Субота, 16.12.2017, 21:41
Вітаю Вас Гість | RSS

НАУКОВО-ДОСЛІДНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Блог

Головна » 2014 » Січень » 5 » Цьома В.Д. Проблеми організації профільного навчання української мови та літератури в умовах гімназії
11:47
Цьома В.Д. Проблеми організації профільного навчання української мови та літератури в умовах гімназії

УДК 377.031 : 372.882

Проблеми організації профільного навчання української мови та літератури в умовах гімназії

Вікторія Цьома,

вчитель української мови та літератури гімназії № 9 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області

У статті розкриваються актуальні проблеми профільного навчання з української мови та літератури. Окреслено форми організації профільного навчання та специфіку їх проведення.

Ключові слова: профільне навчання, допрофільна підготовка, урок, курс за вибором.

This article deals with actual problems of profile studies in the Ukrainian language and the Ukrainian literature. The forms of profile studies organization and the specifiky of its realization are discussed in this article.

Key-words: profile studies, pre-profile training, lesson, year (course), choice course.

Постановка проблеми. Проблеми сучасної шкільної освіти можна виразити досить просто: життя потребує одне – школа вчить іншому. Життя потребує, щоб учень міг самостійно шукати різноманітну інформацію – школа надає її у готовому вигляді, необхідно лише запам’ятати. Без впевненого знання комп’ютерної техніки на серйозну роботу не беруть, це стало повноправним компонентом елементарної функціональної грамотності – школа ж цим майже не забезпечує. Життя потребує здатності до роботи у команді, розуміти людей, вести діалог, а у школі всі сидять за зошитами та підручниками мовчки, дивлячись у спину однокласнику. Життя ставить як необхідність вміння творчо використовувати знання у мінливих ситуаціях – школа продовжує вчити всіх і всьому, однаково, фронтально, без врахування різниці у нахилах та інтересах.

               Одним із ефективних шляхів розв’язання цих і ряду інших проблем шкільної освіти є профільне навчання. Профільне навчання прийшло на зміну поглибленому навчанню з окремого предмета чи групи суміжних предметів, яке у значній мірі базувалося на парадигмі знань. Парадигма знань, яка була провідною протягом  багатьох років, вичерпала свої можливості у силу таких причин. По-перше, об’єм знань, накопичених людством, став досить об’ємним. По-друге, функція освіти зовсім не зводиться до насичення пам’яті людини  елементарною сумою знань. Створення нової профільної школи має базуватися на серйозних, у першу чергу, якісних змінах як у формуванні змісту освіти, так і в формах організації навчального процесу та підготовки педагогічних кадрів. У процесі проектування профільного навчання необхідно, перш за все, приділити увагу змісту та формам організації. Необхідно знайти також методичні основи, які дозволять учням осмислити не лише процеси і явища довкілля, але й пізнати власну індивідуальність, зробити відповідний своїй внутрішній структурі вибір майбутньої професійної діяльності.

Аналіз актуальних досліджень. Для вітчизняної школи проблема впровадження профільного навчання не є новою. Ідеї щодо диференціації навчання та врахування індивідуальних здібностей учнів висувалися ще на початку XX ст. Б. Грінченком та С. Русовою. У 90-х роках минулого століття захищено близько двадцяти дисертацій, тематика яких пов’язана з питаннями профільності, індивідуалізації та диференціації навчання школярів. З прийняттям Концепції профільного навчання в старшій школі фактично розпочався новий етап реалізації профільного навчання. Успішність його реалізації буде залежати від наукового осмислення засад, на яких має будуватися практичне втілення ідеї профільного навчання та розробка практичних механізмів його втілення. Профільне навчання має базуватися на принципах гнучкості змісту і форм, інтеграції базових навчальних дисциплін, єдності і цілеспрямованості теоретичної та практичної підготовки учнів, диференціації та індивідуалізації.

Мета статті – визначення основних форм організації профільного навчання української мови та літератури.

Виклад основного матеріалу. Основне навантаження в профілізації припадає на старші класи. За Концепцією профільного навчання у старшій школі профільне навчання –вид диференційованого навчання, за якого враховуються освітні потреби, нахили та здібності учня і створюються умови для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується змінами в меті, змісті, структурі та організації навчального процесу. В цілому профільне навчання –міждисциплінарна комплексна проблема, для вирішення якої необхідні зусилля всього педагогічного колективу школи [1].

