УДК 372.853

ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ РЕАЛІЗАЦІЇ ДОПРОФІЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ФІЗИКИ У ВОСЬМОМУ КЛАСІ

Вікторія Бузько,

учитель фізики спеціалізованої загальноосвітньої школи I-III ступенів № 6 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області

У статті розглядається актуальна проблема допрофільної підготовки під час вивчення фізики. На конкретних прикладах показано можливість реалізації допрофільної підготовки учнів під час формування пізнавального інтересу у процесі вивчення курсу фізики 8-го класу.

Ключові слова: пізнавальний інтерес, допрофільна підготовка, вивчення фізики, теплові явища, експериментальні завдання.

The article considers actual problem of before profile learning while studying physics.  In the concrete examples shown the possibility implementing pre profile training of students in the formation of cognitive interest in the study of physics 8th grade.

Keywords: cognitive interest, of before profile learning, the study of physics, thermal phenomena, experimental task.

Постановка проблеми. Одним із найважливіших завдань сучасної загальноосвітньої школи є ґрунтовна підготовка учнів до свідомого вибору подальшої професійної діяльності. Тому, актуальність впровадження профільної школи полягає у тому, що профільна підготовка учнів передбачає створення умов для отримання учнями знань відповідно до їхнього професійного покликання. Допрофільна підготовка – це система педагогічної, психолого-педагогічної, інформаційної та організаційної діяльності, яка сприяє самовизначенню учнів старших класів основної школи щодо обрання ними профілюючих напрямків майбутнього навчання і широкої сфери подальшої професійної діяльності [6, с. 132]. За Концепцією профільного навчання, допрофільна підготовка – це компонент профільного навчання, який здійснюється в основній школі (8-9 класи) і покликаний повною мірою забезпечувати реалізацію інтересів, нахилів і здібностей учнів шляхом відповідних змін у завданнях, змісті й організації процесу навчання [7].

На наш погляд, першочерговим завданням допрофільної підготовки учнів з фізики є формування пізнавального інтересу до фізики як науки та шкільного предмета. Формування пізнавального інтересу до фізики є актуальною проблемою дидактики фізики у сучасній школі, оскільки рівень розвитку пізнавального інтересу сприяє підвищенню якості знань учнів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питання сутності і особливості організації профільного навчання досліджували педагоги і психологи О. Бугайов, О. Кабардін, П. Лернер, Л. Липова та ін.; питання науково-методичного супровіду досліджували Н. Бібік, М. Бурда та ін.; проблеми формування готовності до вибору професії і майбутньої трудової діяльності присвячено праці Л. Буєвої, Г. Костюка, В. Моляко та ін.; організація допрофільного навчання в основній школі досліджувалась у працях Е. Аршанського, А. Пінського та ін.

Питання формування інтересу в учнів у процесі навчання вивчали відомі психологи та педагоги: В.  Бондаревський, В. Іванов, А.  Леонтьєв, А. Маркова, Н. Морозова, С. Рубінштейн, Г. Щукіна та ін. Проблема формування пізнавальних інтересів особистості завжди була у центрі уваги психологів, педагогів, методистів, учителів-практиків. Проблему розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі вивчення шкільного курсу фізики досліджували вітчизняні науковці: П. Атаманчук, О. Бугайов, С. Величко, С. Гончаренко та ін.

Мета даної статті: на конкретних прикладах показати формування пізнавального інтересу до фізики у процесі реалізації допрофільної підготовки під час вивчення окремих тем курсу фізики 8-го класу.

Виклад основного матеріалу. Відповідно до „Проекту концепції профільного навчання” „метою допрофільної підготовки є надання допомоги учневі в раціональному виборі майбутнього навчального профілю, створення сприятливих умов для його самовизначення і самореалізації, подальшого профільного навчання шляхом диференціації та індивідуалізації навчання в основній школі (8–9 класи)” [7]. У загальноосвітній школі гуманітарного напрямку, на наш погляд, є декілька способів організовувати допрофільну підготовку учнів під час вивчення фізики, зокрема, диференціація навчання під час вивчення курсу фізики у 8-му класі та інтеграція природничонаукових знань учнів (за відсутності курсів за вибором, факультативних курсів та інших форм реалізації допрофільної підготовки учнів, передбачених концепцією профільного навчання). На думку О. Бугайова, профільне навчання – тип диференціації та індивідуалізації навчання, за якого максимально враховуються інтереси, нахили та здібності учнів до певного виду діяльності [1, с. 9-10].

