Субота, 16.12.2017, 21:49
Вітаю Вас Гість | RSS

НАУКОВО-ДОСЛІДНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Блог

Головна » 2014 » Січень » 8 » Чеботарьова О.О. Використання нових педагогічних технологій, інтерактивних форм і методів навчання та запровадження інформаційно...
20:21
Чеботарьова О.О. Використання нових педагогічних технологій, інтерактивних форм і методів навчання та запровадження інформаційно...

УДК 372.853

Використання нових педагогічних технологій, інтерактивних форм і методів навчання та запровадження інформаційно-комунікаційних технологій під час профільного та допрофільного навчання

Олена Чеботарьова, вчитель фізики,  Комунальний заклад "Навчально-виховне об'єднання № 25 "Загальноосвітня школа І-ІІІ ст., природничо-математичний ліцей, Центр позашкільного виховання "Ліра" Кіровоградської міської ради Кіровоградської області"

   У статті розглядається організація допрофільної підготовки та профільного навчання під час вивчення фізики, сучасні підходи до науково-методичного забезпечення профільного навчання на уроках фізики.

Ключові слова: технології навчання, творча пізнавальна діяльність учнів, групова навчальна діяльність учнів, інформаційні технології.

   In the article the organization of profile training and specialised training in the study of physics, modern approaches to the scientific and methodical support of profile education at the lessons of physics.

Keywords: technology training, creative cognitive activity of students, group learning activity of students, information technologies.

   Одним зі стратегічних завдань реформування освіти в Україні є формування освіченої, творчої особистості, становлення її фізичного і морального здоров'я. Це вимагає розроблення і наукового обґрунтування змісту і методики організації навчально-виховного процесу. Найголовнішою умовою навчально-виховного процесу є його особистісна зорієнтованість, спрямована на те, щоб кожний вихованець став повноцінним, самодостатнім, творчим суб’єктом діяльності, пізнання, спілкування, вільною і самодіяльною особистістю. Саме в цьому і полягає гуманістична спрямованість навчально-виховного процесу, центром і метою якого є особистість вихованця [3].

Тому сучасна педагогічна наука і практика зосередили увагу на пошуку таких технологій навчання, які б забезпечували всебічний розвиток особистості школяра, сприяли його самовираженню. Наслідком таких пошуків є нові технології навчання: особистісно-орієнтована технологія навчання, технологія групової навчальної діяльності школярів, технологія розвивального навчання, технологія формування творчої особистості, технологія навчання як дослідження, нові інформаційні технології навчання.

   Впровадження нових педагогічних технологій суттєво змінило освітньо-розвиваючий процес, що дозволяє вирішувати багато проблем розвивального, особистісно-орієнтованого навчання, диференціації, гуманізації, формування індивідуальної освітньої перспективи учнів.

   Для всіх технологій характерні певні спільні ознаки: усвідомленість діяльності вчителя та учнів, ефективність, мобільність, цілісність, відкритість; самостійна діяльність учнів у навчальному процесі становить 60-90% навчального часу; індивідуалізація. Комп'ютерні технології не тільки допомагають організувати навчальний процес з використанням ігрових методів, але й отримати більш сильний зворотній зв'язок. Засоби мультимедіа дозволяють забезпечити найкращу, в порівнянні з іншими технічними засобами навчання, реалізацію принципу наочності, більшою мірою сприяють зміцненню знань і на практичних заняттях - умінь.

   Мета статті – показати, як використовуються новітні технології та інтерактивні форми й методи навчання під час викладання фізики у профільній та допрофільній школі.

   Вивчення фізики є важливим засобом пізнання, всебічного розвитку учнів, формування в них наукового світогляду. Одним з пріоритетних завдань учителя є реалізація засобами фізичної освіти ідеї взаємодії людини – природи -  суспільства, яка характеризується наступними аспектами: розкриття значення фізичних методів у формуванні наукового світогляду, сучасної фізичної картини світу; висвітлення ролі новітніх теоретичних напрацювань як наукової основи створення перспективних практичних пристроїв та обладнання сучасного виробництва; використання фізичних знань у суміжних дисциплінах, демонстрація конкретного застосування фізики у повсякденному житі; пояснення впливу розвитку суспільства на стан навколишнього середовища, зокрема на живі організми, формування екологічної культури людини, науково обґрунтованого ставлення до природи як до вищої та загальнолюдської цінності; озброєння учнів не лише практичними вміннями, що допоможуть в    оволодінні майбутньою спеціальністю, а й засобами пошуку та використання інформації з різних джерел, мотивації до самоосвіти, розвитку кругозору, пізнавального інтересу, інтелектуальних здібностей [5].

