Субота, 16.12.2017, 21:51
Вітаю Вас Гість | RSS

НАУКОВО-ДОСЛІДНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Блог

Головна » 2014 » Січень » 5 » Демешкевич В.А. Особливості психологічного супроводу профільного навчання в умовах загальноосвітнього навчального закладу
20:28
Демешкевич В.А. Особливості психологічного супроводу профільного навчання в умовах загальноосвітнього навчального закладу

УДК 371.21

Особливості психологічного супроводу профільного навчання в умовах загальноосвітнього навчального закладу

Володимир Демешкевич,

 практичний психолог, загальноосвітня школа № 10 Кіровоградської

міської ради Кіровоградської області

У статті висвітлено основні аспекти реалізації психологічного супроводу допрофільної підготовки та профільного навчання учнів. Визначено структуру особистісної готовності старшокласників до профільного навчання, розроблено модель просвітницької діяльності працівників психологічної служби закладів освіти.

Ключові слова: допрофільна підготовка, профільне навчання, особистісна готовність, психофізіологічна, характерологічна, мотиваційна готовність.

The article highlights the key aspects of psychological support training and pre profile profile education students. The structure of personal readiness of high school students in the special education, a model of educational psychological service of employees of educational institutions.

Key words: preprofile training, specialized education, personal readiness, physiological, characterological, motivational readiness.

Актуальність дослідження. На сучасному етапі розбудови національної системи освіти проблема організації профільного навчання в старшій загальноосвітній школі, розв’язання якої повинно забезпечити виконання Закону України "Про загальну середню освіту”, є особливо актуальною. Профілізація навчання створює сприятливі умови для врахування природних задатків та інтересів школярів, їх орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності. Відповідно до Концепції профільного навчання у старшій школі (наказ МОН України № 854 від 11.09.2009) важливу роль в організації допрофільного та профільного навчання відіграє психологічний супровід цього процесу [1]. У Концепції введено новий термін –  "профільна орієнтація", що трактується як надання психолого-педагогічної допомоги учням у прийнятті рішення щодо вибору профілю навчання та створення умов для готовності підлітків до соціального, професійного і культурного самовизначення в цілому. В основі психологічного забезпечення допрофільної підготовки та профільного навчання передбачається найбільш раннє виявлення і розвиток здібностей, нахилів і потреб учнів, формування стійкої мотивації до навчання, сприяння свідомому вибору учнями галузі майбутньої професійної діяльності.

Аналіз досліджень і публікацій. Останнім часом організація профільного навчання привертає увагу багатьох науковців. Зокрема, питання професійного самовизначення і професійної орієнтації досліджували такі українські й російські вчені, як О. Вітковська, О. Дещенко; вибір профілю вивчали Н. Бібік, Н. Ладнушкіна, Л. Липова; зміст допрофільної підготовки у своїх працях аналізували І. Артюхова, Е. Мороз, О. Петунін, Л. Серебренников та ін. Теоретико-методологічні засади профільного навчання розробляли Н. Аніскіна, Н. Десятниченко, В. Кизенко, В. Крупник, Е. Полат, Н. Шиян та ін. Психологічні основи профільного навчання визначали П. Лернер, Г. Логінова, В. Огнев’юк, Ю. Рассадкін, Л. Філатова, Н. Харитонов та ін. Організаційні аспекти профілізації школи досліджували Н. Аніскіна, Б. Біляк, С. Волянська, С. Ковпак, Г. Москалик, Е. Огородников, С. Чиж та ін. Проблеми і перспективи розвитку профільного навчання в Україні та Росії вивчали В. Болотов, М. Віднічук, Г. Мемега, Т. Ремех, І. Щербо та ін. Структуру, особливості, проблеми і перспективи сільської профільної школи визначали А. Вифлеємський, Г. Іванюк, А. Остапенко та ін. [2, с. 3].

Завданнями нашої статті будуть: окреслення основних аспектів реалізації психологічного супроводу допрофільної підготовки та профільного навчання учнів; визначити структуру особистісної готовності старшокласників до профільного навчання; розробити модель просвітницької діяльності працівників соціально-психологічної служби закладів освіти.

