|
УДК 37(09)
Організація допрофільного навчання
у загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №22
Кіровоградської міської ради Кіровоградської області
Ірина Бігун, заступник директора з
навчально-виховної роботи,
загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
№ 22 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області
У статті розглядається досвід організації допрофільного
навчання в контексті реалізації стратегії розвитку школи.
Ключові слова:
допрофільне навчання, профільне навчання, індивідуально-психологічні особливості
учня, професійний вибір.
Освіта у сучасному світі виступає як базис
економічного зростання, необхідна умова соціально економічного благоустрою,
стратегічний ресурс стійкого й динамічного розвитку кожної нації. У якості
головного результату в Стратегії реформування освіти розглядається готовність і
здатність молодих людей нести особисту відповідальність як за власне
благополуччя, так і за благополуччя країни. Оновлені цілі загальної середньої
освіти створюють сприятливі умови для формування соціально-активної, творчої
особистості, творця і проектувальника свого життя [2].
Практика
засвідчує, що вибір старшокласниками профілю навчання в старшій школі будується
на основі якісної допрофільної підготовки, яка здійснюється у 8-9 класах. Адже
допрофільна підготовка є частиною профільного навчання, яка виконує підготовчі
функції, допомагає дев’ятикласнику визначитись із напрямом його подальшого
навчання. Саме під час допрофільної підготовки у 8-9 класах слова «хочу»,
«можу», «треба» набувають для школяра
конкретного значення. Важко не погодитися щодо цього з думкою
вітчизняного науковця С. Максименко, який наголошує на важливості своєчасного
оцінювання комплексу індивідуальних
психологічних особливостей підлітка з урахуванням його готовності до
успішного навчання за певним профілем навчання [3]. Тому колектив
ЗОШ № 22 розробив власну модель організації
допрофільної підготовки учнів основної школи та програму її реалізації відповідно до умов
і ресурсів.
Організація
якісної допрофільної підготовки потребує застосування певних механізмів
управління. Цілеспрямований розвиток школи відбувається завдяки проектно-цільовому
управлінню.
Питання
теорії освітніх проектів як інструментів розвитку навчальних закладів та систем
знайшли своє відображення в роботах
сучасних вчених В.Лазарєва, М.Поташника, І.Реморенка, Л.Ващенко,
Л.Даниленко, О.Коберника, О.Мармази, І.Осадчого та інших [4]. Успішна
реалізація цільових проектів забезпечує цілеспрямований перехід системи в новий
організаційно-функціональний стан, формує цілісний простір життєдіяльності
учасників навчально-виховного процесу, в якому присутні ті або інші
актуалізовані культурно-освітні цінності.
Опрацювавши
теоретичні засади проектно-цільового управління, описані в педагогічній
літературі, адміністрацією школи була розроблена низка цільових проектів. Успішно
реалізуються цільові проекти, що забезпечують формування цілісного простору
життєдіяльності учасників навчально-виховного процесу: шкільна газета «Alma
mater», сайт школи, «Школа педагогічної майстерності», «Профорієнтаційна
робота», «Обдарована дитина», «Школа самоосвіти для старшокласників» та інші,
які забезпечують формування цілісного простору життєдіяльності учнів основної
та старшої школи, дозволяють, у першу чергу, звести до «мінімуму» фактор
«невизначеності майбутнього». Тож, робота школи орієнтована на індивідуалізацію
навчання й соціалізацію школярів.
Допрофільне самовизначення учнів – це веління
часу, шлях до саморозвитку й самопізнання.
У загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів №22 Кіровоградської
міської ради вчителі завжди враховували інтереси учнів та батьків, орієнтувалися
на реальні умови та прогнози з урахуванням структури ринку праці та зайнятості
молоді на Кіровоградщині.
Наприкінці кожного навчального року класні керівники,
практичний психолог та заступники директора проводять тестуванням серед учнів
7–9-х класів та їхніх батьків, результати якого є визначальними для планування
допрофільної підготовки у новому навчальному році. Протягом навчального року також
проводяться щоденні спостереження, письмове й усне анкетування, збір даних від
учителів та батьків, вивчення успішності учнів. Під час засідань методичного
об’єднання класних керівників, на педрадах практикується аналіз інформації про
особливості поведінки учнів у школі, їх зайнятість у гуртках, їх самостійність,
широта інтересів. Надзвичайно велика увага приділяється в школі успіхам учнів у
навчанні, оскільки оцінки певним чином відображають і психологічний стан
дитини. При цьому шкільні оцінки показують здатність учня регулювати свою
діяльність відповідно до вимог школи та сім’ї. Можемо з упевненістю сказати, що
успіхи в навчанні є значущими при виборі допрофільного навчання. Дані про
успіхи в навчанні, про стосунки й поведінку уточнюються й доповнюються в
процесі спостережень і бесід, що врешті-решт дає можливість оцінити
індивідуально-психологічні особливості учня, а вчителі при цьому отримують
інформацію, завдяки якій можуть допомогти учневі зробити допрофільний, а потім
і профільний, і професійний вибір [1].
