збереження.
Цей процес ґрунтується на таких принципах: системність, систематичність і безперервність,
що забезпечують організаційні умови формування екологічної культури особистості; орієнтація на ідею
цілісності природи, універсальності зв'язків всіх природних компонентів і процесів; міждисциплінарний
підхід до формування екологічного мислення, що передбачає логічне поєднання й поглиблення
системних природних знань, логічне підпорядкування різнобічних знань основній меті екологічної
освіти; взаємозв'язок краєзнавства, національного і глобального мислення, що сприяє поглибленому
розумінню екологічних проблем на різних рівнях; в основу екологічної освіти покладений краєзнавчий
принцип; конкретність та об'єктивність знань, умінь та навичок; поєднання екологічних знань
з високоморальними загальнолюдськими цінностями. Так у 2009 році у навчальному закладі був запроваджений факультатив «Основи екології»
(8-9 класи), а з 2013 року – спецкурс «Екологія рослин» (8 клас) та спецкурс «Охорона тварин» (9 клас),
які працюють за програмами курсів за вибором та факультативів з біології для допрофільної підготовки
та профільного навчання, рекомендованих для використання в загальноосвітніх навчальних закладах. Основною метою спецкурсів є: розвиток зацікавленості учнів
до вивчення різноманітності світу природи рідного краю; допомога підростаючому
поколінню у відчутті зв’язку з природою, побачення її краси та гармонії; формування
екологічно освіченої особистості, яка має потребу у встановленні відносин з
природою; виховання любові до природи; ознайомлення учнів із екологічними
проблемами Кіровоградщини та шляхами їх вирішення; створення умов для розкриття
потенціалу здібних учнів, які мають нахил до творчої роботи та вивчення
дисциплін природничого циклу;
Із огляду на реформування сучасної
загальноосвітньої школи в Україні основними
завданнями є: засвоєння наукових знань про закономірності розвитку
природи як основи для прийняття оптимальних рішень; вироблення в учнів умінь
самостійно працювати, творчо мислити, давати належну оцінку проблемам охорони
середовища рідного краю; розуміння багатогранності природи для суспільства в
цілому і кожної людини зокрема; розвиток потреби у спілкуванні з природою; оволодіння
нормами поведінки в природному середовищі; набуття навичок активної діяльності
з охорони й поліпшення навколишнього середовища; розвиток навичок самоосвіти,
бажання і спроможності вчитися.
Це передбачає творчу співпрацю вчителя та учнів.
Сучасні екологічні
проблеми можна розв’язати спільними зусиллями. Потік екологічної інформації
повинен не лякати, а спонукати до дії. Сьогодні головне завдання вчителя
підвести учнів до правильної оцінки теперішнього екологічного становища, до
розуміння необхідності бережливого і економного ставлення до ресурсів природи.
Робота із
вихованцями відбувається не тільки на уроках, під час вивчення програмного
матеріалу, але й в позаурочний час. Через походи та екскурсії в природу, з
метою вивчення флори та фауни рідного краю, вивчення пам’яток природи. Учні під
керівництвом вчителя займаються науково-дослідницькою роботою з метою вивчення
природи рідного краю.
Цікавою формою
роботи є створення екологічних проектів, що передбачають такі етапи:
1. Вибір ідеї.
2. Попереднє
вивчення об'єкту дослідження (практичне і теоретичне).
3. Добір літератури
з даної проблеми та робота з літературними джерелами.
4. Визначення мети
та методики дослідження.
5. Постановка
експерименту або проведення спостережень. Ретельні записи ходу дослідження.
6. Обробка
результатів та їх обговорення.
7. Написання
наукової роботи.
8. Виготовлення
наочності, підготовка до конкурсу-захисту робіт.
Завдання вчителя –
організувати творчий процес, розвивати дослідницький потенціал, ознайомити з
правилами виконання і написання наукових робіт. Найголовніше – це те, що
протягом шкільних років учні вчаться ретельно проводити дослідження.
Важливою умовою
підготовки учнів є формування в них уміння користуватися дослідницькими
прийомами: збирати необхідну інформацію, добирати оптимальні методики
дослідження для обраної теми, вміти аналізувати отримані результати з різних
точок зору, висувати різні гіпотези, уміти робити висновки.