   Використовуючи новітні технології та інтерактивні форми й методи навчання я перш за все намагаюсь залучити учнів до творчості у процесі навчання.  Під творчою пізнавальною діяльністю учнів розуміють діяльність, що керована педагогом, з використанням відповідних засобів навчального впливу; спрямована на виконання творчих завдань; передбачає пошук і пояснення закономірних зв’язків та відношень експериментально спостережуваних фактів, явищ, процесів шляхом застосування прийомів наукових методів пізнання, у результаті якого учні активно оволодівають знаннями, знайомляться із методологією фізичної науки, розвивають дослідницькі вміння і навички, формують пізнавальні мотиви та організаційні якості [1].

   Оскільки фізика – наука експериментальна, то проблемно-змістовим забезпеченням творчої навчально-пізнавальної діяльності учня є творчі експериментальні завдання. Кожне творче експериментальне завдання передбачає проходження учнем певних етапів дослідження, які становлять логічну структуру виконання завдання:

1. Спостереження явища або процесу і накопичення фактичного матеріалу.

2. Аналіз отриманих фактів.

3. Встановлення причино-наслідкових зв’язків шляхом індуктивного узагальнення.

   Процес виконання експериментального завдання передбачає певного обсягу теоретичних знань учня, рівня володіння узагальненими пізнавальними уміннями й навичками. Об’єктом дослідження можуть бути: фізичне явище або процес, залежність між фізичними величинами, фізичний закон або наслідок з нього. Для розвитку творчих здібностей учнів, вони мають систематично виконувати творчі завдання. Ці завдання повинні бути посильними для більшості учнів, різноманітними за характером діяльності. Наприклад, на уроках я даю наступні завдання:

-  Визначити густину газетного паперу.  Створити «штучну» веселку (7 кл.);

- Використовуючи видане обладнання (наприклад: мензурка, посудина з водою, динамометр, тіло) визначити якнайбільше фізичних величин (8 кл.);

- Дослідити зміну об’єму тіл при нагріванні й охолодженні в різних агрегатних станах (8 кл.);

- Користуючись амперметром, вольтметром, лінійкою та олівцем, визначити матеріал, з якого виготовлений провідник (9 кл.) тощо.

Продовженням експериментальних завдань можуть бути такі завдання, в умові яких міститься вимога на основі здобутих знань пояснити конструкцію і принцип дії певної установки чи приладу, придумати задачу до певного графіка, тощо. Наприклад: дослідити покази сухого і вологого термометрів; пояснити результати спостереження, використовуючи знання про будову речовини; на основі отриманих результатів пояснити принцип дії психрометра (10 кл.).

   Оскільки творчі здібності розвиваються в процесі діяльності, то необхідно застосовувати різні види творчих завдань. Наприклад, самостійні роботи творчого характеру. Самостійність є важливою ланкою переходу пізнавальної активності учня в творчу. В процесі самостійної роботи розвивається увага, мислення і пам'ять, виробляється уміння аналізувати, встановлювати зв’язки, систематизувати й узагальнювати, робити висновки. Учні набувають навичок роботи з довідковою або спеціальною літературою. Тому у сучасному навчальному процесі самостійна робота займає все більше місця.

   Такою самостійною роботою творчого характеру можуть бути домашні завдання, яким я приділяю особливу увагу.  Це домашні завдання, спрямовані на спостереження певного явища (наприклад, дисперсії світла за допомогою різних прозорих тіл); на постановку дослідження, використовуючи пристрої побутового призначення (наприклад: запропонувати спосіб, як, використовуючи шпильки,  довести,  що лінія, проведена на картоні, є прямою); на розв’язування задач, використовуючи приклади з життя (наприклад: намалювати траєкторію та знайти середню швидкість свого руху від дому до школи); на підготовку відповідей на питання, використовуючи фізичні знання (наприклад: Що сталося б, якби зникла дифузія? Що було б, якби зникло тертя?); на підготовку повідомлень щодо історичного розвитку науки і технологій. Розвитку творчих та інтелектуальних здібностей, розширенню світогляду учнів сприяє й такий вид самостійної діяльності як складання кросвордів. Таке домашнє завдання мої учні отримують в кінці вивчення певної теми або розділу.