Розглянемо формування пізнавального інтересу учнів до фізики на прикладі вивчення розділу „Теплові явища”. У процесі вивчення фізики доцільно впроваджувати інтеграцію природничонаукових знань. Інтеграція фундаментальних та спеціальних знань з природничих дисциплін сприяє: формуванню узагальнених і систематичних знань, умінь і навичок з різних навчальних дисциплін і відповідних їм галузей наук; комплексній реалізації складових системи навчання і виховання особистості; формуванню загально навчальних умінь та навичок учнів; більш глибокому і міцному засвоєнню основних наукових понять з різних навчальних курсів; узгодженій діяльності учнів і викладачів, усуненню дублювання та економії часу, дотриманню принципу наступності уже під час першого концентру навчання фізики в основній школі [5, с. 211]. Під час вивчення розділу „Теплові явища” доцільно розглянути питання терморегуляції у живій природі (даний матеріал учні вивчають у курсі біології 9-го класу), зокрема терморегуляцію людини.

Розподіл теплових потоків всередині тіла визначається його структурними особливостями. Тканини, розташовані ближче до поверхні тіла, мають більш низьку температуру, ніж центральні. Найвищу температуру мають глибоко розташовані органи і тканини з інтенсивною теплопродукцією: серце, легені, головний мозок, органи черевної порожнини, глибокі м'язи кінцівок, де температура змінюється в межах 0,1°С. Ці органи складають температурне ядро тіла, яке оточене пойкілотермною оболонкою з поверхнево розташованих тканин.

А чи не ушкоджуються дихальні шляхи при швидкому глибокому вдиханню холодного повітря? Холодне повітря, проходячи через рот і трахею, швидко зігрівається, навіть якщо його температура нижче -25°С. Навіть при такій температурі повітря, пройшовши близько 5 см по носовому ходу, зігрівається до 15°С. Дуже холодне повітря, потрапляючи до носу, достатньо зігрівається, наближаючись до виходу з носового ходу; таким чином, відсутня небезпека травмування горла, трахеї або легенів (рис. 1) [3, с. 160]. Під час вивчення нового матеріалу із впровадженням інтеграції знань із фізики та біології у школярів формується стійкий пізнавальний інтерес до фізики за умови, що вони бачать і розуміють застосування набутих на уроках фізики знань до повсякденного життя. Деякі учні у гуманітарних загальноосвітніх закладах відчувають певні труднощі під час розв’язування задач у курсі фізики 8-го класу, тому варто використовувати задачі міжпредметного характеру, які б наочно показували і підтверджували взаємозв’язок фізики і біології, фізики і хімії, фізики і медицини та інше.

Як приклад, варто запропонувати учням розв’язати наступні задачі.

Задача № 1. Кошлата шубка дозволяє джмелям (рис. 2) збирати нектар і пилок навіть у північних широтах. Під таким одягом тіло джмеля при посиленій роботі м'язів нагрівається до 40 градусів. І чим північніше літає джміль, тим він більший і кошлатіший. У тропіках джмелів немає – перегріваються. Чому шубка рятує джмелів від замерзання?

Захисний покрив джмеля затримує конвекційні потоки,  уповільнює тепловіддачу і випромінювання [3, с. 130].