Протягом 2000-2010 років у школі успішно реалізовувались
навчальні дисципліни та курси інформаційно-комунікаційного напрямку
технологічного профілю: економічної географії, комп’ютерного проектування,
алгоритміки, мультимедійних проектів, видавничої справи, Web-дизайну.
Здійснювалась профільна підготовка старшокласників за
спеціальністю «Оператор комп’ютерного набору» на базі Кіровоградського
кібернетико-технічного коледжу (розроблено і підписано довгостроковий договір
про співпрацю). Створювалася база для запровадження
підготовки зі спеціальності «секретар-референт». Разом із цим плідно працювали
члени асоціації вчителів, які використовували IKT. Щороку на базі школи проводилися
семінари-практикуми, майстер-класи для вчителів та керівників шкіл, які навчалися
при КОІППО ім. Василя Сухомлинського з питань застосування комп'ютерних
технологій.
Аналіз роботи школи
засвідчував, що завдання щодо отримання старшокласниками професійних навичок
виконуються повною мірою, адже майже 50% випускників обирали професії
технологічного профілю.
З 2010-2011 навчального року думка
учнів та батьків змінилася і за результатами діагностування було обрано природничо-математичний напрямок, екологічний
профіль. Вчителі, які здійснювали профільне
навчання, мали відповідну підготовку та кваліфікацію.
З 2011-2012 року школа працює за універсальним
профілем – таке бажання виявили батьки та учні. Очевидно, ці зміни пов’язані з широкими
пропозиціями ринку праці Кіровоградщини. Інтереси учнів і плани батьків рік від
року змінюються, як змінюється й поняття престижності професії в самому
суспільстві. Поки що не завжди вдається переконати учнів і батьків, що людині
не варто зв'язувати подальшу долю з, можливо, й престижною професією, але не
такою, яка відповідає інтересам, здібностям, успішності, темпераменту. Не всі
можуть працевлаштуватися, здобувши професію юриста чи економіста. Тому перед
школою постає завдання дати можливість дитині вивчити свої власні
профорієнтаційні потреби, а батькам замислитись про реальні можливості та
здібності їхніх дітей.
Адміністрація школи планує та організовує допрофільну
роботу з метою створення сприятливих умов для врахування індивідуальних
особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на
той чи інший вид майбутньої професійної діяльності. На високому рівні здійснюється
профорієнтаційна робота, робота з батьками та громадськістю. Школа склала угоди
про співпрацю з вищими навчальними закладами регіону:
·
Кіровоградським державним
педагогічним університетом імені Володимира Винниченка;
·
Кіровоградським національним технічним
університетом;
·
Кіровоградським медичним коледжем імені Є.Й.
Мухіна;
·
Кібернетико-технічним
коледжем;
·
Кіровоградським кооперативним коледжем економіки і
права ім. М.П. Сая;
·
Кіровоградським машинобудівним коледжем
Кіровоградського Національного технічного університету.
Учні успішно засвоюють
навчальні програми, беруть активну участь у предметних олімпіадах, створенні
дослідницьких робіт, проектів, міських, обласних та Всеукраїнських конкурсах.
Будуючи модель допрофільної підготовки (малюнок 1),
колектив школи зважає на те, що навчальний заклад має активізувати власні
ресурси, спиратися на власний матеріально-технічний та кадровий потенціал, але
за можливості використовувати потужності інших, територіально близьких,
навчальних і професійних закладів, позашкілля, закладів культури. Тож, постійно
координується робота з ефективного використання виховних можливостей
інфраструктури селища Гірничого: музична школа № 4, СЮТ, спортивна школа
«Ніка», бібліотека-філія № 15.
Беручи до уваги, що допрофільна підготовка є відправною
точкою професійного вибору, школа підтримує інформаційний зв'язок із міським
Центром зайнятості. Отриману інформацію представлено у вигляді буклетів,
стендів («Професії міста Кіровограда», «Центр зайнятості інформує», «Навчальні
заклади нашого міста» та інші.
Рис. 1. Соціальне партнерство в організації допрофільної підготовки
Література 1. Лазаренко
Л.В. Організація допрофільної підготовки в загальноосвітніх школах
/ Лазаренко
Л.В. // Педагогічний альманах. – 2008. – вип.3. –С. 55–59
2. Лист
Міністерства освіти і науки України від 07.07.2008 №1/9-433). // Інф. зб. МОН
України. – 2008. - № 19-20-21. – С. 3 -
9
3. Максименко С.
Психологічний супровід профільного навчання. Теоретичні основи / Максименко С.
// директор
школи, ліцею, гімназії. – 2005. - № 5, 6. – С. 27 – 33.
4. Осадчий І.Г. Проектно-цільове управління навчальним закладом / Осадчий І.Г.
//Директор школи. Шкільний світ. № 10. – 2007. – С. 32-34. Бігун
Ірина Олександрівна, заступник директора з
навчально-виховної роботи, загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
№ 22 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області
| 