    На творчий пошук можна перетворити також розв’язування фізичних задач. Творчість з’являється тоді, коли є звичка охоплювати всю умову задачі, оперувати сучасними науковими поняттями і пояснювати явища науковими теоріями. Роль учителя при цьому не зводиться до повідомлення правильну чи неправильну відповідь знайшов учень. Потрібно вчити виробленню навичок ефективно розподіляти увагу на всіх обставинах умови задачі, гнучко працювати з умовою: спрощувати її, зводити до розв’язаної раніше, користуватись моделями, графічними зображеннями. Такий підхід не тільки розвиває і збагачує уяву учня, а й привчає його акумулювати широкий спектр власних психічних ресурсів для досягнення поставленої мети. Крім того, уміння будувати і читати графіки стає в нагоді багатьом спеціалістам. Часто задача, проінтерпретована графічно, з унаочненням описаних процесів, може бути розв’язана швидко і красиво, без громіздких аналітичних викладок. Звичайно, відкриття, які робить учень під час розв’язування задач, суб’єктивні, але зроблені власноруч, є серйозною передумовою успішного творчого ставлення до майбутньої професійної діяльності.

   На своїх уроках основну увагу я звертаю на науковість викладення матеріалу. Науковість викладу – основа основ навчання в профільній школі, її не замінити ніякими методичними прийомами. Зараз у школах поширені в основному три методи навчання учнів розв’язувати задачі: учнів знайомлять з алгоритмом розв’язування задач нового типу, показують, як він застосовується та пропонують розв’язати декілька задач самостійно з його використанням; вчитель пояснює зразок розв’язування задач нового типу, не виділяючи алгоритму, а потім пропонує учням самостійно розв’язати подібні задачі; даються приклади розв’язування задач без плану та алгоритму розв’язання (фактично закладений в усіх  підручниках).

   В свій роботі я використовую метод, в якому об’єдную елементи всіх названих методів. Після розв’язування за алгоритмом однієї-двох задач розділяю клас на дві групи. До однієї групи входять учні, які за зразком і алгоритмом можуть самостійно розв’язати наступні задачі (вони отримують індивідуальні завдання), до іншої групи – решта учнів, які розв’язують задачі колективно під керівництвом вчителя. Це дає можливість успішно навчати учнів різного рівня підготовки. Застосовуючи елементи диференціації, я не забуваю, що їх застосування полягає не в тому, що одним учням повідомляється менший, а іншим – більший обсяг навчального матеріалу. Суть у тому, що учням пропонується однаковий обсяг інформації, але орієнтую на можливі різні рівні вимог щодо її засвоєння. Чітке усвідомлення учнями рівня обов’язкових вимог – дієвий засіб мотивації навчання. Застосовуючи задачі різних типів на всіх етапах засвоєння фізичного знання: для розвитку інтересу, творчих здібностей і мотивації учнів до навчання; під час постановки проблеми, що потребує розв’язання; у процесі формування нових знань учнів, вироблення практичних умінь учнів; з метою контролю якості засвоєння навчального матеріалу чи діагностування навчальних досягнень учнів; я застосовую особистісно орієнтований підхід до учнів, враховуючи пізнавальні можливості й здібності кожного з них. Уміння розв’язувати задачі розвиває творчі здібності учнів, їх розумовий потенціал, тому мої учні є серед переможців та призерів Всеукраїнських предметних олімпіад та конкурсів, інтернет-олімпіад.

    М.В. Ломоносов писав, що висновки можна зробити на основі дослідів, які поставлені багато разів. Тому при проведенні уроків з фізики якнайширше використовую демонстраційні експерименти, які за своїм змістом виконують різні функції: виконувати роль головних дослідних фактів теорії; представляти матеріальні моделі, що відповідають даній гіпотезі; експериментально перевіряти теоретичні положення; ілюструвати практичне застосування фізики в різних галузях науки та техніки. Демонстраційний експеримент розв’язує багато завдань: вчить учнів охайності в роботі, правильного використання приладів, готує учнів до проведення фронтальних лабораторних робіт, розвиває спостережливість, уміння робити висновки на основі спостережуваних явищ.  Ці завдання найбільш актуальні в допрофільній школі.