Задача №2. Відповідно до загальноприйнятих гігієнічних норм людині необхідно щодня 80-100 г білків, 400-500 г вуглеводів, 80-100 г жирів, 20 г хлористого натрію, 0,1 г (без холіну), 0,5-1 г холіну. Калорійність раціону повинна покривати енергетичні витрати організму, які складають при помірній фізичній роботі приблизно 3000-3500 ккал. Яка енергія в Дж необхідна щодня людському організму? [3, с. 139]

Процес навчання фізики неможливий без експериментальних завдань, саме виконання учнями експериментальних завдань, якнайкраще сприяє формуванню та розвитку пізнавальних інтересів учнів. Експериментальні завдання сприяють підвищенню активності учнів, розвитку логічного мислення, привчають аналізувати явище, застосовувати набуті ними раніше теоретичні знання і практичні навички, отримані на уроках фізики; самостійне виконання експериментальних завдань сприяє формуванню умінь і навичок дослідницького характеру, розвитку творчих здібностей учнів [4, с. 89–92]. Тому гарним фундаментом допрофільної підготовки учнів є виконання експериментальних завдань інтегрованого характеру. Так, під час вивчення теми „Випаровування і конденсація” учням варто запропонувати виконати дослід, який вони виконували у процесі вивчення інтегрованого курсу природознавство у 5-му класі, але доповнити його додатковими запитаннями і вимогами.

Завдання № 1. Виявити випаровування води рослинами (дослід з конденсацією пари).

Мета: показати, що листя випаровує воду.

Обладнання: 2-3 тижневі рослини квасолі, вирощені в ґрунті або пробірках з водою, або кімнатні рослини плекрантус, пеларгонія, бегонія; електролампа, підвішена на штативі, для постановки досліду за відсутності прямого сонячного освітлення.

Для першого варіанту досліду: колба або пляшка з широкою горловиною на 125-300 см³, пластилін або вата і пінцет; штатив лабораторний або скляна банка на 0,35-0,5 л (або вазон з ґрунтом); картонний пакет (вазон) – підставка для пробірок. Для другого варіанту досліду: невеликий непошкоджений поліетиленовий пакет; нитки.

Для першого варіанту беруть листок відповідного розміру без ознак відмирання або пошкодження черешка. У квасолі видаляють все листя, окрім одного – дослідного. Не відокремлюючи лист від рослини, згортають його трубкою (вздовж центральної жилки) і обережно вводять у суху колбу разом з черешком, а для квасолі – із стеблом. Колбу закріплюють в лапці штатива або поміщають на банку (рис. 3), на вазон з ґрунтом. Колба повинна розташовуватися так, щоб вода, що збирається у ній, не могла витікати. Пробірку з рослиною закріплюють в лапці штатива або встановлюють у картонний вазон-стакан, у якому роблять вирізи для пробірок на різній висоті (рис. J. У досліді на рослинах квасолі, вирощених у ґрунті, вазон зручно поставити похило або покласти боком на стіл. Отвір колби закорковують пластиліном або щільно закривають ватяною пробкою, вводячи її обережно (щоб не надломити черешок або стебло) у горловину колби за допомогою пінцета. Ґрунт у вазоні рясно поливають водою кімнатної температури або злегка підігрітою.

Гарні результати – поява крапель, а потім і калюжі води у колбі – під лампою або на сонці отримують за 2-4 год. У тіні тривалість досліду 1-3 дні, при цьому може бути отримано лише запітніння стінки колби (без вільної води) і лише у разі закоркування колби пластиліном.

Другий варіант. Листя вводять у пакет з прозорої поліетиленової плівки, краї пакету акуратно збирають і прикріплюють нитками до міцного черешка кімнатної рослини або до стебла квасолі (рис. 4). Рослину поміщають біля лампи або на вікно з прямим сонячним освітленням. У цих умовах стінки пакету покриваються крапельками води через 2-4 год, а типове запітніння можна спостерігати впродовж уроку, якщо дослід поставлений поблизу відкритої кватирки. У тіні отримується лише запітніння пакету – за 1 день [2, с. 44]. У разі наявності терезів, учням доцільно запропонувати визначити масу води, що виділилася у колбу та кількість теплоти.

Даний дослід можна запропонувати учням в іншому аспекті. Наприклад, визначити експериментально, які фактори впливають на випаровування води кімнатними рослинами (площа листка, колір листка, „м’ясистість” листка).

Завдання № 2. Для проведення досліду учням можна запропонувати використати каланхое та оксаліс. Дослід доцільно проводити подалі від опалювальних приладів.

Прилади і матеріали: штатив, лапки, дві пластикові пляшки, скотч, ножиці, маркер, терези, каланхое, оксаліс.