Виклад основного матеріалу дослідження. Зазначені проблеми можуть бути вирішені за умови організації психологічного супроводу допрофільного та профільного навчання, формування особистісної готовності учнів до свідомого вибору майбутньої професії. Це можливо за умови реалізації низки заходів: активізації профорієнтаційної роботи з усіма учасниками навчально-виховного процесу (діагностика, надання професійної інформації та професійної консультації, просвітницька робота, організація екскурсій, зустрічей тощо); відбору дітей у профільні класи, класи з поглибленим вивченням певного предмета, що здійснюється практичним психологом. При цьому повинні використовуватись методики та завдання, погоджені центром практичної психології або методистом, який відповідає за функціонування психологічної служби району (міста); відстеження правильності обраного учнем напряму профілю навчання, предмета для поглибленого вивчення, виявлення та попередження психологічної та соціальної дезадаптації в умовах виникнення труднощів і стресів; забезпечення участі учнів у роботі МАН, предметних олімпіадах; уведення уроків, курсів за вибором, спецкурсів, факультативів, гуртків з психології "Світ професій", "Я і світ", "Основи вибору професії" тощо; залучення дітей до участі у роботі різноманітних шкільних секцій та гуртків, а також в позашкільних закладах освіти; розширення взаємодії закладів освіти з центрами зайнятості (ознайомлення із переліком професій, професіограмами та професіокартами, станом  ринку праці регіону, професійно-технічними та вищими навчальними закладами), іншими установами та організаціями для проведення просвітницької роботи; удосконалення технології виявлення і розвитку здібностей учнів, створення найбільш оптимальних умов для їхнього навчання і виховання; організації системної роботи педагогічного колективу з проведення профорієнтаційної роботи з учнями, їх ознайомлення з основними психологічними чинниками, що визначають успішну діяльність людини у тій чи іншій сфері (психофізіологічні особливості, здібності, мотивація тощо), найважливішими вимогами професій типу "людина-людина", "людина-техніка", "людина-художній образ", "людина-природа", "людина-знакова система".

Практичний психолог закладу освіти реалізує важливий напрям психологічного супроводу допрофільного та профільного навчання – діагностування учнів з метою надання рекомендацій під час їх розподілу  у класи за профілем. Разом із цим необхідно усвідомити, що науковий підхід вимагає дотримання всіх принципів проведення діагностування, а саме: довготривалості,  комплексності,  участі різних спеціалістів.

1. Принцип довготривалості. Виявлення здібностей, обдарувань дитини – процес довготривалий і вимагає системності. Жодна з ефективних методик, що використовується у визначенні здібностей, інтересів, спрямованості особистості, не може давати 100 % достовірного результату. Тому дослідження, що проводиться з метою відбору учнів до профільних класів, не може бути разовим.

2. Принцип комплексності. Діагностика має бути всебічною і комплексною. Крім рівня розвитку інтелектуальних здібностей, потрібно вивчати рівень розвитку творчих здібностей, соціального і фізичного розвитку тощо.

3. Принцип участі різних спеціалістів. У дослідженні повинні брати участь не тільки психологи, але і педагоги, батьки. Погляд на проблему має бути всебічним (за О. І. Савєнковим) [6].

Як зазначає В. Рибалко, особистісна готовність учня до профільного навчання має певну структуру, до якої відносяться такі її складові: психофізіологічна; інтелектуальна; мотиваційна; характерологічна; професійна готовність [5].

Психофізіологічна готовність базується на врахуванні природжених властивостей нервової системи, які є незмінними впродовж усього життя людини. Для визначення провідного типу темпераменту особистості використовуємо методику Г.Ю.Айзенка.

Б.Й.Цуканов, досліджуючи зв'язок типологічного статусу особистості та схильності до певного виду діяльності, визначив, що неправильний, неконгруентний вибір профілю навчання учнів впливає на виникнення у них психосоматичних відхилень та рекомендував такі профілі учням із різним типом темпераменту: холерики (переважає спрямованість у майбутнє) – проектно-конструкторський, технологічний, образотворчий, літературний, управлінський; сангвініки (переважає спрямованість у сьогодення – "тут і тепер") – транспортний, екологічний, побутово-обслуговуючий, естетичний, театральний; флегматики, меланхоліки (переважає спрямованість у минуле) – історичний, природничий, філософський, гуманітарний, театральний, народних ремесел [5].