   Щоб спонукати учнів до самоосвіти, включити їх у діяльність та надати їм можливість самореалізації, використовую в своїй роботі інтерактивні методи навчання. Треба переконувати учнів у тому, що теоретичний матеріал має практичне застосування, оскільки формальні знання ще ніколи не приносили користі. Для цього запроваджую роботу в групах, адже відомо, що саме в суперечці ідей народжується істина. У процесі групової навчальної діяльності вчитель має змогу керувати роботою кожного учня опосередковано, через завдання, які він пропонує групі.  Під час групової діяльності учні спілкуються між собою, допомагають один одному, співпрацюють. Комплектування груп відбувається з урахуванням навчальних можливостей учнів. Слабкі учні збагачуються новою інформацією, мають можливість отримати додаткове пояснення. Середні учні в умовах групової роботи з’ясовують незрозумілі питання, опановують ефективні способи розв’язування задач. Сильні учні, допомагаючи товаришам, перевіряють і зміцнюють свої знання. Тому для них групова робота теж є корисною. Отже, під час групової роботи більше можливостей для реалізації індивідуального підходу до навчання, ніж при колективній.

Можливі два варіанти комплектування груп:

1) групи з різними навчальними можливостями (гетерогенні групи);

2) групи з однаковим рівнем навчальних можливостей (гомогенні групи).

Залежно від дидактичної мети уроку я надаю перевагу тому чи іншому варіанту комплектування груп. Якщо я ставлю завдання досягти розуміння й засвоєння важливого теоретичного матеріалу, то доцільно організовувати роботу гетерогенного складу груп. Якщо дидактична мета полягає в поглибленні та систематизації знань, то для її досягнення ефективнішою буде робота гомогенних груп. В цьому випадку учні з високим рівнем досягнень відразу включаються у розв’язання запропонованих завдань та проявляють самостійність. Досить успішно працюють і групи з середнім рівнем навчальної діяльності. А групи з низьким рівнем навчальних можливостей потребують допомоги вчителя. Відчутну допомогу цим учням при розв’язанні завдань надають алгоритми, схеми-конспекти, пам’ятки, тощо.

   Під час групової навчальної діяльності учні виконують значно більший обсяг роботи, ніж за використання інших технологій. Підвищується результативність засвоєння ними знань і формування вмінь, розвиваються вміння співпрацювати. Це є для учнів тренінгом для дорослого життя, оскільки сучасна структура праці побудована таким чином, що люди працюють саме в мікрогрупах.

            Велику роль для проведення сучасного уроку відіграє комп’ютер, який дозволяє вчителю досягти більш високого рівня наочності, розширює можливості активізації діяльності учнів. Комп’ютер має значні переваги над іншими технічними засобами навчання: мультимедійність (поєднання в одній навчальній програмі всіх форм подання інформації); інтерактивність (внутрішня активність учня, запланована самим змістом навчальних програм, яка не потребує зовнішнього керування з боку вчителя); адаптивність; доступність; незалежність змісту навчання (рівні можливості всім користувачам незалежно від соціальних та інших умов життя).

Учитель використовуючи ПМК має можливість: реалізовувати різні методи навчання одночасно для кожного учня, забезпечуючи індивідуалізацію навчання, а також організовувати групову роботу учнів; зменшити обсяги навчального матеріалу за рахунок використання комп’ютерного моделювання, анімації та відео фрагментів; формувати вміння і навички учнів за допомогою тренажерів (наприклад, із розв’язування фізичних задач); здійснювати неперервний контроль за процесом засвоєння знань; зменшити кількість рутинної роботи і використати час на удосконалення методики навчання та організацію індивідуальної роботи; створити умови для ефективної самостійної роботи учнів [2].

   Зміст і методика викладання фізики має специфічні ознаки щодо формування компетентностей учнів. Інформаційні технології відкривають для учнів можливість краще усвідомити характер об’єкта, активно включитися в процес його пізнання, самостійно змінюючи як його параметри, так і умови функціювання. Використання нових інформаційних технологій дозволяє вчителю спілкуватись з учнями на сучасному технологічному рівні, зробити навчальний процес більш привабливим, емоційним, ефективним та об’єктивним. У зв’язку з цим інформаційні технології можуть позитивно впливати не тільки на розуміння учнями будови й сутності функціювання об’єкта, а й на їх розумовий розвиток. Використання інформаційних технологій  дозволяє оперативно й об’єктивно виявляти рівень освоєння матеріалу учнями, що має велике значення в процесі навчання. Наприклад, під час перегляду певного фрагмента я даю учням завдання: знайти відповіді на певні питання, створити схему або заповнити заздалегідь підготовлену таблицю. Під час усного контролю я пропоную прокоментувати кадр, пояснити явище чи процес, що спостерігається на екрані, висловити гіпотезу, чому це відбувається саме так.