Мета профільного навчання української мови та літератури полягає у формуванні інтелектуально розвиненої, високоморальної, національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка вільно володіє виражальними засобами сучасної української літературної мови, її стилями, різновидами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо), готова до подальшого професійно орієнтованого навчання і спроможна самостійно визначати цілі самонавчання, самовиховання, саморозвитку й діяльнісно реалізовувати їх [2].

Важливою умовою успіху профільного навчання є допрофільна підготовка, адже це дві складові одного процесу: самовизначення особистості щодо вибору напрямку в освіті та професійній діяльності. Основна мета допрофільної підготовки – формування у дітей готовності робити свідомий вибір подальшого профілю навчання. Допрофільна підготовка здійснюється в 5-9 класах з метою професійної орієнтації учнів та формування їхньої комунікативної компетентності [1]. Професійна орієнтація учнів сприяє вибору в майбутньому напряму профільного навчання, зокрема поглибленого навчання української мови та літератури , і реалізується починаючи з 8 класу. У 8-9 класах вводяться курси за вибором, що є основою диференціації профільного навчання. Одні з них орієнтують на вибір професії філологічного профілю, інші сприяють загальному мовленнєвому розвиткові особистості. Профільне навчання української мови та літератури, крім розширення і поглиблення знань, удосконалення мовленнєвих умінь і навичок, покликане забезпечувати утримання стійкого інтересу до мови та літератури як засобу формування і вираження думок, спілкування з іншими людьми, розвиток інтелектуальних здібностей та орієнтацію на майбутню професію, здійснювати естетичне та етичне виховання учнів. Складовою допрофільної підготовки школярів є позакласна і позашкільна робота (гуртки, олімпіади, конкурси, конференції, Мала академія наук) – увесь спектр науково-дослідницької діяльності учнів, що широко практикується в сучасній школі. У 5-7 класах допрофільна підготовка має загальний, неспеціалізований характер, а в 8-9 класах вона стає професійно орієнтованою, бо саме тут чіткіше визначаються інтереси учнів у виборі майбутнього профільного навчання. І саме в цих класах розпочинається поглиблене навчання української мови, яке чітко визначило філологічний напрям майбутньої професії [1].

На мою думку, основною формою навчання в старших класах був і залишається урок, отже, йому належить провідна роль у підвищенні результативності навчання, розвитку й виховання учнів. Урок – це інструмент виховання й розвитку особистості. Якої б модифікації не зазнавала його структура, урок є стрижнем, навколо якого розташовуються інші форми навчальних занять незалежно від типу школи. Інноваційні процеси, що відбуваються сьогодні в освіті, спричиняють виникнення нових підходів до організації й проведення уроку української мови та літератури. Тому намагаюсь у своїй роботі застосовувати саме нетрадиційні (або нестандартні) уроки в старших класах. Необхідність вибору нетрадиційної форми навчання зумовлена й тим, що старшокласники – це потенційні студенти, тому виправдано приділяю особливу увагу таким урокам, як лекції, семінари, заліки, практикуми, оскільки в таких формах будуть відбуватися заняття й у вищих закладах освіти.

Вважаю, що однією з основних форм навчання, є урок-лекція, що будується на основі інформаційно-монологічного методу й передбачає систематичний, тривалий виклад навчального матеріалу продуманий і підготовлений заздалегідь, із застосуванням способів і прийомів пізнавальної діяльності учнів. На відміну від традиційного уроку лекція забезпечує більш прискорений темп навчання, формування у старшокласників уміння самостійно й критично мислити, виробляє в них навички самоосвіти. Таким чином, лекційна форма навчання готує учнів до напруженої розумової діяльності, що чекає на них у майбутньому.

Лекційним способом подаю учням матеріал, відсутній у чинних підручниках, зокрема з риторики, стилістики, культури усного й писемного мовлення тощо. Лекції часто використовую в класах із поглибленим вивченням української мови з метою подання учням складної лінгвістичної інформації. Зважаючи на те, що під час лекцій учні отримують знання в готовому вигляді й не набувають умінь самостійно працювати з літературними джерелами, науково-популярною, довідковою літературою, тому проводжу                   уроки-семінари – форми навчання, що передбачають  самостійне здобуття учнями знань з використанням різноманітних джерел і наступним колективним обговоренням у класі наслідків цієї роботи. На відміну від інших форм навчання семінар допомагає учням перевірити, уточнити, систематизувати свої знання, навчитися точно й аргументовано висловлювати власні думки, аналізувати, дискутувати. Семінари сприяють вихованню в учнів критичного мислення, інтересу до знань, намагання самостійно набувати й поглиблювати їх, уміння працювати з довідковою та додатковою літературою, висловлювати власне судження про почуте й прочитане.