Інтелектуальна готовність є чи не найважливішою серед інших видів особистісної готовності учнів до профільного навчання. Тому вияв інтелектуальних здібностей необхідний в опануванні будь-якого профілю, в навчанні за кожним напрямом профільного і професійного навчання. Виявлення інтелектуальних здібностей учнів має важливе значення для вибору і змісту профільного навчання. Існують різні за своєю складністю методи виявлення інтелектуальних здібностей. У дослідженнях психологічного забезпечення профільного навчання школярів рекомендуємо використовувати тест структури інтелекту Р.Амтхауера (батарея із шести інтелектуальних тестів на визначення розуміння словесних зв'язків, математичних здібностей, абстрактного мислення (на геометричному матеріалі), розуміння механічних зв'язків, просторової уяви та субтест для встановлення абстрактного мислення), інтелектуальний тест Г.Ю.Айзенка, за допомогою якого визначається рівень розвитку інтелектуальних здібностей учня, методику КНОП-І (О.Яцишина), спрямовану на виявлення й оцінювання рівня розвитку точності й обсягу короткочасної наочно-образної пам’яті старшокласників, методику "Коректурна проба" С.Алфімова, застосування якої дає змогу оцінити концентрацію уваги учнів. З метою дослідження пізнавальних потреб учнів можна використовувати метод спостереження, в якому експертами можуть бути батьки учнів, класний керівник, педагогічні працівники.

Відмінною від інтелектуальної є освітня готовність старшокласників, яку В. Рибалка називає едукаційною або життєвою. Рівень знань учнів із різних навчальних предметів також є одним із критеріїв відбору дітей до класів за різними профілями. Для здійснення зрізу знань учнів радимо використовувати карту досягнень учнів за період навчанні у школі, яка включає академічні оцінки учня та оцінювання його пізнавальної діяльності на позаурочних, позашкільних заняттях. Характерологічна готовність старшокласника у виборі та опануванні профільного навчання включає врахування наявних рис характеру учня, оскільки процес і результат цього етапу професійного самовизначення істотно залежать від ставлень учня до навколишнього світу, суспільства, людей, речей, до себе, які визнаються як сталі і водночас як такі, що можуть поступово змінюватись, а також від індивідуально-психологічних властивостей особистості школяра. Тому доцільно виявляти провідні риси характеру учня у зіставленні з вимогами профільного навчання. Для діагностики характерологічних особливостей школяра рекомендуємо використовувати такі тести, як особистісний опитувальник для дітей Г.Ю.Айзенка та модифікований С.І.Подмазіним опитувальник А.Є.Лічко –  К.Леонгарда для ідентифікації типів акцентуацій характеру в підлітків.

Мотиваційна готовність учня до профільного навчання є центральним видом готовності, оскільки стосується самосвідомості як "ядра" особистості. Виявлення мотиваційної готовності учня до профільного навчання може здійснюватись за допомогою методики визначення спонукань особистості, які призводять до вибору професії (опитувальник Л.Лучко "Ваша майбутня професія"). Важливим є і такий компонент, як самопізнання, що включає процеси самоаналізу, синтетичного порівняння особистісних якостей з вимогами профілю і професії, самооцінки відповідності між ними, самоприйняття профілю для себе та самопрограмування своїх дій щодо вибору і опанування профілем. Важливою умовою мотивації учня до певного профілю навчання є рефлексивна готовність, сутність якої полягає передусім у тому, що профільне навчання на всіх його етапах реалізується переважно на основі самостійної активності юної особистості, яка в широкому сенсі і визначається як рефлексивна діяльність. Компонентами останньої є потреба і мотиви самоусвідомлення, самопізнання, самореалізації, самоорганізації, самовиховання, емоційні компоненти самосвідомості саме в контексті профільного навчання. Адже учень має усвідомити себе суб'єктом профільного навчання, тобто ініціатором, організатором, реалізатором, від якого залежить успіх здійснення такого навчання.

Для визначення певних орієнтирів щодо готовності учня до профільного самоусвідомлення доцільно використовувати "Опитувальник самоставлення", розроблений В.В.Століним.

