|
УДК 372.881.111.22
Дидактичний аспект
здійснення допрофільного навчання на прикладі викладання німецької мови як другої іноземної
Олена Бірюкова,
вчитель німецької мови. Спеціалізована загальноосвітня школа № 6
Кіровоградської міської ради Кіровоградської
області
У статті аналізується проблема навчання другої
іноземної мови з урахуванням явища мультилінгвізму, уточнюються принципи
навчання другої іноземної мови у загальноосвітніх навчальних закладах.
Ключові слова:
мультилінгвізм, загальноосвітні навчальні заклади, принципи навчання, друга
іноземна мова.
In this article the problem of the second foreign
language teaching in terms of multilingualism is analyzed, the principles of
the second foreign language teaching in secondary school are defined.
Key words:
multilingualism, secondary schools, teaching principles, the second foreign
language.
Аналіз наукових джерел засвідчив відсутність
цілісних системних досліджень дидактичних засад профільного навчання не лише
шкіл сільської місцевості, а й профільного навчання взагалі. Його вивчали
здебільшого при висвітленні загальних теоретичних питань диференціації навчання
вітчизняні дидакти О.І. Бугайов, М.І. Бурда, М.П. Гузик, О.К. Корсакова, С.П.
Логачевська, Т.А. Логвіна-Бик, П.І. Сікорський; російські дослідники С.Г.
Броневщук, В.М. Монахов, В.А. Орлов, А.А. Пінський, В.В. Фірсов; білоруські
науковці Н.Г. Огурцов, Г.М. Бунтовська, Л.М. Рожина, Н.О. Циркун, а також
естонські (І.Е. Унт, Х.Й. Лійметс та ін.), німецькі (J.Bastian, A.Combe,
H.Gudjons та ін.), англійські (P. Gordon, R. Aldrich, D. Dean, G. Walford та
ін.), американські (L. Cremin, M. Curtis, Т. O’Brien та ін.) дослідники. Це
свідчить про спільний інтерес учених багатьох країн світу до проблеми
диференціації навчання, а отже, і профільної освіти молоді, оскільки
диференціація навчання є підґрунтям забезпечення його профільності.
Важливим
кроком у розв’язанні проблеми стали праці В.В. Гузєєва, С.Н. Рягіна, О.Я.
Савченко, де розкриваються особливості проектування змісту профільного навчання
в старшій школі на основі введення Державного стандарту; С.У. Гончаренка, Ю.І.
Мальованого, В.А. Орлова, А.В. Хуторського, у яких висвітлюються
теоретико-методичні питання профільного навчання; М.І. Бурди, Г.В. Дорофєєва,
А.А. Пінського, що розкривають співвідношення базової і профільної підготовки;
Н.О. Аніскіної, Ю.І. Діка, А.Ж. Жафярова, Ю.М. Колягіна, П.С. Лернера з
використання технічних засобів і телекомунікаційних технологій у практичній
організації певних профілів навчання.
Профільне навчання
розуміється як вид диференційованого навчання. Воно ґрунтується на
філософському вченні про людину як біосоціальну істоту, суб’єкта розвитку
матеріальної і духовної культури на Землі. Теоретичною основою концепції
виступають особистісно-соціальний, диференційовано-діяльнісний, аксіологічний
підходи, теорія вивчення і моделювання складних систем і об’єктів.
Цьогорічним
п’ятикласникам доведеться носити у портфелі на кілька підручників більше. За
новими державними стандартами, поряд з англійською з нового навчального року в
українських школах запроваджується для обов’язкового вивчення друга іноземна
мова. За словами міністра освіти та науки Дмитра Табачника, більше 52 відсотків
учнів п’ятих класів обрали для вивчення саме німецьку мову. Російську мову
обрали трохи більше 23 відсотків, французьку – 14, польську – 1,6 та іспанську
– 1,2 відсотка школярів.
Такий
інтерес до вивчення німецької мови обумовлений перспективами навчання за
кордоном, зокрема у Німеччині, вважає керівниця Київського центру тестування
німецького мовного тесту TestDaF при Національному педагогічному університеті
імені Драгоманова Світлана Іваненко. За її словами, нині отримати освіту у
Німеччині воліють дедалі більше українських випускників, але для цього потрібен
високий рівень володіння німецькою мовою.