                   З метою залучення учнів до активної самостійної пізнавальної діяльності використовую  уроки-практикуми – така форма навчання, під час проведення якої учні одержують можливість застосувати отримані знання в практичній діяльності. Мета уроку-практикуму полягає в закріпленні знань з усіх видів мовленнєвої діяльності, формуванні в учнів стійких умінь і навичок. Саме такі уроки забезпечують розвиток комунікативної компетентності учнів. Цей урок відрізняється від уроків інших типів меншою його регламентацією й більшою самостійністю учнів. Дидактичний потенціал уроку-практикуму полягає в організації різноманітної діяльності учнів, використанні методів і прийомів, що сприяють актуалізації знань, умінь і навичок. Під час уроку-практикуму організовується дослідницько-пошукова діяльність учнів, словникова робота. Важливою складовою такого уроку є орфографічно-пунктуаційний практикум. У формі співбесіди з учнями проводжу уроки-колоквіуми, мета яких – виявлення труднощів у засвоєнні учнями навчального матеріалу, а також типових помилок у мовленні. Колоквіум може передувати вивченню теми або розділу з метою актуалізації опорних знань, потрібних для розуміння змісту, іти відразу після лекції для з’ясування рівня засвоєння учнями викладеного матеріалу, надання їм оперативної допомоги після вивчення теми або розділу. Логічним завершенням вивчення багатьох тем і розділів з мови є урок-залік, головна мета якого полягає в перевірці якості знань учнів: повноти, глибини, систематичності й системності, гнучкості, міцності, усвідомлення.

Ефективність у навчанні забезпечує систематичне застосування дидактичних ігор. Це ділові й рольові  ігри, ігрові ситуації, що використовую в навчально-виховному процесі з метою розвитку інтелекту, пізнавальної активності, творчого мислення учнів, спонукання їх до самостійного пошуку наукової інформації. У зв’язку з цим я намагаюсь поєднати весь навчальний матеріал "наскрізним” сюжетом, застосовуючи імітаційне моделювання ситуацій. Як правило, це ділові стосунки у виробничому колективі. Наприклад, програємо ситуації: "Прийом на роботу”, "Перший робочий день”, "Прийом відвідувачів”, "Нарада” тощо. Такий підхід зацікавлює учнів, формує в них професійно важливі комунікативні уміння, оскільки навчання відбувається через дії, максимально наближені до реальних умов ділового спілкування. У старших класах найчастіше використовую ігри дискусійного характеру, а також ігри, що моделюють майбутню професійну діяльність учнів. Добираючи ту чи іншу форму навчання, враховую низку чинників: її вплив на розвиток учнів, дидактичну мету заняття, зміст і характер навчального матеріалу, навчально-матеріальну базу школи, власний досвід та ін. Заслуговує на увагу й такий чинник, як урахування запитів і побажань самих учнів.

У Концепції профільного навчання в старшій школі є ще такі форми навчання, як курси за вибором та факультативи. З української мови та літератури  проводимо такі (« Ділова українська мова», « Мова як генетичний код народу», « Стилістика сучасної української мови», « Культура ділового спілкування», «Основи риторики», « Основи культури мовлення», « Сучасна українська література ) Їх основні функції: поглиблення і розширення змісту профільних предметів або забезпечення  профільної прикладної і початкової професійної спеціалізації навчання. Курси за вибором створюються за рахунок варіативного (шкільного та регіонального) компонента змісту освіти. Кількість курсів, що пропонується, має бути надлишковою, з якої учень вибирає обов’язкові [1]. Тому елективні курси  в системі профільного навчання – курси за вибором, які задовольняють освітні мовно-літературні потреби суб’єктів навчального процесу (учні старших класів: 8-9 класи – допрофільна підготовка, 10-11 класи – профільне навчання) з метою поглибити або професійно спрямувати зміст споріднених базових предметів (дисциплін). Налагоджена система  профорієнтаційної роботи в гімназії у співпраці психолога, учителів, батьків сприяє підведенню учнів до власного вибору гуманітарного профілю навчання, а також – конкретних курсів за вибором, які є пріоритетним засобом поглибленого вивчення в умовах профільного навчання. Курси за вибором дозволяють учням не лише освоїти технологію їх вибору для навчання, але й апробувати їх різний зміст з метою самовизначення, формування ціннісних орієнтацій [8].