Професійна готовність включає профільні і професійні інтереси, нахили старшокласника. Для діагностики професійної спрямованості використовуються такі методики:

– орієнтаційно-діагностичний опитувальник інтересів "ОДАНІ-2" (С.Я.Карпіловська та  Б.О.Федоришин);

– методика самооцінки схильностей до різних типів професійної діяльності  (М.Волков);

– методика визначення інтересів та спрямованості до майбутньої професійної діяльності (опитувальник "Професійних переваг" Б.Басса);

– опитувальник Д.Голланда (ОПС) за модифікацією стимульного матеріалу В.В. инявськиого, О.О.Яцишина;

– орієнтаційно-діагностична анкета інтересів (ОДАНІ-2) С.Я. Карпіловської і Б.О.Федоришина;

– анкета інтересів А.Є.Голомштока і О.І.Мєшковської.

З метою уточнення самовизначення учнів щодо таких напрямів і профілів, як соціально-гуманітарний (іноземні мови, історико-філологічний, історико-правознавчий профілі тощо) радимо використовувати додаткові методики, такі, як відомий метод визначення комунікативних і організаторських здібностей (КОС-2), розроблений у профорієнтаційних цілях В.В.Синявським і Б.О.Федоришиним та інші.

Просвітницька робота практичного психолога з учнями щодо визначення та вибору певного профілю навчання здійснюється за такими етапами: початковий, пізнавально-пошуковий і визначальний.

І. Початковий етап розпочинається з емоційно-образного (діти старшого дошкільного віку). У цей час відбувається формування позитивного ставлення до світу професій, до людей праці. На цій стадії  діти ознайомлені з  професіями  лише за назвами і деякими зовнішніми ознаками (форма одягу, манери поведінки, оцінка інших людей).

 Пропедевтичний (1-4 класи): ознайомлення дітей у процесі навчальної, позакласної та позашкільної роботи з найпоширенішими професіями, виховання позитивного ставлення до різних видів трудової і професійної діяльності, розвиток інтересу до пізнання себе як особистості, формування початкових загальнотрудових умінь і навичок, здатності до взаємодії з іншими людьми у процесі діяльності. Результатом етапу є сформоване у молодших школярів ставлення до себе, суспільства і професійної діяльності.

ІІ. Пізнавально-пошуковий етап також складається з кількох періодів. Перший – пошуково-зондуючий (5-7 класи), – під час якого відбувається  формування професійної спрямованості за умови усвідомлення інтересів, здібностей, цінностей, які пов’язані з вибором професії і свого місця у суспільстві. На цьому етапі в учнів можуть мати вияв раптові зміни в інтересах, що викликане істотним підйомом пізнавальної активності в цьому віці. Однак саме на цьому етапі можуть виникнути інтереси, які вплинуть на  вибір професійної діяльності. У цей час відбувається формування ціннісних орієнтацій, мотивації самопізнання, налаштування на власну активність у професійному самовизначенні та оволодінні професійною діяльністю; систематичне ознайомлення з професіями у навчально-виховному процесі; формування вмінь самооцінки, самоаналізу з метою усвідомлення власної професійної спрямованості; консультування щодо вибору профілю подальшої освіти, форм трудової підготовки.

Період формування професійної свідомості (8-9 класи) трактується як   час формування особистісного сенсу вибору професії, уміння співвідносити суспільні цілі вибору сфери діяльності зі своїми ідеалами, уявлення про цінності зі своїми можливостями. На цьому етапі відповідно до Концепції профільного навчання в старшій школі  учень повинен реально сформулювати для себе завдання вибору майбутньої діяльності з урахуванням наявного психологічного і психофізіологічного ресурсів. Предмети за вибіром у цих класах покликані сприяти формуванню у школярів стійких інтересів, допомогти їм у виборі профільного навчання в 10-11 класах. Посилена увага повинна приділятися  виробленню у школярів бажання до постійного навчання. Профорієнтаційна робота з ними планується з урахуванням можливості продовження освіти у професійно-технічних, середніх спеціальних навчальних закладах чи у середніх загальноосвітніх школах.

ІІІ. Визначальний етап – період уточнення соціально-професійного статусу (10-11 класи).  У цей час формуються знання, уміння у визначеній сфері трудової діяльності. На зазначеному етапі в сучасній системі загальної середньої освіти старшокласники, які вибрали профіль навчання чи опанували (за бажанням) професією, уточнюють відповідність своїх професійно важливих та інших якостей, стану здоров’я вимогам професійної діяльності, що обирається.