У процесі вивчення німецької як другої
іноземної в умовах контактування трьох (української, англійської та німецької),
а інколи і чотирьох (української, англійської, німецької та російської) мов
виникають як негативні для набуття мовного досвіду проблеми інтерференції
рідної та першої іноземної мови, так і можливості для позитивного перенесення
здобутого мовного досвіду на нову іноземну мову.
Як свідчить практика навчання німецької
мови на базі англійської, успішному оволодінню другою мовою на початковому етапі
сприяють такі лінгвістичні особливості:
- генетична спорідненість німецької та
англійської мов;
- латинська спорідненість;
- спільні моменти у вимові;
- наявність спільного пласту лексики
германського походження;
- аналогічні граматичні явища, близькі
за структурою та значенням;
- схожі мовленнєві зразки, що вивчаються
на початковому рівні.
При вивченні німецької мови як другої
враховуємо, що:
1. Англійська й німецька як германські
мови споріднені в багатьох аспектах. Насамперед це простежується у лексиці,
особливо на початковому етапі, де можна помітити багато відповідностей та
очевидний зв'язок між німецькою та англійською мовами. До того ж є багато
інтернаціоналізмів, здебільшого греко-латинського походження, які трапляються в
обох мовах.
2. Учні відповідальніше поставляться до
процесу навчання, а це робить ефективним застосування на уроках інтерактивних
форм роботи. З досвіду вивчення першої іноземної мови учні мають свою стратегію
запам'я-товування лексичних одиниць, яку вони використовують для вивчення
другої іноземної мови.
3. Для вивчення другої іноземної мови,
як правило, виділяється менше часу, ніж для першої. Це означає, що темп заняття
має бути вищим (більше навчального матеріалу за урок, коротші пояснення,
інтенсивніша робота із вправами). Цьому значно сприяє порівняння та обговорення
мовних явищ, схожих в обох мовах.
4. На заняттях першої іноземної мови
учні ознайомилися з можливими формами вправ і мають певний досвід, який можна
використати під час вивчення другої мови. Тому вчителю німецької мови дуже
корисно знати, які форми і методи навчання застосовувалися на уроках
англійської мови.
5. Завдання і вправи мають бути
орієнтовані насамперед на порівняння та обговорення аналогій і розбіжностей,
мета яких — встановити зв'язки між рідною мовою, першою іноземною та другою
іноземною.
6. Свідомо застосовувати набуті знання з
англійської мови під час вивчення німецької означає розуміти новий елемент
німецької мови (слово чи структуру речення), користуючись «ага»-ефектом
(«AhaEffekt»).
7. Дослідження психології пам'яті
свідчать, що нове лише тоді добре запам'ятовується, якщо його можна пов'язати з
чимось уже відомим у нашій свідомості. У вивченні іноземної мови це стосується
насамперед словникового запасу: дуже неефективно вивчати нову лексику,
зазубрюючи слова без використання контексту.
Вправи і завдання у навчальній ситуації
«німецька мова після англійської» розробляються з урахуванням певних засад. При
вивченні другої іноземної мови можна використати різні способи запам'ятовування
[4,
с. 15-21].
1. Візуальна опора.
Використовуються малюнки або фотографії,
підписані двома мовами.
Так, можна семантизувати лексику до тем:
«Квартира», «Місто», «Тварини», «Рослини», «Клімат», «Погода», «Транспортні
засоби», «Продукти», «Страви», «Напої», «Покупки», «Магазини», «Родинні
стосунки», «Зовнішність», «Одяг», «Гігієна», «Хвороби», «Розміщення і рух у
просторі», «Школа і навчання», «Навчальні предмети», «Театр», «Концерт»,
«Кіно», «Спорт», «Радіо», «Телебачення», «Преса» тощо.
2. Упорядкування схем
Загальні поняття часто утворюють системи
відомі учням з рідної мови, які допомагають паралельно семантизувати лексику в
двох мовах.
Прикладами німецько-англійських
відповідників можуть бути: числа, сторони горизонту, міри довжини, ваги, часу,
пори року, дні тижня, пори доби, кольори.
3. Протилежне значення
Пари слів із протилежним значенням, як
свідчить досвід, запам'ятовуються легше, ніж коли слова вивчаються окремо.
Розуміння лексичних одиниць здійснюється з допомогою робочих кроків.