            Крім того, невід’ємною частиною уроків фізики – є вивчення будови й принципу роботи різних фізичних приладів. Демонструючи прилад, вчитель пояснює принцип дії на моделі або схемі. Але часто учням складно уявити весь ланцюг фізичних процесів, що забезпечують роботу приладу. Спеціальні комп’ютерні програми дозволяють показати окремі деталі приладу, динамічно відтворити з оптимальною швидкістю процеси, на яких ґрунтується його дія, полегшити  процес сприйняття деяких складних фізичних явищ і законів.  При цьому можна неодноразово це все повторити. Але хочеться зазначити, що моделювання різних явищ у жодному разі не замінює «живих» дослідів, тільки в поєднанні з ними дає змогу на вищому рівні пояснити зміст того, що відбувається. Такі уроки викликають в учнів справжній інтерес, змушують працювати навіть слабких учнів. Потім учні самі беруться створювати презентації за темами, які їх зацікавили та демонструють їх у класі. Крім того я сама пропоную учням розкривати певні питання та проблеми, створюючи презентації за допомогою комп’ютера. Наприклад, під час підготовки і проведення уроків-семінарів. Одним з таких питань, яке виноситься на семінарське заняття, є «Теплові двигуни і охорона природи». Проблема досить актуальна: внаслідок діяльності людини виникла загроза існуванню живої природи. Негативна дія теплових двигунів на навколишнє середовище складається з трьох факторів: хімічне забруднення (викиди шкідливих речовин та спалювання кисню); теплове забруднення; шумове забруднення.

            Я пропоную учням об’єднатися в три групи, щоб кожна з них вивчала один з негативних факторів. Потім результати своєї роботи учні представляють у вигляді презентації. Далі діти роблять висновки, який фактор має найбільшу негативну дію на природу і які заходи треба вжити, щоб зменшити цю дію. На такому рівні можна розглянути це питання у 8 класі. У 10 класі це ж питання можна поглибити і розширити: проаналізувати найпоширеніші теплові двигуни і порівняти, який більш економічний, екологічно чистий. В 11 класі подібний семінар можна провести по різним типам електростанцій.

   Але незалежно від технологій, які я використовую у своїй педагогічній діяльності, я завжди пам’ятаю наступні правила:

1). Головним є не предмет,якому я навчаю, а особистість, яку я формую. Не предмет формує особистість, а вчитель своєю діяльністю.

2). Допомагаю учням оволодіти найбільш продуктивними методами навчально-пізнавальної діяльності, вчу їх вчитися.

3). Найчастіше використовую питання «Чому?», щоб навчити учнів мислити.

4). Привчаю учнів думати і діяти самостійно.

5). Творче мислення учнів розвиваю під час усебічного аналізу проблеми, практикую творчі завдання.

6). Показую учням перспективи їх навчання.

7). У процесі навчання враховую індивідуальні особливості кожного учня, життєвий досвід учнів, їх інтереси.

8). Стежу за останніми науковими досягненнями зі свого предмету, щоб бути цікавою для учнів.

9). Заохочую дослідницьку роботу учнів.

10). Намагаюсь вчити так, щоб учень розумів, що знання є для нього життєвою необхідністю.

Висновок. Сьогодні основною проблемою навчально-виховного процесу є підготовка випускників, здатних до творчого, самостійного розв’язування нестандартних завдань і ситуацій, зумовлених динамічністю розвитку нинішнього суспільства.   Під час навчання учнів потрібно вчити продуктивно мислити, надавати їм можливість самостійно здобувати знання, висувати різні гіпотези й здогадки, перевіряти їх і шукати найбільш раціональні шляхи розв’язання навчальних проблем. За таких умов діяльність вчителя стає переважно спонукальною, а не інформативною. Цього можна досягти проблемним викладом навчального матеріалу, евристичною бесідою, частково-пошуковим і дослідницьким методами навчання. Включення учнів в активну навчальну роботу, використання при цьому різноманітних форм, методів пізнавальної діяльності значно розширює навчально-виховні можливості уроку, що виступає провідною формою організації навчальної діяльності. Інноваційні методи в викладанні - це нові методи спілкування з учнями, позиція ділового співробітництва з ними і залучення їх до нинішніх проблем. Інноваційні методи - це методи, що дозволяють учням самоствердитися. А самоствердження - це шлях до правильного вибору своєї професії.