У просвітницькій роботі з учнями практичний психолог здійснює таке:

– навчає науковим основам вибору професії, класифікаційним ознакам професії, вимогам професій до людини, основним професійно важливим якостям, правилам вибору професії;

– сприяє  оволодінню методиками самопізнання, самооцінки; забезпечує розвиток індивідуальних професійно важливих якостей;

– формує вміння порівнювати вимоги, необхідні для здобуття конкретної професії, із власними можливостями та кон'юнктурою ринку праці;

– консультує учнів щодо вибору професії та вищого або професійно-технічного навчального закладу;

– проводить професійний відбір для випускників загальноосвітніх навчально-виховних закладів.

Результатом просвітницької діяльності практичного психолога є сформованість особистісно значущого сенсу вибору професії, певної професійної спрямованості, професійне самовизначення учнів, готовність до зміни професійної спрямованості та переорієнтації на суміжні професії, на інші види діяльності відповідно до індивідуальних особливостей учнів та результатів профвідбору.

Значне місце в супроводі допрофільного та профільного навчання мають бесіди, які потрібно присвячувати ознайомленню з якоюсь однією професією, із групою споріднених професій, питанням значимості правильного вибору для людини. При цьому тематика бесід повинна відповідати віковим особливостям школярів і охоплювати коло питань, що цікавлять власне учнів.

Проблема активізації школярів у професійному самовизначенні є, перш за все, питанням розвитку їх як активних суб'єктів навчальної, трудової діяльності і спілкування. Перед практичним психологом стоїть завдання активізувати самопізнання школярами своїх індивідуальних особливостей; розвивати функцію самооцінювання у зіставленні уявлення про самого себе з уявленням про необхідний рівень розвитку професійно важливих якостей у бажаній діяльності; розвивати в учнів прагнення до саморозвитку. Крім того, важливо навчити школярів аналізувати ситуацію, що склалася в період вибору професії, і виділяти умови, що можуть змінюватися.

Висновки і перспективи подальших роз­ві­док. Ураховуючи всі вищезазначені умови і фактори, робимо висновок, що перед практичним психологом стоїть важливе завдання: на основі всіх даних про особливості особистості (психофізіологічний стан, рівень домагань, мотиви, потреби, ціннісні орієнтації, рівень освітніх знань) допомогти  молодій людині обрати такий профіль навчання, який буде відповідати її потребам, в якому вона зможе  максимально реалізувати себе.

Виходячи зі специфіки проблем професійного самовизначення молоді, можна сказати, що основним носієм професійної інформації та осередком профорієнтаційної роботи є загальноосвітній навчальний заклад. Тому саме на практичного психолога покладається важливе завдання: виконуючи функції просвітителя (інформування педагогів та адміністрації за результатами реалізації різних програм психологічної роботи з дітьми; інформування за підсумками моніторингу освітніх програм і проектів; психологічна просвіта педагогів), консультанта (консультування педагогів із проблем навчання і виховання окремих дітей, учнівських колективів; із проблем спілкування з колегами і адміністрацією; із проблем професійного і особистого розвитку), експерта (методичне консультування педагогів; психологічна експертиза уроку, освітньої програми, позакласного заходу тощо в аспекті психологічних закономірностей розвитку і особливостей учнів; психологічна оцінка результатів моніторингів і діагностичних обстежень), менеджера (проведення психолого-педагогічних консиліумів; організаційно-діяльнісних, ділових і проектних ігор, семінарів із педагогічним колективом; організація і проведення міні-педрад з конкретної психолого-педагогічної проблеми; конфліктологічна робота), фасилітатора (сприяє процесам групової динаміки, полегшує контакти між членами групи у процесі обговорення або ухвалення рішення), тренера (психологічне навчання педагогів, батьків, учнів; проведення семінарів, тренінгів, повчальних ігор) та співавтора (спільні з педагогами розроблення і реалізація психолого-педагогічних програм і проектів; проектування освітнього середовища школи з управлінською командою і зацікавленими педагогами), допомогти молодій людині правильно обрати  профіль навчання, визначитися щодо майбутньої професії, що сприятиме як розвитку кожної особистості, так і суспільства в цілому.

Література

1. Активні методи в роботі практичного психолога : навчальний посібник / [Долинська Л. В., Левченко М. В., Чепелєва Н. В., Уманець Л. І.]. – К. : УДПУ ім. М. П. Драгоманова, 1994. – 81 с.