Спеціальні курси доповнюють, поглиблюють (а не дублюють) зміст навчальних предметів державного освітнього компонента, що визначає спеціалізацію філологічного напряму. Спецкурси цього напряму проводимо в класах, орієнтованих на профіль української, іноземної філології та історико-філологічний профіль. Спецкурси в профільних філологічних класах обираються учнями із кількох запропонованих, після чого стають обов’язковими для відвідування. На заняттях спецкурсу, на відміну від факультативу, передбачено оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.

Заняття спецкурсу для учнів, які обрали  філологічний напрям навчання мають,свою специфіку проведення, а саме:

-    широке застосування інноваційних технологій навчання;

-    підвищення самостійної пошуково-дослідницької діяльності учнів;

- розвиток образного, літературно-критичного мислення старшокласників, яке забезпечить формування їхньої здатності до глибокого аналізу, інтерпретації та критичної оцінки прочитаного художнього твору;

- використання різних шляхів аналізу та інтерпретації художнього твору (окрім традиційних, частіше застосовуються компаративний, структурно-стильовий, художньо-семантичний тощо);

- широка презентація літературознавчих понять;

- детальні огляди літературних епох, напрямів, стилів тощо;

- культурологічний підхід до вивчення літературно-мистецьких явищ;

- раціональне використання біографічного підходу в процесі вивчення художнього твору; ознайомлення з епістолярієм, мемуарами письменника тощо;

- створення навчальних учнівських проектів із мультимедійними презентаціями, участь в учнівських літературних конференціях, «круглих столах»; проведення науково-дослідницької роботи в Малій академії наук;

- організація зустрічей старшокласників із представниками  філологічних професій (філолог, викладач, учитель, журналіст, диктор радіо/телебачення, редактор, коректор, перекладач, письменник,працівник прес-служби тощо) з метою їхньої профорієнтації.

Заняття курсів за вибором дають змогу широко впроваджувати диференційоване навчання, індивідуальний підхід до учнів. Саме тут можна максимально задовольнити різнопланові запити й інтереси старшокласників, добирати для кожного учня такий вид роботи, який відповідав би його нахилам, здібностям, інтересам [8].

Висновки. Профільне навчання у старшій школі має забезпечити належний рівень готовності випускників до зовнішнього тестування, високий рівень опанування предмета і подальше його вивчення на належному рівні у вищому навчальному закладі.

Література

1.            Концепція профільного навчання в старшій школі: Затв. рішенням колегії М-ва освіти і науки України від 25.09.03 №10/12-2 /АПН України. Ін-т педагогіки; уклад.: Л. Березівська, Н. Бібік, М. Бурда та ін. // Інформаційний збірник МОН України. – 2003. – № 24. – С. 3 - 15.

2.            Концепція навчання української мови в системі профільної освіти (проект)

3.            Концепція літературної освіти школярів у системі профільного навчання (проект)

4.            Бугайов О. І. Диференціація навчання учнів у загальноосвітній школі: методичні рекомендації/ О. І. Бугайов, Д. І. Дейкун– К., 1992. – 31 с.

5.            Куриш Ю. Становлення профільного навчання/ Ю. Куриш // Завуч. – 2005. – № 17–18. – С. 18–20.

6.                 Лернер П. Профільна освіта старшокласників: якою їй бути? / П.Лернер // Завуч. – 2003. – № 14. – С. 6–7.

7.            Лікарчук І. Проблема профілізації  навчання/ І.Лікарчук // Управління освітою. – 2002. – Липень. – № 13–14. – С. 2–9.

8.            Яремко І.М. Спецкурси у системі профільного навчання/ І.М.Яремко // Управління школою. – 2009. – № 9 (237). – С. 28-31.

9.            Кротовська Людмила. Профільне і допрофільне навчання – вимога часу / Людмила Кротовська // Завуч. – 2009. – № 2(368). – С. 4-7.