Література

1. Галатюк Ю.М. Дослідницька робота учнів з фізики у старших класах загальноосвітньої школи : Монографічний посібник / Галатюк Ю.М., Тищук В.І. – Рівне : РДГУ, 2004. – 264 с.

2. Головко М.В. Використання можливостей нових інформаційних технологій у навчанні / Головко М.В. // Збірник наукових праць. – Коломия : ВПТ «ВІК», 2001. – Вип. 7.

3. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: Підручник / Дичківська І.М. – К. : Академвидав, 2012. – 352 с.

4. Освітні технології: Навчально-методичний посібник / За ред. О.М.Пехота. — К. : А.С.К., 2002.

5. Програма для профільних класів загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання.  Фізика. 10-11 класи. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України. –  К. : Педагогічна преса, 2004.

6. Хорошавин С.А. Физический эксперимент в средней школе / Хорошавин С.А. – М. : Просвещение, 1988.

 

Чеботарьова Олена Олексіївна.

І кваліфікаційна категорія.

Комунальний заклад "Навчально-виховне об'єднання №25 "Загальноосвітня школа І-ІІІ ст., природничо-математичний ліцей, Центр позашкільного виховання "Ліра" Кіровоградської міської ради Кіровоградської області", вчитель фізики. 

Переглядів: 2080 | Додав: Олександр | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 251 2 3 »
25  
Дуже змістовна стаття. Автор ділиться досить цікавою методикою організації роботи учнів на уроках фізики та прийомами стимулювання розвитку  творчих здібностей учнів. 
Тимофієнко О.Л. "Вікторія-П".

23  
Стаття розкриває актуальні питання сучасної освіти, окреслені у Національній стратегії розвитку системи освіти України на період до 2021 року. Застосування активних форм навчання сприяє вихованню конкурентноспроможної особистості (Національна доктрина розвитку освіти), розкриттю здібностей та реалізації можливостей у школярів та формування "ситуації успіху". У статті піднято актуальні проблеми, оскільки предмети природничо-математичного циклу, за останніми науковими дослідженнями, мають не досить високий рейтинг серед учнів. Поділяю думку автора, що застосування даної системи вивчення фізики, запропонованої Оленою Чеботарьовою, сприяє формуванню інтересу до вивчення предмету, евристичного підходу до організації навчально-виховного процесу та розвитку творчих здібностей школярів. Бажаю успіхів у реалізації задуманого!

24  
Дякую за грунтовний, цікавий коментар та за побажання.

22  
Погоджуюсь з автором статті, що у  профільній школі учитель повинен генеруватиінноваційні ідеї,  проявляти професійний
інтерес до розробки й реалізації нових проектів, володіти  високим інтелектуальним потенціалом та
науковою компетентністю, різними методами активізації пізнавальної діяльності
учнів на уроці та в позакласній діяльності з учнями,  мати  ґрунтовну методичну підготовку,  проводити  разом з учнем пошуково-дослідницьку роботу.                                                                  Людмила Шведова ЗОШ № 3

21  
Ірина.
Дякую за статтю. Творчий підхід вчителя до уроку сприяе розвитку творчого потенціалу учнів, заохочує дітей до продуктивної праці на уроці.

20  
Дякую автору за цікаву та актуальну статтю. Я згодна, що використання новітніх технологій, розширює навчально-виховні можливості уроку, що є необхідним сьогодні.

19  
Цікаві підходи. Використовуючи відоме створювати нове. Дякую.

18  
Перетворення наукових істин у живий досвід творчої праці - це найскладніша сфера зіткнення науки з практикою. І тільки при творчому підході до справи можна реалізувати задачі профільної школи.

16  
Цілком згодна зі словами автора, адже майстерність учителя на уроці полягає  у  володінні методикою навчання й виховання, творчому застосуваннісучасних педагогічних технологій і передового педагогічного досвіду,
раціональному керівництві пізнавальною й практичною діяльністю учнів, їхнім
інтелектуальним розвитком.

15  
Цікаво.згодна з автором.

14  
Розробка і впровадження у практику роботи сучасної школи інтерактивних технологій сприяє тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії всіх, хто навчається,спонукає до постійної творчої праці.Дякую. Стаття актуальна, цікава, змістовна.

1-10 11-20 21-23
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Пошук
Календар
«  Січень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Архів записів
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2017
Створити безкоштовний сайт на uCoz