Робочі кроки, за яких усі наявні знання
про мову під час порівняння систематизуються та активізуються, значною мірою
сприяють розвитку «відчуття мови» і, завдяки цьому, підготовці до вивчення
кожної наступної мови. Такі робочі кроки учні можуть виконувати й самостійно.
Вчитель при цьому задає тему або показує малюнок.
1. Учні занотовують німецькі слова, які
вони вже знають.
2. Шукають у словнику англійські
відповідники й записують їх.
3. Порівнюють англійські та німецькі
слова, встановлюють, які з них схожі і легко зрозумілі, які відрізняються.
4. Складають таблицю.
5. Порівнюють англійські та німецькі
слова зі словами рідної мови.
Робочі кроки виконуються спочатку
індивідуально, у парах або групах, а потім результати обговорюються на пленумі,
порівнюються, за потреби коригуються, робляться висновки. Отже, учні впродовж
певного часу можуть створити свій особистий багатомовний словник у малюнках.
Активне застосування лексики (від розуміння до висловлювання.) Спочатку відбувається інтенсивне тренування вимови.
Вправи, які можна запропонувати на цьому
рівні:
а) читання вголос текстів, які містять
нову лексику;
б) складання невеликих діалогів із новою
лексикою.
Активне застосування лексики (від
розуміння до письма.) Обговорюється правильне написання німецьких слів.
Вправи для тренування правильної
орфографії вивчених слів:
а) заповнити пропуски в тексті новою
лексикою;
б) диктанти для заповнення пропусків.
В англійській та німецькій мовах є
слова, які подібні за звучанням або написанням, проте мають різне значення і
тому можуть бути неправильно вжиті або неправильно розпізнані.
Граматичні аналогії можна проводити в
процесі вивчення німецької мови як, наприклад:
- створення простого речення. Наприклад:
Ich bin Mascha. I am Masha.
- часові форми (перфект з дієсловом
haben). Наприклад: Perfekt= haben + PartizipII (звичайно, не забувати і про
відмінності, що в цьому випадку стосується Perfektз дієсловом sein) Perfect=
have + ParticipleII
- сильні/ слабкі дієслова
- наказовий спосіб
- модальність. Наприклад: must/müssen,
can/ können, haben + zu +Infinitiv/ have+ to+ Infinitive;
- вживання інфінітива з часткою «zu»і
без неї;
- майбутній час. Наприклад: І will go /
Ich werde gehen.
Вивчення двох іноземних мов (англійської
та німецької) дає унікальну можливість проводити бінарні уроки. Їхньою метою є
порівняння двох культур, тобто формування країнознавчої компетенції, розвиток
аналітичних здібностей в учнів, вироблення та розвиток навичок так званого
«переключення» з однієї іноземної мови на іншу, чого не можна досягнути при
вивченні тільки однієї іноземної мови. Елементи театралізації дають змогу
зробити урок емоційно насиченим, цікавим для дітей. Залежно від рівня знань
учнів можливе використання адаптованих текстів для аудіювання (читання) або
неадаптованих автентичних текстів. Граматичні конструкції для опрацювання
обираються залежно від теми, рівня знань учнів, мети уроку. Відповідно може
змінюватись і структура уроку.
Німецькі слова, близькі за формою та
значенням до слів рідної мови. Вони у своїй більшості є інтернаціональними, але
в англійській мові їм відповідають слова іншого кореня:
Нім. Укр.
Die Bibliothek бібліотека
Die Möbel меблі
Das Ziel ціль
У
процесі вивчення німецької мови на базі першої англійської основними є такі
принципи:
1. Навчання німецької мови здійснюється за
допомогою звуків через усі види мовленнєвої діяльності.
2. Навчання другої іноземної мови
здійснюється на порівнянні або протиставленні фонетики, лексики, граматики
рідної мови, першої та другої іноземної мов. Важливо спиратися на знання і
досвід, набуті при вивченні першої іноземної мови, а також враховувати знання
рідної мови.
3. Важливу роль під час навчання німецької
мови відіграє оволодіння граматикою. У зв’язку з цим фонетичний аспект мовлення
має засвоюватися безпосередньо у практичній діяльності під час оволодіння
тематичним лексичним і граматичним матеріалом. Згідно з комунікативним підходом
до навчання, новий мовний матеріал (лексичний і граматичний) подається у
певному контексті, а вже потім активізується в усному і писемному мовленні за
допомогою відповідних вправ і завдань.