10.          Самодрин А.П. Профільне навчання в середній школі. Монографія - Кременчук: ВЦ СГЕІ, 2004. – 384 с.

11.          Ковбасенко Ю. Профільне викладання літератури: „за” і„проти”/ Юрій Ковбасенко // Укр. мова й л-ра в серед. шк., гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2003. – № 4. – С. 18-24.

 

Цьома Вікторія Дмитрівна. Кваліфікаційна категорія: спеціаліст І категорії. Місце роботи, посада: гімназія № 9 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області, вчитель української мови та літератури

Переглядів: 2816 | Додав: Олександр | Рейтинг: 5.0/6
Всього коментарів: 161 2 »
15  
Поділяю думку автора щодо важливості профільного навчання у ЗНЗ, особливо дисциплін філологічного циклу. Комплекс різних форм організації навчання сприяє формуванню мотивації на підвищення читацької культури, бо сучасні діти мало орієнтовані на читання. Погоджуюсь з думкою про важливість спецкурсів! Бажаю здійснення планів!

14  
Як самоосвіта вчителя української мови допомагає у роботі у профільних класах?

16  
Дякую за питання
Профільне навчання вимагає якісної підготовки вчителя до уроку, а саме: глибокого  вивчення теорії, намагання її осмислити, втілити в практику та й ще творчо опрацювати. Тому результативна самоосвітня діяльність  вчителя, безперечно, допомагає у роботі в профільних класах.

12  
Профільне навчання у старшій школі забезпечує належний рівень готовності випускників до зовнішнього тестування, високий рівень опанування предмета і подальше його вивчення в ВНЗ на належному рівні.

Матеріал статті ще раз підтверджує необхідність введення профільної та допрофільної освіти у загальноосвітні навчальні заклади, особливо профіль філологічного напряму. Це дуже допомагає учням у підготовці до ЗНО, розвиває їх творчі здібності, формує інтелектуально розвинену особистість. Дякую.

10  
Тетяна Тернавська, гімназія №9

Стаття досить цікава, інформативна. Цілком згодна з думкою автора стосовно того, що "важливою умовою успіху профільного навчання є допрофільна підготовка", яка передбачає "формування у дітей готовності робити свідомий вибір подальшого профілю навчання". Далі автор подає різні форми навчання у старших класах, одна з яких  - урок-лекція.
- Чи передбачають, Вікторіє, ваші уроки-лекції інтерактив як звязок з аудиторією?

13  
Дякую за питання
Лекційним способом подаю учням матеріал, відсутній у  підручниках, зокрема з риторики, стилістики, . з метою подання  складної лінгвістичної інформації. Звичайно, треба підтримувати зв"язок з аудиторією, тому що учням стає нецікаво і нудно сприймати  інформацію, непідтверджену прикладами .У ході лекції ставлю запитання, пропоную вирішити проблемні завдання.

9  
Зацікавлює сама постоновка проблеми: "Життя потребує одне – школа вчить іншому". В статті висвітлено як допрофільне так і профільне навчання, місце вчителя в реалізації Концепції профільної освіти, використання традиційних та новітніх методів та форм організації навчання. Отже, профільне навчання - один зі шляхів вирішення поставленої проблеми.

8  
Згодна з автором  статті в тому, що профільне навчання має базуватися на принципах гнучкості змісту і форм, інтеграції базових навчальних дисциплін, єдності і цілеспрямованості теоретичної та практичної підготовки учнів, диференціації та індивідуалізації.

7  
Дякую за питання.
Викладання літератури в класах філологічного профілю, де замість двох годин маємо чотири, дає можливість учням досконало ознайомитись зі  змістом  і формою  художнього твору та висловлювати думки  з приводу прочитаного.

6  
Профільне навчання української мови та літератури не тільки розвиває, поглиблює знання та удосконалює уміння та навички, але ще й дає грунтовну підготовку до зовнішнього незалежного оцінювання. Тому повністю погоджуюсь з думкою автора, викладеною у статті.

5  
Думки автора статті Вікторії Цьоми тісно переплітаються з моїми власними міркуваннями про належну допрофільну і профільну підготовку учнів-саршокласників та вчителя української мові й літератури в сучасному навчальному закладі.

1-10 11-14
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Пошук
Календар
«  Січень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Архів записів
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2017
Створити безкоштовний сайт на uCoz