1.  Визначити масу кожної пляшки. Результати записати до таблиці.

2.  Помістити листя кожної рослини в горловину пляшки. Заклеїти їх скотчем. Закріпити у штативі. Зачекати 5 днів.

3. Швидко від’єднати скотч та зважити масу пляшок за допомогою терезів. Дані записати до таблиці. Знайти різницю. Зробити висновки.

Результати подати у вигляді діаграм (рис. 5, рис. 6). Учні, виконуючи дані досліди роблять висновки, що найбільше випаровується води у рослин з великим м’ясистим листям, менше з малим і темним кольором.

Важливе значення для формування і розвитку пізнавального інтересу у процесі допрофільної підготовки у курсі фізики 8-го класу має позаурочна робота з фізики. У процесі проведення позаурочної роботи з фізики необхідно враховувати, що виконання учнями певних завдань у позаурочний час повинно ґрунтуватися на знаннях і вміннях, які учні отримали на уроках; всі форми позаурочної роботи з фізики покликані формувати і розвивати інтерес учнів до фізики, формувати у школярів потребу поглиблювати і розширювати свої знання, збільшувати контингент учнів, які б цікавилися фізикою як наукою та її практичним застосуванням. Серед форм роботи, які доцільно застосовувати в гуманітарних класах загальноосвітньої школи: інтелектуальні змагання з фізики (вікторина, морський бій, фізичний футбол), олімпіади різного рівня (шкільні, міські, обласні, всеукраїнські), інтернет-олімпіади („Відкрита природнича демонстрація”), Міжнародний інтерактивний природничий конкурс „Колосок”, Всеукраїнський фізичний конкурс „Левеня”, навчальні проекти, які виконуються учнями в позаурочний час.

Література

1. Бугайов О. І. Диференціація навчання у загальноосвітній школі: методичні рекомендації / О. І. Бугайов. – К. : Освіта, 1992. – 32 с.

2. Бузько В. Л. Дидактичний матеріал для перевірки знань з природознавства. 5 клас : посібник для учнів / В. Л. Бузько; науковий редактор: проф. С. П. Величко. — Кіровоград : Ексклюзив-Систем, 2013. — 52 с.

3. Бузько В. Л. Дидактичний матеріал для перевірки знань з фізики. 8 клас : посібник для учнів / В. Л. Бузько; науковий редактор: проф. С. П. Величко. — Кіровоград : ФО-П Александрова М. В., 2012. — 184 с.

4. Бузько В. Л. Развитие познавательного интереса учащихся основной школы к физике путем использования разных видов учебной деятельности / В. Л. Бузько, С. П. Величко. // Актуальные проблемы естественных наук и их преподавания: материалы Международной научно-практической конференции, посвященной 100-летию МГУ имени А. А. Кулешова, 20-22 февраля 2013 г., г. Могилев, МГУ имени А. А. Кулешова. — Могилев : МГУ имени А. А. Кулешова, 2013. — 520 с. — С. 89-92.

5. Величко С. П. Формування пізнавального інтересу учнів загальноосвітніх шкіл під час вивчення окремих розділів курсу фізики / С. П. Величко, В. Л. Бузько. Том II. Упорядники: Хохлова Т. С., Хохлов В. О., Ступак Ю. О. — Международный научный журнал Acta Universitatis Pontica Euxinus. Специальный выпуск. — Дніпропетровськ – Варна,  2013. — 604 с. — С. 209-211.

6. Зеер Э. Ф. Профориентология. Учебное пособие для высшей школы / Э. Ф. Зеер, А. М. Павлова, Н. О. Садовникова – М. : Высшая школа, 2005. – 159 с.

7. Проект Концепції профільного навчання в старшій школі [Електронний ресурс] / — Режим доступу: http://mon.gov.ua/ua/pr-viddil/1312/1381224620/ — 29.12.2013.

Повний варіант статті (з рисунками) див. тут: /buzko_02.01.doc

Бузько Вікторія Леонідівна.

Учитель вищої кваліфікаційної категорії, старший учитель, магістр педагогічної освіти, викладач фізики. Спеціалізована загальноосвітня школа I-III ступенів №6 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області.