Вихованці нашого
закладу – активні учасники екологічних проектів міського та обласного значення:
1. 2010 рік – ІІІ місце за проектом «Завадівка –
наш дім, як живеться нам у нім?» (Случ Артем, учень 9 класу); 2011 рік – ІІІ
місце з проектом «Там, де амброзія – не місце байдужості!» (Єремейко Юлія,
учениця 9 класу); 2012 рік – ІІ місце з проектом «А гори димлять…» (Застригіна
Дар’я, учениця 9 класу); 2013 рік – ІІІ місце з проектом « Маленька батарейка
-велика біда!» (2013 рік, Гурба Вікторія, учениця 9 класу); 2012 рік – ІІІ місце
з проектом «А гори димлять…» (Застригіна Дар’я, учениця 9 класу).
2. Інших конкурсів (2013 рік) – І місце в
обласному конкурсі-захисті екологічних проектів (Застригіна Дар’я, учениця 9
класу); участь у відкритій науково - практичній екологічній конференції «Земля
– наш дім і жити нам у ньому» (Застригіна Дар’я, учениця 9 класу); участь у
регіональному круглому столі «Екологічні проблеми Кіровоградщини та шляхи їх
вирішення» (Застригіна Дар’я, учениця 9 класу); участь у міській відкритій
науково-практичній конференції «Земля - наш дім і жити нам у ньому. Діти на
варті довкілля» (в рамках проведення «Дня Довкілля – 2013») (Застригіна Дар’я,
учениця 9 класу); участь у міському відкритому конкурсі – виставці котів
«Березнева котовасія» (Гурба Вікторія, учениця 8 класу – переможець в номінації
«Незвичайний кіт та його звичайний господар»; стаття в щотижневій обласній
газеті «Нова газета» до Всесвітнього Дня Землі «Звалище на Завадівці чи
Завадівка на звалищі?» (Застригіна Дар’я, учениця 9 класу).
З метою активізації
участі учнівської молоді в природоохоронній роботі та екологічному русі,
виявлення і поширення нетрадиційних форм роботи з набуття знань і досвіду
розв’язання екологічних проблем у навчальному закладі створена і діє екологічна
агітбригада «Перлинки Завадівки». Метою конкурсу є широке залучення школярів до
оздоровлення довкілля, формування в учнівської молоді активної життєвої
позиції, пропаганди екологічної культури у природному середовищі. Завданнями
конкурсу є пропаганда екологічної культури серед учнівської молоді; розвиток
пізнавальних інтересів, прагнення пізнавати рідну природу і її красу.
Шкільна екологічна
агітбригада – активний учасник міського конкурсу екологічних агітбригад (2010–2013
роки – ІІІ місце).
Окреме місце відводиться участі
учнів школи в конкурсах різних рівнів.
Учні початкової та основної школи
протягом 2012–2013 років – активні учасники Міжнародного інтерактивного
учнівського природничого конкурсу «Колосок», який проводиться з метою наукової
популяризації та пропедевтики природничих наук серед учнів, поширення та
впровадження національних освітніх технологій за кордоном, аналізу та
запровадження сучасних прогресивних освітніх зарубіжних технологій в Україні.
Учні основної школи протягом 2011–2013
років є активними учасниками Міжнародної природознавчої гри «Геліантус», яка має
на меті створення цілісної картини світу в учнів. Саме з цієї причини завдання
згруповані не за предметами, а за об’єктами вивчення. Це дає змогу показати
учневі умовний розподіл світу на галузі вивчення, існування цілісних об’єктів,
що вивчаються наукою в цілому, а не окремими її галузями.
Досвід роботи
навчального закладу показує, як через впровадження курсів за вибором (спецкурсів),
факультативів освітньої галузі «Природознавство» відбувається допрофільна підготовка
учнів щодо готовності у визначенні учнів
основної школи у виборі ними профільних напрямів майбутнього навчання та
широкої сфери наступної професійної діяльності, у тому числі у відношенні
вибору профілю та конкретного місця навчання на старшому ступені школи або
інших шляхів продовження освіти.
Отже, допрофільна підготовка в основній школі є
прогресивний кроком у напрямку забезпечення її варіативності, широкої
диференціації та індивідуалізації навчання, відповідності змісту освітнім
запитам та інтересам учнів.
Література
1. Вернадский В. Философские мысли натуралиста / В. Вернадский. – М. :
Наука, 1988.
2.
Матвієнко В. Допрофільна освіта в сучасній середній школі [Електронний
ресурс] / В. Матвієнко // Освіта.UA. – 01.06.2009. – Режим доступу: http://osvita.ua/school/school_today/3966/.
Легка Валентна
Анатоліївна, спеціаліст вищої категорії, старший учитель.
Місце роботи,
посада – загальноосвітня школа І-ІІ ступенів № 12 Кіровоградської міської ради
Кіровоградської області, директор
| 