2. Фаннінгер Л. П. Особливості профільного навчання в основній школі Австрії: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 – Загальна педагогіка та історія педагогіки / Людмила Павлівна Фанінгер. – Тернопіль, 2008. — 22 с.

3. Готовність учня до профільного навчання / упоряд. В.Рибалка; за заг. ред. С.Максименка, О.Главник. – К. : Мікрос-СВС, 2003. – 112 с.

4. Киричук В.О. Система роботи класного керівника з учнівським колективом на засадах психолого-педагогічного проектування особистісного розвитку / В. О. Киричук, Л. М. Романовська. – Харків : Ранок, 2002. – 156 с.

5. Підготовка учнів до професійного навчання і праці : психолого-педагогічні основи : навчально-методичний посібник  / за ред. Г.О.Балла, П.С.Перепелиці, В.В.Рибалки; кол. авторів. – К. : Наукова думка, 2000. – 188 с.

6. Савенков А.И. Одаренный ребенок дома и в школе / А.И.Савенков. – Екатеринбург : У-Фактория, 2004. – 272 с.

Демешкевич Володимир Андрійович.

Спеціаліст ІІ кваліфікаційної категорії, магістр педагогічної освіти.

Загальноосвітня школа ІІ-ІІІ ступенів № 10 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області, практичний психолог.

Переглядів: 1782 | Додав: Олександр | Рейтинг: 3.6/7
Всього коментарів: 161 2 »
16  
Щиро вдячний, що мої дослідження, на які Ви посилаєтесь у розділі статті "Аналіз досліджень і публікацій", стали Вам у нагоді. Бажаю подальших наукових успіхів.

15  
Цікаво буде поспілкуватися: http://alexrps.ucoz.org/publ/organizacija_psikhologichnogo_suprovodu_profilnogo_navchannja/1-1-0-1

14  
Нечипоренко А.В. НВК "Кіровоградський колегіум"
Для молодої людини свідомий вибір майбутньої професії є одночасно необхідним і складним. Тому, обов*язково потрібна консультація та супровід практичного психолога. 
Дуже цікава, актуальна, корисна стаття.

13  
НВО №15
У статті детально викладений досвід щодо роботи з учнями по виявленню їх нахилів та урахування психофізичної підготовки школярів, адже ці питання є дуже важливим в умовах профілізації навчання. Дякую за цікаві матеріали!

12  
В умовах профільного навчання велике значення має система психолого-педагогічного супроводу профільного навчання, оскільки в останніх наукових дослідженнях констатується, що велика кількість учнів до закінчення навчального закладу не мають чіткого уявлення про майбутню професію. У статті пропонується цікава модель просвітницької роботи практичного психолога щодо вибору профільності. Важливо, що акцентується увага на багатовекторності роботи. Бажаю успіхів у реалізації задуманого!

11  
Одним з основних завдань психологічного супроводу профільного навчання та допрофільної підготовки є психологічна діагностика під час добору учнів у профільні класи. Автор в статті акцентує увагу на основні етапи реалізації психологічного супроводу. Дякую за актуальну статтю.
Біденко Т. М., НВО ЗОШ-інтернат

10  
Питання свідомого вибору професії дуже важливе для кожної дитини, від цього залежить її майбутнє. Часто без сторонньої допомоги учні не можуть обрати правильний напрямок для подальшого навчання. Саме психолог може допомогти школярам розкрити свій внутрішній потенціал, здібності, індивідуальні якості та зробити правильний вибір ще на початку життєвого шляху. Я вважаю, що використання саме такого діагностування треба взяти за основу при розподілі учнів у профільні класи.

9  
Дуже цікава стаття. Зазначені вами проблеми дійсно можуть бути вирішені лише за умови належної організації психологічного супроводу навчання.

8  
Актуальна та цікава стаття, яка розкриває основні аспекти реалізації психологічного супроводу профільного навчання учнів. Психологічний супровід цього питання в навчальному закладі дуже необхідний, вдало описано модель просвітницької діяльності.
Пахомова С.В. НВО "Вікторія-П"

7  
Дуже цікава стаття і корисна в практиці роботи школи.

1-10 11-15
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Пошук
Календар
«  Січень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Архів записів
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2017
Створити безкоштовний сайт на uCoz