Вибір тем, ситуацій і країнознавчої
інформації має здійснюватися за певними критеріями, матеріал повинен:
- бути цікавим для учнів і пробуджувати
в них інтерес;
- бути актуальним, різноманітним,
типовим і суспільно значущим не лише для країн, мова яких вивчається як друга
іноземна, а й для України;
- бути цінним і важливим для теперішнього
і майбутнього життя учнів;
- висвітлювати різноманітні аспекти
життя людей (насамперед підлітків і молоді) в країнах, мова яких вивчається як
друга іноземна мова; і не тільки вміщувати факти та інформацію, а й сприяти
формуванню в учнів відповідного ставлення до них;
- сприяти формуванню в учнів
комунікативної та міжкультурної компетенцій, подаватися з додержанням
порівняльного принципу та акцентуванням уваги не стільки на відмінностях,
скільки на різноманітності країн, мова яких вивчається як друга іноземна;
відбиратися з додержанням принципу концентричності, тобто повторюваності тем на
різних етапах навчання. Причому навчальна інформація поглиблюється і
ускладнюється і може по-різному комбінуватися відповідно до вікових
особливостей та життєвого і навчального досвіду учнів.
Отже, у процесі навчання німецької мови
як другої іноземної учень розширює свій кругозір за рахунок залучення до
мовного середовища носіїв цієї мови, до їх духовної спадщини, способам
досягнення міжкультурного взаєморозуміння. Крім того, він навчається пояснювати
(на базовому рівні) їх спосіб життя/поведінки. При цьому в свідомості учня
здійснюється синтез знань як про специфіку рідної культури, культури першої і
другої іноземних мов, так і про спільність знань про культуру та комунікації.
Іноземні мови у свідомості учнів тісно пов'язані між собою. Це стосується як
знань про елементи і структуру рідної мови та першої іноземної, так і досвіду
вивчення іноземних мов.
Учень повинен не тільки отримати
уявлення про нову для нього країну, стиль і спосіб життя, а й усвідомити
спільність і відмінність різних національних культур і на цій основі
рефлексувати власні культурні цінності при критичному і водночас позитивному
ставленні до культури німецькомовного народу.
Література
1. Berger, Maria Cristina und Golucci, Alfredo.
Übungsvorschläge für „Deutsch nach Englisch"//Deutsch als zweite Fremdsprache.-№2,
2005.-S.22-25.
2.
Deutsch als
zweite Fremdsprache : Fernstudieneinheit 26 / [ G. Neuner, B. Hufeisen, A.
Kursisa u. a.]. – Kassel – München : Langenscheidt, 2009. – 174 S.
3. Hufeisen, Britta. Deutsch als zweite Fremdsprache //
Deutsch als zweite Fremdsprache. - №2, 2006. – S.52-53
4. Neuner, Gerhard. Deutsch nach Englisch. Übungen und
Aufgaben für den Anfangsunterricht // Deutsch als zweite Fremdsprache. - №3, 2006. – S.15-21
5. Барышников
Н. В. Методика обучения второму иностранному языку в школе / Н.В.Барышников. –
М. : Просвещение, 2003. – 159 с.
6. Бим И.Л.
Концепция обучения второму иностранному языку (немецкому на базе английского) :
учебное пособие / И.Л.Бим – Обнинск : Титул, 2001. – 48 с.
7. Гальскова
Н.Д. Теория обучения иностранным языкам: Лингводидактика и методика: Учеб.
пособие для студ. лингв. ун-тов и фак. ин. яз. высш. пед. учеб. заведений /
Н.Д.Гальскова, Н.И.Гез. – М. :
Академия, 2004. – 336 с.
8. Гапонова
С.В. Взаємопов'язане навчання видів мовленнєвої діяльності у процесі навчання
іноземної мови / С.В.Гапонова // Іноземні мови. – 2009. – № 2. – С. 13–16.
9. Загальноєвропейські
Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання. – К. : Ленвіт,
2003. – 273 с.
Бірюкова Олена Станіславівна. Спеціаліст І категорії. Вчитель німецької
мови. Спеціалізована загальноосвітня школа № 6 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області
| 
